ЗМІ: активізація справи Корбана - політика чи закон?

Українські газети пишуть про судові перипетії навколо Геннадія Корбана та аналізують ухвалений парламентом держбюджет.

Судові перипетії

"Судовими пригодами" називає "Сегодня" події довкола зміни запобіжного заходу лідеру партії УКРОП Геннадію Корбану. Представники Генеральної прокуратури і захист обвинувачуваного по-різному коментують причини події.

Як розповіли "Сегодня" в ГПУ, до зміни запобіжного заходу вдалися, щоб запобігти можливому тиску обвинувачуваного на свідків у його справі.

"Враховуючи ті статті Кримінального кодексу, які інкримінуються пану Корбану, а це викрадення людей, створення і діяльність злочинного угрупування, у нас є підстави вважати, що перебуваючи під домашнім арештом, Корбан зможе впливати і тиснути на деяких членів угрупування, погрожувати їм... Тому ми наполягаємо на утриманні під вартою", – каже помічник генпрокурора Владислав Куценко.

Крім того, на своєму офіційному сайті ГПУ заявила, що діагноз Корбана – сумнівний, оскільки його ставили медики клініки, якою він володіє.

У свою чергу захист Геннадія Корбана вважає дії правоохоронців політичними.

"Підстав для зміни запобіжного заходу немає, але є ситуація, коли повинні бути призначені вибори на 27-му мажоритарному округу в Дніпропетровську. З Корбаном так вчиняють, щоб він не мав можливості прибути до виборчої комісії й подати заяву про участь у виборах. Це політичне рішення", – розповідає адвокат Оксана Томчук.

Бюджет: очікування і реальність

Залучивши експертів, "Комсомольская правда в Украине" аналізує ухвалений парламентом державний бюджет країни на 2016 рік.

За словами економіста Всеволода Степанюка, ухвалений бюджет – наслідок того, що уряд уявлення не має, як розвивати країну.

"По-перше, абсолютно нереальними є макропоказники, по-друге, посилення фінансування силових структур та армії, але при цьому зменшення фінансування охорони здоров’я, освіти, науки", - нарікає експерт.

Більш оптимістично налаштований Олег Устенко, який вважає, що українська економіка може розраховувати на зростання в 1-2%. Він також прогнозує, що після сплеску в цьому році темпи інфляції уповільняться, але не до офіційних 12%, а до 15-20%.

Експерт Андрій Вігірінський у своєму коментарі для газети каже, що витратні показники бюджету занижені і будуть неодноразово переглядатися протягом року.

Що змінять електронні тендери

Про те, як працюватиме новий закон "Про публічні закупівлі" і чи допоможе він подолати корупцію в державній сфері, розмірковує "Деловая столица".

Газета називає ухвалений на останньому пленарному засіданні закон "революційною реформою", адже наступного року всі закупівлі за бюджетні та власні кошти для держпідприємств переводяться з паперового в електронний вигляд. Закон діятиме з 1 квітня 2016 року для центральних органів влади, а для всіх замовників – з 1 серпня.

Видання розповідає, що нинішнього року державні замовники вже мали змогу самостійно проводити тендери в електронному форматі, однак вони мали певне обмеження – на послуги до одного мільйона гривень і товари до 100 тисяч гривень.

Першим із міністерств до нової системи під’єдналось міністерство оборони, а найбільше учасників електронних торгів було в міністерства інфраструктури, повідомляє газета.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов вважає, що перехід в електронний формат допоможе ефективно боротися з корупцією та заощаджувати державні кошти.

За його словами, станом на жовтень економія в системі електронних торгів склала 8,5%. Це майже 300 мільйонів гривень, пише газета.

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС.