ЗМІ про реформи: правильний шлях чи тиск?

7 квітня українські газети пишуть про початок роботи Конституційної комісії, акції на підтримку утримуваних у Росії українських політв'язнів, новий параграф новітньої історії України і про те, чи задоволені громадяни реформами.

Навіщо взялися за Конституцію

Про те, чи зможе втілити заплановані завдання створена президентом України Конституційна комісія, пише газета "День".

Під час першого засідання комісії Петро Порошенко у своєму виступі наголосив, що роль парламенту у напрацюванні нового тексту Основного Закону є ключовою, а перехід до парламентсько-президентської форми правління є і залишається надійною гарантією європейського, демократичного розвитку України, повідомляє видання.

"Україна була, є, і, я переконаний, буде залишатися унітарною державою, я готовий, щоб ми провели референдум щодо державного устрою України, якщо ви будете вбачати у цьому необхідність", - цитує видання Порошенка.

Газета зазначає, що в новому тексті має бути удосконалення конституційних засад правосуддя, регулювання прав, свобод і обов'язків людини та громадянина.

На думку науковця Миколи Сірого, запропоновані зміни, з точки зору якості, вельми сумнівні.

"Спроба масштабно реформувати Конституцію, яка закладається у мету Комісії, має серйозну ваду - ідея реформування сформована абстрактно", - вважає експерт.

Чи задоволені реформами?

Газета "Комсомольская правда в Украине" пише, що за словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, світ задоволений реформами в Україні, і запитує у читачів, чи задоволені змінами у державі вони.

"Сумніваюся, що весь світ задоволений. Можливо, сам прем'єр-міністр і задоволений, але реформ як таких немає, натомість є тиск на соціальні сфери", - каже доктор економічних наук Олексій Плотников.

"Про які реформи можна говорити? Може, про підвищення тарифів чи падіння ВВП? Реформи передбачають позитивні зміни, а таких я не бачу", - каже екс-міністр економіки Віктор Суслов.

"Поки що рано робити висновки, результату ще немає. Хоча, вважаю, що Україна на правильному шляху. Тут головне - не зійти з нього, набратися терпіння", - вважає політолог Ігор Кощун зі Львова.

"Мене дивують наші реформи. Адже вони спрямовані на те, щоб зробити бідних людей ще біднішими. При цьому олігархів зміни не зачіпають, вони продовжують збагачуватися", - вважає політолог Іван Єременко із Запоріжжя.

"Щоб по-справжньому здійснити реформи, нинішній владі треба саму себе люструвати, а до цього ніхто не готовий", - переконаний антиквар Геннадій Киркевич з Києва.

Підтримують політв'язнів

Газета "Україна молода" пише, що активісти продовжують виступати на підтримку українських політв'язнів, яких утримують у Росії.

Зокрема, під посольством Російської Федерації активісти вчергове вирішили нагадати дипломатам про долю кримчанина Олександра Кольченка, якого Кремль разом з режисером Олегом Сенцовим та кількома "друзями за нещастям" звинуватив у тероризмі.

Газета зазначає, що цей пікет відкрив тиждень солідарності з українськими політв'язнями, впродовж якого активісти з України, Росії та інших країн світу вимагатимуть негайного припинення політичного переслідування активістів.

"У багатьох країнах світу наразі проходять міжнародні дні солідарності з кримським активістом Олександром Кольченком. Наша акція має на меті показати, що про нього пам'ятають і дуже підтримують на Батьківщині, оскільки на цьому тижні відбудеться судове засідання", - каже одна з організаторів акції Ганна Гриценко.

"Боротьбу за свободу не засадити у в'язницю", - наводить газета гасло учасників акції у Києві.

Історики визначилися

Газета "Сегодня" розповідає, що міністерство освіти і науки презентувало затверджений параграф підручника з новітньої історії України для одинадцятикласників - "Про Революцію Гідності та агресію Росії проти України".

За словами автора параграфу Олександра Палія, над текстом він працював п'ять місяців.

"Текст довго вичитували історики. Дискутували, наприклад про те, як коректно назвати місцевих представників і бойовиків Росії на Донбасі, адже ми не хотіли використовувати у підручнику мову війни. Сперечалися також як назвати події на Сході: конфліктом, російсько-українською війною, чи агресією РФ проти України. Зупинились на останньому варіанті, адже агресія почалась ще з Криму", - цитує газета пана Палія.

Видання пише, що частину підручників з новим розділом надрукують, але в основному вчителі і школярі братимуть матеріал із сайту міністерства освіти. Вивчатимуть тему вже цього року, а кілька запитань з нового розділу внесуть до текстів зовнішнього незалежного оцінювання.

На думку політологів, суперечок у суспільстві нововведення не викличуть. Володимир Фесенко вважає, що в умовах інформаційної війни з Росією треба називати речі своїми іменами.

"Події на Донбасі називають війною на офіційному рівні. І, хоча комусь це може не сподобатися, мусимо говорити дітям правду",- каже експерт.

Служба моніторингу ВВС.