Україна відступає від деяких положень Конвенції прав людини

Верховна Рада заявила про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під час обговорення постанови прихильники документу наголошували, що цей крок є вимушеним і тимчасовим.

Натомість опоненти стверджували, що вона позбавить громадян, що проживають у зоні проведення АТО, можливості оскаржувати порушення своїх прав до Європейського суду з прав людини.

Відступ від зобов’язань Україною передбачено до "повного припинення збройної агресії Російської Федерації".

Якби не війна

Ухвалений у четвер проект постанови передбачає, що в окремих районах Донецької та Луганської областей, держава відступає від зобов’язань, передбачених пунктом 3 статті 2 (право на забезпечення правового захисту), статтями 9 (право на свободу та особисту недоторканність), 12 (право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання), 14 (право на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом) і 17 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Пакту про громадянські і політичні права.

Також передбачається відхід від зобов'язань за статтями 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 6 (право на справедливий суд), 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) і 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини.

"Ми мусимо визнати, що ми приймаємо рішення, яких би ми напевно ніколи не приймали, якби не умови війни", - заявила перед голосуванням одна з авторів проекту постанови, віце-спікер парламенту Оксана Сироїд.

Тимчасовий захід

"Це є тимчасовий захід, і ми матимемо можливість повернутися до повного гарантування прав і свобод людини на цій території в якомога стисліші терміни", - додала інша представниця авторського колективу постанови Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Згідно з текстом ухваленого документу, відступ України від цих зобов’язань залишатиметься чинним до "повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України".

Україна, НАТО та західні країни заявляють, що Росія постачає збройним формуванням невизнаних "республік" на сході України військову техніку та живу силу. Москва послідовно заперечує свою причетність до конфлікту.

Імідж України

Правозахисник Євген Захаров заявив ВВС Україна, що міжнародні договори, про які йдеться у цьому документі, припускають можливість відступати від передбачених ними зобов’язань у надзвичайних ситуаціях, до яких, на думку експерта, належать і нинішні події на сході України.

"Є такі права, від здійснення яких не можна відступати за жодних обставин, які є абсолютними. Це – заборона рабства і заборона катувань. А щодо інших прав – є такі цілі, для досягнення яких можливим є відступ від їхнього здійснення. Відповідно, Україна зробила таку заяву", - пояснює пан Захаров.

Він каже, що ухвалення цієї постанови не справить негативного впливу на міжнародний імідж України за умови, якщо держава активно роз’яснюватиме свою позицію та надаватиме повну та об’єктивну інформацію про масштаби конфлікту на сході.

Текст постанови зобов’язує МЗС інформувати генерального секретаря ООН та генсека Ради Європи про заяву, ухвалену Радою в четвер.

Побоювання

За ухвалення постанови проголосували 249 депутатів парламенту.

При цьому представники "Опозиційного блоку" не підтримали цей документ.

"Вона не дасть можливості громадянам, чиї права порушені, звертатися до Європейського суду з прав людини", - заявив на засіданні Ради лідер цієї фракції Юрій Бойко.

Правозахисник Євген Захаров каже, що ці побоювання є необґрунтованими, і Європейський суд у кожному конкретному випадку сам прийматиме рішення про те, чи "обґрунтованою була відмова держави від здійснення цього права".