На журналістів у Білорусі "оголосили полювання" - ЗМІ

Журналістки

Автор фото, Tut.by

Підпис до фото, Журналісток Катерину Андреєву, Дар'ю Чульцову та Катерину Борисевич арештували. Правозахисники оголосили їх політичними в'язнями

Під час протестів у Білорусі почастішали затримання та переслідування журналістів.

Репортерів затримують під час роботи на акціях проти білоруського лідера Олександра Лукашенка, чий шостий строк на посаді президента оскаржують прибічники опозиції.

Чимало журналістів отримують короткочасне ув'язнення, проти деяких відкрили кримінальні справи.

Сотні затриманих

"Журналісти за ґратами - це нова реальність та особливість теперішнього часу", - пише популярний портал Tut.by.

За даними незалежної Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), понад 370 журналістів затримали в Білорусі з часу президентських виборів 9 серпня. До цієї кількості належать і білоруські, і закордонні представники ЗМІ.

За підрахунками БАЖ, близько 80 журналістів пройшли через адміністративний арешт. Зазвичай їм дають від семи до п'ятнадцяти діб ув'язнення.

Станом на початок грудня, за ґратами залишаються восьмеро журналістів. Трьом із них висунули кримінальні обвинувачення.

преса

Автор фото, Tut.by

Підпис до фото, Журналістів лупцюють, затримують, відправляють під суд

Кримінальні справи також відкрили проти ще шістьох журналістів, які наразі перебувають на свободі, повідомляє БАЖ.

Журналістів у Білорусі затримували і в минулому. Зазвичай їх звинувачували в порушенні порядку організації або проведення масових заходів, оскільки їх вважали учасниками акцій, попри те, що вони лише готували звідти репортажі.

Проте після виборів затримання журналістів набули такого характеру, що співробітників медіа затримують практично на кожній акції, пише Tut.by.

Кримінальні справи

"Новим етапом переслідування стали кримінальні справи проти журналістів", - зазначає у виданні Naviny політичний оглядач Олександр Класковський.

Журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич затримали 19 листопада. Вона розслідувала обставини загибелі прибічника опозиції Романа Бондаренка, який помер у лікарні після побиття та затримання невідомими через конфлікт щодо біло-червоно-білих стрічок. Очевидці кажуть, що його могли побити силовики у штатському.

У статті на Tut.by Борисевич опублікувала частину медичного документа, де зазначалося, що у крові Бондаренка не було алкоголю. Представники влади стверджують, що він був п'яний.

Тепер журналістку звинувачують у "розкритті лікарської таємниці, що призвело до тяжких наслідків".

Бондаренко

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Білоруси влаштовують акції пам'яті Романа Бондаренка

Лікаря Артема Сорокіна, який надав їй медичний звіт, також заарештували.

На їхню підтримку активісти почали влаштовувати флешмоби під назвою "Нуль проміле".

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала Борисевич та Сорокіна в'язнями сумління, яких затримали лише за те, що вони скористалися своїм правом на свободу вираження. Організація закликала негайно звільнити їх обох.

"Безпрецедентний тиск"

Двох кореспонденток телеканалу "Белсат", що базується в Польщі, Катерину Андреєву та Дар'ю Чульцову, затримали 15 листопада, коли вони вели трансляцію розгону демонстрантів з двору, де побили Роману Бондаренка.

Андреєва стала фігуранткою кримінальної справи за статтею про організацію та підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок. Її залишили під вартою на два місяці. За інформацією БАЖ, Чульцовій висунуто такі самі обвинувачення.

Мінімальне покарання за цією статтею - штраф, максимальне - ув'язнення на строк до трьох років.

Чоловік Андреєвої Ігор Ілляш, теж кореспондент "Белсату", розповів сайту "Медуза", що тиск на журналістів у Білорусі став "безпрецедентним".

"Фактично зараз на журналістів оголошено справжнє полювання - сказав він. - Тебе можуть забрати зараз будь-якої миті".

Незабаром після інтерв'ю "Медузі", 25 листопада, його затримали і засудили до 15 діб ув'язнення, за нібито участь у незаконній акції протесту в жовтні.

Білоруські правозахисники оголосили Борисевич, Андреєву та Чульцову політичними в'язнями і вимагають їхнього негайного звільнення, повідомляє Вясна.

Ще трьох журналістів, які співпрацюють з "Белсатом", - Дмитра Буянова, Дмитра Кравчука та Артема Богославського - визнали підозрюваними у справі про масові заворушення, але не арештовували.

А головного редактора газети "Наша ніва" Єгора Мартиновича підозрюють у наклепі. Кримінальну справу відкрили після того, як його газета і сайт опублікували інтерв'ю з опозиційним активістом, де згадувався Олександр Барсуков, колишній заступник міністра внутрішніх справ і чинний помічник Лукашенка.

Преса як мішень

Білоруські журналісти кажуть, що статус преси не захищає їх під час висвітлення протестів, а навпаки робить більш вразливими.

"У нас жилет з великим написом "Преса" стає мішенню, орієнтиром для силовиків, кого в'язати й пакувати першими", - пише оглядач Олександр Класковський.

Журналістка видання "Наша ніва" Наталія Лубневська дістала поранення під час висвітлення акції 10 серпня. Вона провела в лікарні понад місяць.

"Наша ніва" оприлюднила відео, на якому правоохоронець стріляє їй у ногу під час розгону мітингувальників, хоча вона вдягнута в синій жилет з написом "Преса".

Чимало журналістів згадують, що їх били або принижували під час затримань.

"Заткнути рота"

З серпня незалежні ЗМІ зазнають різноманітного тиску.

Наприклад, державні підприємства відмовилися друкувати і розповсюджувати кілька газет після того, як вони почали публікувати інформацію про насильство проти демонстрантів з боку силовиків.

Влада заблокувала декілька незалежних сайтів, зокрема популярні ресурси "Білоруські новини" та "Наша ніва", але вони змогли запустити сайти-дзеркала і продовжити роботу.

Нещодавно сайт nn.by, що належить "Нашій ниві", розблокували після того, як звідти прибрали контент, який, на думку влади, "негативно характеризував ситуацію в Білорусі після виборів і дискредитував діяльність органів влади".

А у відомого сайту Tut.by на три місяці забрали статус ЗМІ, починаючи з 1 жовтня. Інтернет-портал продовжує працювати без статусу медіа.

протест

Автор фото, Getty Images

Під тиском опинилися також і Телеграм-канали, які влада звинувачує в заохоченні масових заворушень. Адміністраторів кількох каналів затримали.

"Надзавдання - за будь-яку ціну закрити невгодній пресі рота. Тому що вона розповідає про події в країні не так, як хотілося б тутешнім тузам", - стверджує Класковський.

Підготувала Ганна Чорноус, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!