ЗМІ: Мінськ і Москва припідняли завісу над навчаннями "Захід-2017"

В огляді іноземної преси 20 вересня:

Макрон у ролі анти-Трампа

Лірична та пристрасна - так описує промову Еммануеля Макрона на Генасамблеї ООН французька газета Le Monde.

Видання зауважує, що це була його перша промова в ООН, де зібралися близько 130 глав держав. З огляду на це, Макрон "до останнього моменту" працював над текстом. У підсумку французький президент "представив бачення світу в усьому протилежне тому, яке запропонував його американський колега Дональд Трамп двома годинами раніше", - пише Le Monde.

Газета зазначає, що бачення Макрона "базується насамперед на багатосторонності, узгодженні позицій між державами та повазі до угод - в тому числі Паризької щодо клімату та Віденської щодо іранської ядерної програми, - а також на пріоритеті дипломатії заради вирішення криз".

Monde звертає увагу на те, що, попри очевидні натяки на політику Дональда Трампа, Макрон жодного разу не вимовив його ім'я. Видання нагадує, що стосунки двох президентів "скоріше теплі", хоча вони й не приховують розбіжностей з деяких питань.

Попри це, аналізуючи промову Макрона, автор статті приходить до висновку, що французький лідер виглядав "анти-Трампом".

"Пункт за пунктом, у більшості гарячих проблем французький президент висловлює підтримку позиціям, які протилежні тим, що їх висловив Трамп. Зокрема, Трамп наполягає на Америці передусім, Макрон - нагадує, що нині незалежність базується на взаємозалежності," - пише Le Monde.

Кому адресовані слова Трампа?

Британська Guardian тим часом проаналізувала промову Трампа в ООН і замислилась над тим, кому насправді була адресована жорстка риторика про Північну Корею та її лідера.

"Чи був північнокорейський диктатор справжньою ціллю Трампа? Чи нею був той, хто живе зовсім поряд? Деякі експерти підозрюють, що запальний ультиматум Трампа насправді адресувався лідеру Китаю Сі Цзіньпіну, на чию допомогу він розраховує у хрестовому поході проти того, що він назвав "розбещеним режимом" Кіма," - пише видання.

У статті наведена думка експерта Центру стратегічних і міжнародних досліджень Бонні Глейзер. Вона вважає, що те, як Трамп висловлюється про Північну Корею, дозволяє стверджувати, що він впевнений у тому, що в разі жорсткого підходу Білого дому до Пхеньяна йому вдасться переконати інші країни приєднатися до США і більше тиснути на керівництво КНДР. У випадку з Китаєм ідеться про те, щоби переконати його лідера відмовитися від постачання нафти до Північної Кореї.

Утім, на думку деяких китайських експертів, розрахунок Трампа може виявитися хибним, підкреслює газета. Зокрема, Ші Йінхонг з Китайського народного університету вважає, що у Пекіні просто не вірять у те, що Трамп наважиться на військовий удар по КНДР, яка знаходиться дуже близько від Китаю.

Припідняли завісу

Французька Figaro, чий кореспондент спостерігав за військовими навчаннями "Захід-2017" на полігоні Доманово в Білорусі, пише, що "Мінськ і Москва трохи припідняли завісу для міжнародних спостерігачів".

"На додачу до 50 журналістів, які були присутні на полігоні, було запрошено 14 військових аташе з сусідніх країн, зокрема з України та Литви, які висловлювали занепокоєння", - відзначає видання.

Описуючи сценарій навчань, згідно з яким російсько-білоруські війська протистоять незаконним бандформуванням, міжнародним сепаратистам і терористичним угрупованням, Figaro звернув увагу на завдання союзників на цих навчаннях. Як пише газета, росіяни й білоруси мають не дозволити ворогу провести операцію з дестабілізації ситуації, яка "може призвести до заколоту, якого так побоюються Володимир Путін та його колега Олександр Лукашенко".

Figaro також звертає увагу на те, що спостерігач від Норвегії відзначив, що білоруси не були зобов'язані запрошувати гостей з інших країн, але все ж зробили це. "Це дуже позитивно", - цитує його видання.

І додає: спостерігач від України Володимир Мороз був більш стриманий в оцінці відкритості. "Нам хотілося б мати більше інформації, ніж те, що ми побачили", - цитує газета полковника.

Депресія в 14 років

Британська Independent звертає увагу на результати масштабного дослідження психічного здоров'я дітей у Сполученому Королівстві.

Як виявили дослідники з Університетського коледжу Лондона та Ліверпульського університету, 24% дівчат у віці 14 років страждають від депресії. Серед хлопчиків такого ж віку цей рівень значно нижчий - 9%.

Як пише видання, "тривожні" результати були отримані в результаті вивчення даних 10 тисяч дітей, народжених у 2000-2001 роках. Вони беруть участь у великому дослідженні, в рамках якого їхні батьки розповідають про психічне здоров'я своїх дітей у віці трьох, п'яти, семи, 11 та 14 років. Коли дітям виповнилося 14 років, у них також запитали про психічне самопочуття і можливі проблеми.

Дослідження підтвердило, що багато батьків можуть не здогадуватися про те, що насправді хвилює їхню дитину і в якому психічному стані вона. "Було виявлено, що батьки помічають більше хлопчиків і менше дівчат з симптомами депресії, що може означати, що деякі батьки не знають про депресію своєї доньки", - пише видання.

Як зазначає Independent, результати свідчать, що впродовж дитинства хлопчики й дівчата мають схожий рівень емоційних проблем, але все змінюється з настанням підліткового віку, коли у дівчат раптом їх більшає.

Ще одним результатом дослідження стало те, що діти із заможніших родин менш схильні повідомляти про депресію, ніж ті, кого виховують у меншому достатку.

Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC