Тижневики про новий уряд: краще, ніж дострокові вибори

уряд

Автор фото, epa

Скільки протримається новий уряд Володимира Гройсмана, "помилки" екс-прем'єра Арсенія Яценюка, а також з чого починати реформи - в огляді українських тижневиків.

Тимчасовий уряд

Уряд Володимира Гройсмана – тимчасовий, він протримається до парламентських виборів, які найімовірніше відбудуться 2017 року, передрікає Юлія Мостова у тижневику "Дзеркало тижня".

Президент Петро Порошенко, а також колишній і новий прем'єри Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман, поділили уряд на власні фракції, бо їм важливо, не що робитимуть міністри, а кого вони слухатимуться, стверджує газета.

Порошенко та Гройсман

Автор фото, AP

Однак навіть такий уряд - краще, ніж дострокові парламентські вибори, вважає видання.

Пан Гройсман, на думку газети, хоч і не стане центром відкритого спротиву президентові, спробує вибудувати свої відносини як із Заходом, так і з громадянським суспільством.

Він є "перехідною формою" становлення нової політичної еліти в країні, вважає видання.

"Новообраний прем'єр - це яскравий представник перехідної форми, яка заповнює простір між політичним класом, породженим епохою первинного накопичення капіталу, і грядущою альтернативою - майбутньою політичною елітою", - стверджує газета.

"Дзеркало тижня" покладає великі надії на громадянське суспільство.

"За ці рік-півтора суспільство мусить виконати велику роботу. Навчитися відрізняти справжню опозицію від імітаторів. Знайти джерела фінансування політичних партій, альтернативні нині безальтернативним - олігархічним. Від політики викриття влади перейти до створення інструментів, здатних творити якісно іншу політику", - підбиває підсумки видання.

"Добре, що пішов"

Старший редактор The Economist Едвард Лукас радіє звільненню Арсенія Яценюка і вважає його прем’єрство "катастрофою".

В інтерв’ю тижневику "Новое время" він розповів, що не має великих очікувань від Володимира Гройсмана, але вважає, що той має певну "перевагу" в тому, що вся увага тепер переключиться на президента Петра Порошенка.

На думку пана Лукаса, Петро Порошенко є "частиною проблем української політики, а не частиною вирішення цих проблем".

"Оскільки Порошенко не хоче вступати в конфронтацію зі своїми друзями-олігархами, оскільки він готовий втручатися в роботу правосуддя, довіра Заходу до нього падає суттєво", - каже журналіст.

"Не роби так"

"Фокус" сформулював "п’ять головних помилок" екс-прем'єра Арсенія Яценюка, які журнал закликає Володимира Гройсмана не повторювати, аби повернути довіру до влади.

На думку видання, головною помилкою пана Яценюка, а також влади в цілому, є "відсутність нормального діалогу з українцями".

Гройсман та Яценюк

Автор фото, AFP

Невирішена проблема олігархізації призводить до корупції, провал боротьби з якою влада списує на затримку із формуванням антикорупційних органів, пише видання.

"Насправді корупція процвітає, оскільки збереглися старі схемі та нікуди не ділися ті, хто їх очолює", - йдеться у статті.

Відсутність деолігархізації, в свою чергу, призвела до того, що малий і середній бізнес "не став фаворитом урядової політики" і досі не бачить причин виходити з тіні, зауважує журнал.

Відсутність або повільність ключових реформ, а також той факт, що "жодна голосна корупційна справа останніх двох років не була доведена до логічного закінчення, тобто до вироку суду", також не сприяють підвищенню довіри до влади, підкреслює журнал і наводить список кроків, "які варто здійснити новому прем’єру".

Почнемо з дрібниць

На думку Яніки Меріло, президента Української асоціації венчурного капіталу та радниці мера Львова, українці "застрягли в періоді самовизначення, занадто замріялися", коли вже час переходити до реальних реформ.

"Всі вважають, що слід починати з чогось масштабного, із знищення якихось монстрів, а насправді реформи починаються з дрібниць", - розповідає вона про проект започаткування електронного документообігу в інтерв’ю "Корреспонденту".

В Україні наразі немає електронних баз даних, таких як демографічний реєстр, а тому архіви слід автоматизувати паралельно із впровадженням реформ, додає вона.

За її словами, в Естонії "за ідеальних політичних і економічних умов", на остаточний перехід на повноцінний електронний уряд пішло 15 років, протягом якого створювалися електронні бази і йшла перебудова усіх робочих процесів.

"В Україні є така особливість - спочатку всі з широко розкритими очима захоплено говорять про нововведення, а вже ввечері голосують проти", - зауважує вона.

Так, реалізація проекту із впровадження електронного підрахунку голосів, який ще потребує прийняття відповідного законодавства, за її оптимістичними очікуваннями, почнеться не раніше, аніж за два роки.