ЗМІ: що змінять антикомуністичні закони

Українські газети пишуть, чи реально втілити ініціативу щодо введення миротворців на Донбас, польську підтримку та антикомуністичний закон.

Чи введуть миротворців?

Газета "Комсомольская правда в Украине" пише про те, якої реакції можна очікувати після резонансної заяви глави парламентської асамблеї ОБСЄ стосовно ситуації на Донбасі.

Газета зазначає, що глава парламентської асамблеї ОБСЄ Ілкка Канерва заявив, що місії ОБСЄ на Донбасі потрібна підтримка і захист миротворців.

"Люди за зброєю погрожують нашим співробітникам, днями боєць "ДНР" відкрив по патрулю ОБСЄ вогонь з автомата. Так далі тривати не може. Я ще більше переконався в необхідності серйозного розгляду питання введення до східної України міжнародної місії для захисту наших співробітників", - цитує газета його.

На думку експертів, навряд чи ця заява може вплинути на розвиток подій на Донбасі.

"Заява глави парламентської асамблеї ОБСЄ - це додатковий плюс до сценарію, який просить Україна. Все більше країн схиляються до того, що миротворці - це єдиний вихід із ситуації... Однак будь-яке позитивне рішення заблокує Росія", - вважає аналітик Василь Мокан.

На думку військового експерта Олега Жданова, вводити миротворців в Україну ніхто не збирається.

"Якщо розібратися в юридичних тонкощах, у нас на Донбасі не військовий конфлікт, а хулігани з автоматами. Ось ми і розпочали АТО, щоб з ними боротися. Які можуть бути миротворці?", - цитує видання експерта.

Меседжі партнерів

Виступ президента Польщі Броніслава Коморовського в українському парламенті коментує "День".

Газета пише, що під час виступу пан Коморовський говорив про підтримку України польським народом на її шляху до "спільного європейського дому", наголосив на необхідності підтримки західним світом стабільності України.

"Не буде стабільної, безпечної Європи, якщо її частиною не стане Україна", - цитує газета главу польської держави.

На думку голови парламентського комітету у закордонних справах Ганни Гопко, Україна має бути глибоко вдячна польському народу та президенту за ту підтримку, яка відчувалася всі останні роки.

"Ми повинні розуміти, що у нас є стратегічні партнери - США, Польща, тому нам треба докладати зусиль, щоб посилювати з ними зв'язки, аби Україна була як сильна та незалежна держава", - вважає пані Гопко.

Позитивно оцінює виступ польського президента і депутат Борис Тарасюк.

"Польський досвід має спонукати нас до більш активного реформування країни, адже в Польщі всі найважливіші реформи були проведені за перші 16 місяців після зміни системи влади... Тому меседжі польського президента мають привести український політикум до усвідомлення потреби пришвидшення реформ в Україні", - цитує видання депутата.

Розставання з минулим

Про перші враження від ухваленого парламентом закону про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного режимів пише "Сегодня".

Фактично забороняється Компартія України і вводиться кримінальна відповідальність за "комуністичну пропаганду", зазначає газета.

На думку політолога Володимира Фесенка, закон є відображенням атмосфери війни і ворожого ставлення до комунізму, яке розпочалося на Майдані.

"Питання в тому, як закон застосовуватимуть, адже у нас є право на політичне самовираження і ліві погляди заборонити не вийде", - каже пан Фесенко.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що особливої необхідності в ухваленні закону не було: "Так як нічого не виходить зробити в економіці, влада пішла шляхом декомунізації і дерадянізації".

Не бачить доцільності в актуалізації подібних гуманітарних питань і політолог Кость Бондаренко.

"Такі закони не додають позитиву, а лише вносять додаткові чвари. Це не те, чого потребувало суспільство", - цитує газета політолога.

Увічнити пам'ять героїв

Про те, як визначають найкращий проект реконструкції центру Києва, розповідає "Україна молода".

Газета пише, що на конкурс на кращий проект увічнення подій Революції гідності надійшло 148 робіт, серед авторів - відомі архітектори зі світовими іменами.

Днями стартувало інтернет-голосування, де до 1 травня кожен може висловити свою думку, підтримавши ту чи іншу роботу. Також працюють експертна і громадська ради, які паралельно оберуть найкращий проект. Що це має бути - думки розходяться, зазначає газета.

"На місцях, де загинули люди, там де відбувалися найважливіші події, має бути зроблено щось, що зробить ці місця інакшими", - вважає культуролог Владислава Осьмак.

Газета зазначає, що важко прогнозувати, коли обрані проекти будуть втілені у життя.

"Я проти того, щоб "підганяти" відкриття пам'ятників до певних дат, це радянська традиція". - каже головний архітектор Києва Сергій Целовальник.

У своєму коментарі газеті він наголошує, що головне завдання, яке ставлять перед конкурсантами, - це не зробити з центру столиці цвинтар, а увічнити пам'ять героїв.

Служба моніторингу ВВС