Суспільне телебачення можуть відкласти

З початку 2015 року на базі державних телекомпаній має стартувати мовлення суспільного телебачення, проте політичні конфлікти можуть цьому завадити.

Суспільне телебачення і радіомовлення планують створити на основі національних теле- та радіокомпаній компаній, держтелекомпанії "Культура", обласних телерадіокомпаній і "Укртелефільму".

Керувати новою структурою має незалежний орган, а фінансуватись суспільне ТВ перші чотири роки буде виключно з державного бюджету.

Проте навколо суспільного телебачення останніми днями розгортається політичний скандал, який може відкласти його створення.

Де візьмуть обладнання?

Закон про суспільне телебачення і радіомовлення ухвалили 17 квітня 2014 року, а вже у травні його підписав президент.

Очікуване з 2005 року громадське телебачення, за законом, мало запрацювати з початку 2015 року.

Основою для суспільного телебачення парламент визнав національну телекомпанію, радіокомпанію, всесвітню службу мовлення, телеканал "Культура", обласні державні телерадіоканали та студію "Укртелефільм".

На базі всього цього уряд мав створити, і 7 листопада вже <link type="page"><caption> створив </caption><url href="http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247734551&cat_id=244274130" platform="highweb"/></link>публічне державне акціонерне підприємство "Національну суспільну телерадіокомпанію України".

Суспільне телебачення мало мовити на двох каналах – суспільно-політичному та культурно-освітньому.

Окремо мали запрацювати мінімум три радіостанції: суспільно-політична, культурно-освітня та молодіжна.

Звідки гроші?

Перші чотири роки суспільне мовлення має фінансувати окремим рядком виключно державний бюджет.

Визначено, що витрати з бюджету не можуть бути меншими за 0,2% загального фонду бюджету попереднього року.

За нинішніми мірками ця цифра становитиме близько 768 мільйонів гривень.

Після завершення перехідного періоду гроші мають надходити ще й від продажу власного продукту, плати за авторське право, добровільних і благодійних внесків, а також реклами.

Реклама може займати не більше 3 хвилин кожної години. Жодної реклами алкоголю, цигарок та похідної продукції на суспільному телебаченні бути не може.

До порівняння, британське ВВС існує за рахунок "телевізійної ліцензії" - обов'язкового збору, який на користь корпорації платить кожна британська сім'я.

Бюджет організації – близько 4 мільярдів фунтів на рік.

Бюджет німецького суспільного мовлення ARD складає 9 мільярдів євро.

Хто керуватиме?

Одним з найважливіших питань у роботі суспільного телебачення є його незалежність.

Тому для контролю за роботою національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) формується спеціальна Наглядова рада.

До неї увійдуть по одному представнику від кожної парламентської фракції та групи з правами фракції.

У новому парламенті таких буде щонайменше шість.

Також до наглядової ради НСТУ увійдуть дев’ять представників громадських організацій у різних сферах.

Відбір цих представників організовуватиме Нацрада з питань телебачення і радіомовлення на відкритому конкурсі з числа профільних громадських організацій.

Представники обиратимуться зі сфери освіти, науки, фізкультури, журналістики, правозахисту, захисту дітей, творчих спілок, місцевого самоврядування та людей з особливими потребами.

Нацрада вже <link type="page"><caption> розпочала</caption><url href="http://nrada.gov.ua/ua/21887/21930.html" platform="highweb"/></link> цей конкурс і планує завершити до лютого 2015 року.

Тобто, загалом у наглядовій раді буде щонайменше 15 людей.

Визначено, що членами цієї ради не можуть бути народні депутати, чиновники, правоохоронці і працівники приватних телекомпаній.

Після утворення Наглядової ради вона на відкритому конкурсі обирає виконавчий орган НСТУ – членів та голову правління.

Фактично, виконком керує поточними справами, а наглядова рада контролює його роботу і визначає стратегію та тактику розвитку.

Схожа модель <link type="page"><caption> застосовується</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2013/06/130611_public_broadcasting_world_dt" platform="highweb"/></link> британським мовником ВВС.

Компанію очолює генеральний директор, якого обирає Трест ВВС - керівний орган, що ухвалює в корпорації всі стратегічні рішення.

Трест - це 12 осіб переважно у минулому журналісти, відставні бізнесмени, університетські професори і юристи.

Членів тресту призначає королева за поданням прем'єр-міністра і британського міністерства культури.

Чим керуватимуться?

Кабінет міністрів має затвердити статут національної суспільної телерадіокомпанії.

У ньому головними принципами має бути пріоритет суспільних цінностей над комерційними та політичними.

Має бути чітке відокремлення фактів від коментарів та оцінок, а також вільне вираження поглядів думок та переконань.

У цьому ж статуті має бути вказане дотримання суспільної моралі, традицій української культури та сімейних цінностей.

Втручання державних органів та місцевого самоврядування у роботу суспільного телебачення заборонене.

В законі окремо вказано, що суспільне телебачення не зобов’язане висвітлювати роботу органів влади і чиновників.

Обов’язкове надання позачергового ефіру передбачається тільки у екстрених випадках президенту, прем’єру, спікеру парламенту, голові Верховного суду та главі Конституційного суду.

Також президент може безкоштовно звернутися з новорічним привітанням.

На основі статуту НСТУ наглядова рада також має ухвалити редакційний статут суспільного мовлення, яким має регулюватись повсякденна робота журналістів.

У чому суть конфлікту?

12 листопада голова парламентського комітету зі свободи слова Микола Томенко <link type="page"><caption> висловив</caption><url href="http://tomenko.ua/parlamentska-diyalnist/pat-natsionalna-suspilna-teleradiokompaniya-ukrajiny-vyhlyadaje-yak-pryhovana-pryvatyzatsiya-abo-vidverta-partyzatsiya/" platform="highweb"/></link> протест проти утворення національної суспільної телерадіокомпанії у форматі, який затвердив уряд 7 листопада.

Він зауважив, що у законі була передбачена реорганізація існуючих компаній у НСТУ, а не ліквідацію і на їх основі створення нової компанії, як встановив уряд.

Утворення НСТУ він назвав поспішним, та ще й "урядом, що фактично перебуває у відставці".

"Створення ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" виглядає як прихована приватизація або відверта партизація нинішнім, фактично, однопартійним урядом", - заявив Микола Томенко, який також є радником президента й пройшов до Верховної Ради за списком БПП.

Пан Томенко зауважив, що може звернутися до президента, аби той зупинив постанову уряду.

У коментарі ВВС Україна директор національної телерадіокомпанії Зураб Аласанія, який зараз займається створенням НСТУ, відкинув звинувачення пана Томенка.

"Звинувачення, що дуже швидко створюємо – це нелогічно. Вже і так всі строки утворення суспільного телебачення "горять", - розповів пан Аласанія.

Інакше, за його словами, до початку 2015 року встигнути створити суспільне телебачення ніяк не можна.

"Спроба приватизації, яку мені закидають – це просто нонсенс, це заява політика", - зауважив пан Аласанія.

На його думку, заява пана Томенка може завадити створенню суспільного телебачення і він хотів би почути, чи це є це позицією президента.

Директор "Інституту медіа права" Тарас Шевченко не бачить проблем у постанові уряду й не погоджується із претензіями пана Томенка.

Він каже, що громадські організації, які входять до руху "Чесно", вже готують заяву про підтримку позиції уряду.

"Уряд просто змушений виходити з тих недоліків, які є в законі, інакше створення суспільного телебачення відкладуть на невизначений час", - вважає експерт.

За його словами, в України просто не існує юридичного механізму, як можна було перетворювати бюджетні організації на акціонерне товариство без їхньої ліквідації.

Експерти зауважили, що найбільше у створенні суспільного телебачення не зацікавлені керівники місцевих державних телекомпаній, які втрачають вплив при створенні суспільного телебачення.