Тижневики: чим Росія загрожує Україні?

Про різні види загроз, які вбачає Україна у Росії - в огляді українських тижневиків від 8 вересня:

Розвідка пильнує

Росія залишається одним з головних джерел загроз Україні, розповів у інтерв'ю журналу "Тиждень" представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький.

Зокрема, небезпека йде від розгортання нових і нарощування старих підрозділів Збройних сил РФ у безпосередній близькості до державного кордону України, а також мілітаризація Криму.

"На півострові, крім звичайного озброєння, є потенційна можливість розгортання тактичної ядерної зброї", - зауважив Вадим Скібіцький.

За його словами, занепокоєння викликає і присутність російських військ у Придністровському регіоні Молдови.

"Цей контингент за необхідності може бути використаний для дестабілізації ситуації в південних регіонах України. Тому наше завдання - вчасно викрити будь-які зміни в боєготовності російських підрозділів і визначити їхню мету", - пояснив розвідник.

Значної актуальності також набули ризики кібератак проти України, які, зокрема, можуть мати на меті виведення з ладу мереж зв'язків штабів і систем контролю озброєнь, додав він.

Вадим Скібіцький також розповів, що для покращення координації і обміну даними зараз створюється об'єднана інформаційна система розвідувальних органів.

"Демонстрація сили"

На тлі білорусько-російських навчань "Захід-2017", які хоча й викликали великий резонанс, але є відносно публічними, найбільшу загрозу для регіону, на думку журналу "Фокус", становлять окремі російські навчання, які відбуватимуться водночас.

Вони охоплять стратегічне командування "Північ", а також Західний і Південний військові округи РФ. Російські війська проведуть спеціальні операції з блокування проливних зон у Балтійському та Чорному морях, блокування навігації, інформаційні та кібероперації, розповідає видання.

До того ж, вони відпрацюють застосування тактичної ядерної зброї.

"У таких навчаннях є і політичний аспект - це демонстрація сили, тиск на західні країни з метою підірвати трансатлантичну єдність. Так Росія спекулює на страху європейських націй перед масштабною війною", - вважає видання.

Як зауважує "Фокус", саме це навчання на території Росії викликає занепокоєння українських військових. У відповідь Україна проведе навчання військ територіальної оборони та планові стратегічні командно-штабні навчання "Непохитна стійкість-2017".

"Реальна загроза для України від російських військових навчань полягає у тому, що Росія тренується перекидати на дальні стратегічно важливі напрямки штурмові й ударні підрозділи у великій кількості, зосереджуючи їх біля наших кордонів", - пояснює спікер Збройних сил України полковник Владислав Волошин.

В планах "тліючий конфлікт"

Протягом найближчих 10 років на Україну і Росію очікує режим "конфронтаційного співіснування" з можливим загостренням. Таким прогнозом поділився з журналом "Країна" політолог Михайло Пашков.

Він не очікує ані зміни політики Кремля стосовно України, ані зміни керівництва Росії, тому вважає, що потрібно розробити середньострокову концепцію відносин, яка б описувала загальні правила для дій в економічній, гуманітарній, політико-дипломатичній, енергетичній і військово-технічній сферах.

"Будемо мати тліючий конфлікт [...] Не можна виключати, що восени 2017 року Росія проведе так звані референдуми в ДНР і ЛНР і визнає їхню незалежність. Як 2008-го тодішній президент Дмитро Медведєв визнав незалежність Абхазії й Південної Осетії", - прогнозує політолог.

Найімовірнішим, на його думку, є замороження конфлікту за придністровським сценарієм.

Незважаючи на величезні видатки на утримання невизнаних республік, які, за підрахунками експертів, сягають 3-5% російського бюджету, Росія має великий запас міцності.

"Попри те, що торік національний резервний фонд зменшився в чотири рази й економіка дає тривожні сигнали, країна не впаде у глибоку кризу найближчим часом. Розраховувати на це не варто", - констатує Михайло Пашков.

"Віра у міст"

Крим став одним з головних об'єктів державних дотацій в Російській Федерації, пише "Новое время" з посиланням на директора Кримського експертного центру Олексія Стародубова. При цьому основні видатки йдуть на підтримання видимості покращення рівня життя, стверджує експерт.

Так, середній розмір пенсій, за даними Кримстату, складає 11,8 тис. рублів (5,3 тис. гривень) на противагу 1,8 тис. гривень в Україні, середня зарплата в Криму 19 тис. рублів (8,5 тис. гривень) проти української розміром 7,3 тис. гривень.

Утім, за словами кримчан, місцеві ціни можна порівняти з московськими.

"У порівнянні з аналогічними українськими показниками все має кращий вигляд, але кримчани живуть не в Україні, а навколишній "російський світ" легко з'їдає усі фінансові бонуси від "повернення до рідної гавані"", - пише журнал.

За даними видання, найбільш комфортно в Криму почуваються військові та чиновники. Так зарплата депутата Севастопольської міськради складає 244 тисячі рублів (109 тис. гривень).

"Так чи інакше, кримчани продовжують вірити у міст (який має з'єднати півострів з Росією. - Ред.) й російські бюджетні гроші. А тому суспільне незадоволення якщо і присутнє на півострові, то лише фрагментарно і без радикалізму. Або, як в радянські часи, локалізоване на кухнях", - підсумовує видання.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС.