Іноземна преса: Саакашвілі як "щиголь" Росії

Порошенко і Саакашвілі

Автор фото, epa

Підпис до фото, Нового губернатора одеситам представив сам президент Порошенко

Грузинський губернатор Одещини, польський оборонний бюджет, російський чорний список та українські мігранти – в огляді іноземної преси за понеділок, 1 червня.

Прозахідна інтеграція

В коментарі для польського видання Rzeczpospolita журналіст Філіп Мемхес каже, що кандидатура колишнього грузинського президента Михайла Саакашвілі на пост губернатора Одещини є ознакою нової інтеграції на пострадянському просторі.

Автор вважає, що присутність в українському уряді іноземців, зокрема грузинів та литовців, дивно би виглядала, наприклад, у Польщі. Але в Україні той самий Саакашвілі не почувається іноземцем. А для спілкування іноземні чиновники можуть використовувати мову "колишньої імперії" - російську.

Автор застерігає від будь-яких далекосяжних висновків про можливу інтеграцію орієнтованих на Захід пострадянських республік, але зазначає, що спільний історичний досвід може становити для них неабиякий політичний капітал, особливо в протистоянні із сучасною Росією.

Саме ж призначення Саакашвілі автор розглядає як те, що українська влада "дала символічного щигля" Кремлю. Адже ще рік тому Росія вважала, що рано чи пізно Одеса повторить долю Криму. А сьогодні владу в регіоні приймає такий ненависний Кремлю "авантюрист", як Саакашвілі.

Оборонні видатки

Британське видання Daily Telegraph пише, що у відповідь на войовничість Росії Польща збільшила свій оборонний бюджет на 18%, що є найбільшим зростанням оборонних видатків у Європі.

Ракетні комплекси "Петріот"

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Польське військо збільшує видатки на оборону і закуповує американські ракети

Польща, в якій ще живі спогади про радянське вторгнення, вирішила приєднатися до небагатьох країн-членів НАТО, які інвестують рекомендовані альянсом 2% ВВП в оборону. Зараз тільки США, Великобританія, Естонія та Греція відповідають цьому стандарту НАТО.

Але швидше за все, вже цього року з цього списку випаде Великобританія, пише видання. Це відбудеться через значні скорочення оборонного бюджету країни, а, отже, Польща випередить її щодо обсягів фінансування армії у відсотковому еквівалентні.

Питання збільшення оборонного бюджету було погоджено польським парламентом практично одностайно – 402 голоси за та тільки два проти.

"Це один із найважливіших днів мого перебування на посаді, - заявив після голосування польський міністр оборони Томаш Семоняк. – Це дуже добре та важливе рішення з огляду на теперішню безпекову ситуацію".

"Нема чого втрачати"

Реагуючи на "чорний список" європейських чиновників, яким заборонено в’їзд в Росію, британське видання Independent пише, що такі дії є ознакою того, що Росія не шукає послаблення конфронтації з Заходом через кризу в Україні.

Нік Клеґґ

Автор фото, PA

Підпис до фото, Поява в російському чорному списку Ніка Клегга багатьох британців спантеличила

Навпаки, здається, що Кремль вирішив, що йому нема чого втрачати в цьому конфлікті, пише видання. На думку авторів Independent, сам список дає цікаву картину того, як мислить Кремль. Хоч поява британського віце-прем’єра Ніка Клеґґа в списку і спричинила "фурор", пише видання, сам список не містить аж так багато британських імен.

Але, наприклад, три маленькі прибалтійські країни представлені в списку аж 20-ма іменами. Майже стільки само імен в списку походить із Польщі, каже газета. А з додатком 13 імен зі скандинавських країн, це вже понад половина списку.

Це вказує на те, що Росія продовжує агресивну політику щодо своїх безпосередніх сусідів. Газета закликає не надто реагувати на останній вибрик Кремля, але й попереджає, що і проявляти слабкість – значить провокувати Росію на подальші агресивні кроки.

"Немилі" мігранти

Видання International New York Times пише про те, що кількість біженців з України, які сподіваються отримати притулок на Заході, зростає.

Українські біженці

Автор фото, AFP

Підпис до фото, За оцінками ООН, понад мільйон українців стали внутрішньо переміщеними внаслідок конфлікту на сході України

За словами видання, європейські країни відкидають більшість запитів українців про політичний притулок через те, що в Україні є "безпечні" регіони, в яких не точаться бойові дії.

"Причина відмов досить очевидна, - каже Марта Яросевич, координатор міграційних проектів в Центрі східних досліджень в Варшаві. – Україна - це велика країна. Тільки частина її території є небезпечною, а отже, вони можуть змінити місце проживання всередині країни."

Поки що, пише видання, кількість мігрантів з України є порівняно невеликою, принаймні не порівнюваною з десятками тисяч людей, що прагнуть дістатися Європи через Середземне море з Азії та Північної Африки. Але в декількох європейських країнах мігранти з України вже становлять більшість людей, що шукають притулку, і кількість їх зростає, пише газета.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС