Азаров - непереконливий прем'єр? Преса в середу

У середу, 28 серпня, українська преса висвітлює зустріч прем’єра Миколи Азарова з його російським колегою, логіку московської торговельної блокади, освітнє нововведення для старшокласників та портрет останніх призовників.

Азаров – непереконливий прем’єр?

Прем’єру Миколі Азарову не вдалося переконати Москву, що Київ може одночасно товаришувати з ЄС та Росією, вважає "Україна молода".

Перед своїм візитом до білокам’яної 26 серпня, український чиновник пояснив, що хоче з’ясувати у його російського колеги Дмитра Медведєва, чому українські товари віднедавна так довго простоюють на російських кордонах. Втім, про конкретні домовленості під час двогодинної розмови не йшлося, і сторони просто продовжили діалог щодо можливих наслідків підписання угоди про асоціаціюз ЄС. За словами видання, українська делегація "старанно демонструвала публіці святу наївність".

"Утім не встиг іще літак із надписом "Україна" на борту взяти курс на Київ, як Росія публічно і популярно пояснила, що Микола Азаров її ні в чому особливо не переконав", - пише газета.

Коментуючи підсумки зустрічі, перший віце-прем’єр російського уряду Ігор Шувалов пригрозив: "Якщо Київ підпише угоду про асоційоване членство, Росія може почати застосовувати щодо України спеціальні механізми митного контролю".

Своєю чергою, радник президента РФ Сергій Глазьєв висловив думку, що угода про асоціацію - "це катастрофа для України, і це великий удар для нас".

"Українська ж сторона мовчить і офіційних обіцянок розвернутися на Схід не дає", - підсумовує видання.

Логіка блокади

Газета "День" публікує коментарі експертів щодо "акту економічної війни", який спостерігався наприкінці липня на російській митниці.

Так, директор Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що Росія пішла на торговельні обмеження, бо усвідомила, що Україна має реалістичний шанс підписання угоди про асоціацію з ЄС. "Загалом, позбавитися від торгових залякувань Росії Україні допоможе тільки приєднання до ринку ЄС", - вважає пан Пасхавер.

Президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах розцінює дії Росії як "спосіб дестабілізації внутрішньої ситуації" в Україні. "Я дуже негативно ставлюся до цих методів, бо вони – не цивілізовані", - підкреслює він. Водночас, пан Кінах вірить, що "здоровий прагматизм і відповідальність зрештою візьмуть верх над політичними маневрами".

Олександр Кендюхов, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів, прогнозує, що "тижнева блокада може затягнутися". "Якщо Україна таки піде на зустріч ЄС, то тиск посилиться", - додає він, пояснюючи, що без нової виробничої бази Київ завжди буде "в ролі слабкого партнера, якому диктують умови".

Освітня інновація

Українським старшокласникам запропонують вибирати освітній профіль, повідомляє "Коммерсанть в Украине".

Проект концепції профільної освіти в старших класах, який був учора погоджений колегією міносвіти, передбачає вибір з-поміж чотирьох напрямків: природознавства, математики, української філології та іноземної мови.

"Раніше у нас існували профільні школи та ліцеї, наприклад, фізико-математичні. Зараз профільна освіта буде системно працювати для всіх", - підкреслює один з авторів концепції Володимир Луговий.

Втім, експерти не в захваті. Так, голова Центру освітнього моніторингу Павло Полянський запитує: "На які кошти купуватимуть обладнання для природно-математичних класів? Ситуація з його придбанням у школах і так критична".

Критикує документ і голова парламентського комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич: "Концепція у такому вигляді шкідлива, її імплементація зашкодить якості освіти у старшій школі і може призвести до скорочення вчителів".

Портрет призовників

Портрет останніх українських призовників пропонує читачам "Сегодня".

Видання нагадує, що українська армія повністю перейде на контрактну основу у 2014 році. А наразі військкомати ще проводять медогляд для останнього призову.

За словами "Сегодня", більшість українських молодиків радіють нововведенню, бо їх більше не призиватимуть до армії.

"Стаємо Європою!" – вигукує на радощах один з молодиків, котрий вже не потрапить до армії. Втім, є й такі, які хочуть служити, аби навчитися дисципліни та відповідальності.

Загалом, в армію відбирають лише кожного десятого, бо "у багатьох знаходять захворювання серцево-судинної системи, гастрити та інші проблеми зі шлунком".

"Сегодня" також довідалася від Міноборони, що восени на службу відправлять всього 10 800 призовників, що є "мінімальною" кількістю за останні кілька років.

Огляд підготувала Аліна Захарчук, Служба моніторингу ВВС