Чи можлива узурпація влади в Грузії?

У результаті одних з найзатяжніших і найконкурентніших в історії незалежної Грузії парламентських виборів партія при владі "Грузинська мрія - Демократична Грузія" отримала конституційну більшість в законодавчому органі країни.

"Багатопартійний парламент не відбувся, і це, певною мірою, було замовленням суспільства. Але я хочу також нагадати суспільству, що політична діяльність не завершується, а починається виборами", - заявив президент Грузії Георгій Маргвелашвілі, коли вітав населення з виборами. Він закликав до активного залучення до дискусії та політичного діалогу.

Підсумки виборів не виправдали очікування частини експертів про широке представництво політичних партій у новообраному законодавчому органі країни та створення коаліційного уряду.

Перемога партії екс-прем'єра Бідзіни Іванішвілі у другому турі виборів, за попередніми даними, забезпечила їй 115 з 150 парламентських місць.

У законодавчий орган за пропорційною системою потрапили лише три виборчих суб'єкти, велика ж частина учасників перегонів, і партії, які раніше входили в коаліцію "Грузинська мрія" зокрема, не змогли подолати 5% бар'єр.

Розподіл сил

Прем'єр-міністр і голова партії при владі Георгій Квірікашвілі назвав вибори в Грузії перемогою демократії і зазначив, що, за усіма оцінками, вони були вільними, справедливими і демократичними.

"За рішенням нашого народу" Грузинська мрія "отримала конституційну більшість. Ми використаємо цей мандат для того, щоб ніхто не мав можливості підлаштувати Конституцію під якусь одну політичну силу", - заявив пан Квірікашвілі.

77 з 150 депутатів обирають в парламент Грузії за пропорційною системою зі списків виборчих суб'єктів, що подолали 5% бар'єр, а 73 депутата обирають в одномандатних мажоритарних округах.

На виборах 8 жовтня за пропорційною системою партія при владі отримала 48,68% голосів виборців, що забезпечило їй 44 депутатських мандати у новому парламенті.

23 мажоритарних кандидата від партії перемогли в одномандатних мажоритарних округах в першому ж турі виборів, а 48 кандидатів, за попередніми даними, перемогли в одномандатних округах у другому турі.

Кандидати опозиційного Єдиного національного руху, які були суперниками партії при владі в більшості округів, не змогли перемогти в жодному з одномандатних мажоритарних округів, але за результатами виборів вони отримають 27 депутатських мандатів за пропорційною системою.

Ще шість мандатів дістанеться блоку "Давид Тархан-Моураві, Ірма Інашвілі - Альянс Патріотів Грузії, Об'єднана опозиція".

Також по одному мандату отримали незалежний кандидат Саломе Зурабішвілі і кандидат блоку "Топадзе - Промисловці, Наша Батьківщина" Симон Нозадзе, які перемогли в другому турі виборів за мажоритарною системою.

"Одноосібне правління"

В Єдиному національному русі (ЄНР) заявили, що вибори пройшли на тлі залякувань і тиску, і їх не можна назвати справедливими, а внаслідок отримання конституційної більшості "Грузинської мрією" в країні склалося однопартійне і одноосібне правління.

За словами одного з лідерів ЄНР Давида Бакрадзе, головна небезпека отримання конституційної більшості полягає в тому, що партія при владі має всі законодавчі важелі для прийняття будь-яких рішень відповідно до своїх партійних й одноосібних інтересів.

Він зазначив, що за такого розподілу сил опозиція не зможе впливати на прийняття рішень.

"Звичайно, це буде дуже важкий парламент і, по-людськи, буде дуже важко працювати в тому залі і стінах. Але ми повинні розуміти, що у нас сьогодні особлива політична відповідальність. Національний рух залишився єдиною реальною опозиційною політичною силою в цій країні після виборів", - заявив пан Бакрадзе.

Побоювання опозиції поділяють і експерти.

За словами незалежного експерта Гії Хухашвілі, позитивного досвіду у Грузії в цьому плані немає, оскільки будь-яка влада, яка раніше отримувала вирішальну більшість, завжди зловживала своєю владою.

Однак, за його словами, сьогодні в Грузії є стримуючі фактори, як то інститут президента та різноманітні медіа, і стверджувати, що отримання більшості призведе до узурпації влади, все-таки передчасно.

"Поки що немає враження, що "Грузинська мрія" узурпує владу, але такі ризики, звичайно ж, виникають", - говорить він.

Ослаблення прозахідної опозиції

Від участі в другому турі виборів відмовилася Сандра Рулофс, дружина екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі та кандидат в мажоритарні кандидати від ЄНР.

Зняв свою кандидатуру і колишній лідер "Вільних демократів" Іраклій Аласанія, заявивши, що він тимчасово йде з політики. Партію, яка не змогла подолати бар'єр, слідом за Аласанією залишили ще кілька членів.

Але "Вільні демократи" - не єдина партія, яка втратила лідерів після парламентських виборів.

Голова парламенту Давид Усупашвілі також оголосив про те, що він залишає "Республіканську партію", яка раніше входила в коаліцію "Грузинська мрія", але на цей раз брала участь у виборах незалежно і не змогла подолати 5% бар'єр.

Обидві партії вважаються прихильниками прозахідного курсу Грузії, що викликало деякі побоювання щодо ослаблення опозиційного прозахідного політичного спектру країни.

Але, на думку фахівця з міжнародних відносин Георгія Гобронідзе, попри те, що за підсумком виборів деяки партії виявилися не життєздатними, це не означає посилення проросійського чи ослаблення прозахідного настрою в країні.

"Ми не можемо сказати, що сама "Грузинська мрія", попри те, що її політика щодо Росії у багатьох викликала запитання, є проросійською або антизахідної партією, тому що саме за часи її правління Грузія зробила важливі кроки в напрямку Заходу", - стверджує експерт.

За його словами, ще з 1999 року Грузія дотримується прозахідного зовнішньополітичного курсу, і, враховуючи те, що за цей час накопичилися зобов'язання, і більшість населення Грузії підтримує прозахідний курс країни, це важко буде змінити.

"Якщо дивитися прагматично, різка зміна закордонного політичного курсу не в інтересах країни, оскільки це може призвести до таких проблем для країни, які важко буде вирішити без втрат для будь-кого", - говорить він.

Фактор Іванішвілі

У той час коли партія при владі легітимно отримала конституційну більшість, експерти відзначають, що проблемною залишається виборча система в Грузії, яка не відображає адекватно волю виборців.

"Грузинська мрія" на пропорційних виборах отримала близько 49% голосів, тобто вони не отримують навіть просту більшість - 50% плюс один голос. Тобто 51% виборців, що проголосували, проголосували проти і лише 49% - за "Грузинську мрію". Але ця партія має контрольний пакет над країною, що, як на мене, не дуже логічно", - пояснює пан Гобронідзе.

За його словами, екс-прем'єр Бідзіна Іванішвілі, як і раніше, був головною причиною, чому виборці голосували за "Грузинську мрію", попри те, що формально він не брав участі у виборах.

"Іванішвілі в 2012 році зібрав дуже різнобарвний конгломерат, в коаліції були представлені партії практично всіх ідеологій, але після розпаду коаліції виграв саме той суб'єкт коаліції, за яким залишився Бідзіна Іванішвілі. Пан Іванішвілі, звичайно, впливає на "Грузинську мрію" і буде, на мою думку, впливати і в майбутньому", - каже він.

Гія Хухашвілі також погоджується з тим, що вплив екс-прем'єра зберігається.

"Поки що політичний процес, звичайно, йде під знаком Іванішвілі. Це не означає, що всі рішення приймає він, але його слово має вирішальне значення в будь-яких ситуаціях, коли він захоче входити в реальний менеджмент, - заявляє пан Хухашвілі.- Це нездорова ситуація, тому що одним з фундаментів демократії є перехід на інституційне управління. Сприйняття, що країною керує не прем'єр-міністр, а хтось ще, небезпечне для розвитку демократичного процесу".