Як ями на дорогах пов'язані з ожирінням - огляд ЗМІ

У п'ятницю 23 березня західні ЗМІ підіймають такі теми:

Залатані дороги - шлях до здоров'я

Про те, як ями на дорогах пов'язані з ожирінням населення Великої Британії, пише Independent

Видання посилається на настанови Національного інституту здоров'я країни, де сказано, що недостатні темпи латання дорожніх ям і засилля автомобілів на вулицях заважають людям вести активний спосіб життя.

Нерівності на дорогах і узбіччях змушують людей відмовлятися від поїздок на роботу на велосипеді, адже багато хто боїться потрапити в аварію, вважають спеціалісти.

Також ями заважають нормально пересуватися людям в інвалідних візках, зазначає Independent.

У настановах сказано, що більше місця має бути відведено тротуарам і велосипедним доріжкам. На них не повинно бути жодних перешкод на кшталт коріння дерев, пошкодженого каміння чи рекламних конструкцій.

За в'їзд до центру міст має стягуватися окрема плата, а деякі дороги мають стати пішохідними, вважають в Національному інституті здоров'я.

Такі заходи мають допомогти людям пересуватися із користю для здоров'я, зауважують експерти. "Повернення частини доріг пішоходам і велосипедистам допоможе людям бути фізично більш активними", - цитує Independent професора Марка Бейкера.

Він звернув увагу на те, що навіть такі прості речі, як хороше вуличне освітлення, можуть суттєво збільшити кількість людей, які займаються спортом.

Поворот для Савченко

У статті про заборону на носіння зброї в українському парламенті New York Times пише, що закон миттєво викликав неоднозначну реакцію, зважаючи на те, що між депутатами часто трапляються сутички й при цьому немало законотворців можуть бути зі зброєю.

Двоє народних депутатів у четвер навіть відмовилися проходити через рамку металодетектора, заявивши, що закон застосовують вибірково, відзначає газета.

Коментуючи затримання Надії Савченко, New York Times пише, що для неї це "різкий поворот".

"Арешт Савченко не лише продемонстрував хиткий стан української політики, але й став різким поворотом для людини, яку обрали до парламенту, коли вона перебувала у російській в'язниці, і яку зрештою обміняли в 2016 році на двох російських солдатів, затриманих в Україні", - зазначає видання.

На думку автора, ризик появи в Україні "роздратованих і, можливо, озброєних ветеранів війни" був очевидним ще на початку року, коли "близько сотні колишніх військових та їхніх прибічників облаштували протестний табір під парламентом".

"Не вітати Путіна"

Washington Post публікує статтю колумніста Майкла Герсона, в якій він називає неординарним нещодавній витік інформації з адміністрації Дональда Трампа.

Йдеться про внутрішній документ, в якому главі Білого дому радять не вітати Володимира Путіна з перемогою на президентських виборах.

Герсон пише, що зазвичай за витоками інформації з високих кабінетів стоїть марнославство чи бажання нашкодити супернику. Але останній витік з президентської адміністрації можна зарахувати до іншої категорії, вважає він. "Схоже на те, що причиною був розпач", - пише Герсон.

На його думку, хтось із команди Трампа "пішов на серйозний ризик заради того, щоб звернути увагу на загадково теплі стосунки Трампа зі стратегічним суперником".

"Це надзвичайний випадок, і він є надзвичайно моторошним", - пише Герсон.

Він звертає увагу на те, що найближчі до президента радники є зазвичай найбільш лояльними. "А в цьому випадку близький до президента помічник демонструє паніку. Він чи вона не може пояснити, що саме Путін має на Трампа. Цей витік - крик про допомогу зсередини Білого дому", - пише автор.

Він визнає, що адміністрація Трампа робила кроки з метою "стримування російської агресії", зокрема дозволила надання зброї Україні.

"Але проблема полягає в дивній неспроможності Трампа особисто протистояти Путіну", - зауважує колумніст Washington Post.

Більше грошей, мало "західності"

Протести сколихнули Центральну і Східну Європу разом із таненням пострадянських надій, пише Financial Times.

Газета зазначає, що нещодавні багатотисячні акції у Словаччині, викликані вбивством журналіста-розслідувача, є також наслідком усе більшої роздратованості людей у регіоні через неспроможність влади покінчити зі спадщиною комуністичної епохи.

"Комуністи змінили сої обличчя й поведінку, але вони й досі тут", - цитує видання Мартіна Кормана, який тридцять років тому приєднався до протестів у Чехословаччині, а нині знову вийшов на центральну площу в Братиславі. На думку Кормана, у країні не відбулось достатньо змін.

Financial Times нагадує, що минулого тижня значні демонстрації відбулися в Литві, а за тиждень до того тисячі чехів протестували проти призначення поліцейського старої формації главою парламентського комітету. Крім того, в січні антикорупційні протести сколихнули Румунію.

"Демонстрації відрізнялися розмахом, мали різні приводи і загалом не є чимось надзвичайним у регіоні з давніми традиціями висловлення протесту. Але аналітики стверджують, що вони є відображенням того, що, попри швидкі темпи економічного зростання впродовж останніх трьох десятиліть, деякі надії, що з'явились після падіння комуністичних режимів, так і не були втілені в життя", - пише Financial Times.

Соціолог Мішал Васечка описав ситуацію так: "Ми стаємо більш заможними, але ми не західні. В цьому й полягає проблема. Ідеали надто сильно не збігаються з реальністю".

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC