Вибори в Косово: бойкот і насильство

Сербська етнічна меншина Косово, яка минулі 14 років фактично жила поза контролем державних інституцій, не підпорядковуючись ані місцевій владі в Приштині, ані побажанням сербських політиків у Белграді, на початку листопада отримала можливість стати повноправним учасником законодавчих процесів Республіки Косово.

У неділю там відбулися місцеві вибори, які організовувала Центральна виборча комісія Косово і у яких уперше з часу проголошення незалежності краю взяли участь і етнічні серби, які живуть в анклавах на півночі та півдні Косово.

Місцеві вибори у Косово є одним з головних пунктів <link type="page"><caption> "Брюссельської угоди"</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2013/04/130422_serbia_kosovo_deal_dt.shtml" platform="highweb"/></link>, яку в квітні досягли представники урядів Белграда та Приштини і в якій обидві сторони погодилися співпрацювати, незважаючи на протилежні підходи до статусу Косово.

Але що всі ці міжнародні угоди та вибори означають для звичайних людей, зокрема етнічних сербів на півночі та на півдні Косово, які пережили війну, багаторічну інституційну ізоляцію та відсутність правової держави?

Північ бойкотує

Кореспондент ВВС Україна відвідав два ключові міста, у яких голосували етнічні серби – північну частину Косовської Мітровіци та містечко неподалік столиці Приштини – Ґрачаніцу. Хід голосування тут відображає розкол серед етнічних сербів у Косово з питань співпраці з Приштиною.

На відміну від звичайних днів, коли не існує заторів на дорогах, у день виборів на кордоні між Сербією та Косово можна було помітити колони автобусів, які везли голосувати у Косово тимчасово розселених сербів. Після авіаударів НАТО та запровадження там міжнародного протекторату Косово покинули понад 100 000 етнічних сербів, і досі невідомо, скільки з них повернулися до своїх домівок.

Ми перетнули кордон і заїхали на північ Косово, де по селах було видно, що політичні сили, які організовують бойкот місцевих виборів, добре до того підготувались. На стінах, плакатах та білбордах були гасла: "Бойкот!", "Ні - виборам для підтримки незалежного Косово" та "Зрада!". Кампанія бойкоту виборів зокрема була відчутна у північній частині міста Косовська Мітровіца, а її результатом була дуже низька активність виборців – менше 10%.

Ще зранку можна було помітити, що біля виборчих дільниць, де голосували етнічні серби, стояли коротко підстрижені молодики кримінального вигляду, які викрикували вслід виборцям, що приходили на дільниці, погрозливі слова та лайки.

По вулицях представники сербських екстремістських націоналістичних організацій організовували так звані "стражі" та спостерігали за тими, хто виходить на виборчі дільниці.

Все це, дійсно, залишало враження, що мешканці північної Косовської Мітровіци бояться вийти на вибори.

"Не знаю. Таке відчуття, що люди бояться голосувати... Враження таке, що через бойкот та страх мешканці з Косовської Мітровіци найменше голосують, а на дільниці приїжджають тимчасово розселені, які мешкають у Сербії", - сказала ВВС Україна мешканка міста на ім'я Марія.

Рай для контрабандистів

Майже половина етнічних сербів у Косово мешкає у чотирьох муніципалітетах на півночі краю із центром у місті Косовська Мітровіца. Річка Ібар поділяє місто на північну сербську і південну албанську частини.

Серби на півночі мають прямий вихід на Сербію, і вони від часу проголошення незалежності Косово 2008 року не дозволяли міжнародним миротворцям та новоствореним силам безпеки краю контролювати цю частину території.

Через це північ Косово вважається своєрідним "раєм" для контрабанди із Сербії. У сербських анклавах у Косово використовується валюта сербський дінар, а серед албанського населення і офіційно у Косово - євро. Подібна ситуація і в Чорногорії, але євро в обігу не означає успішність у євроінтеграційних процесах, а є "тимчасовим рішенням" ще з часів кризи 1990-х років.

Я розмовляв з власником крамниці у Косовській Мітровіці на ім’я Мілан і поцікавився у нього, чи мешканцям Косово відомо, як буде реалізовуватися "Брюссельська угода", що має адміністративно об’єднати ці дві етнічні частини Косово.

"Нам ще все точно не сказали, але, напевне, будемо змушені замінювати паспорти Сербії на паспорти Косово, замінити номерні знаки на машинах і платити податки Республіки Косово, чого не хоче більшість мешканців півночі, - сказав власник крамнички. - З 1999 року представники кожного уряду Сербії нас тут переконували, що не треба здаватися, що треба зводити барикади, що Косово - це Сербія. А зараз? Підписали цю угоду, і Белград вимагає щось зовсім протилежне. Люди не лише бояться, а після всього вони відчуваються розгублено і обурено... тому і я бойкотую вибори".

Насильство

Деякі мешканці в день місцевих виборів 3 листопада були готові не лише бойкотувати ці вибори, але навіть їх насильно зірвати. Їх підтримували представники сербських екстремістських націоналістичних організацій, які поширювали атмосферу страху і погрожували виборцям. А коли запала темрява, майже перед закриттям виборів, попри присутність місцевої поліції та міжнародних миротворців войовничо налаштовані молодики увірвалися на три виборчі дільниці і припинили процес голосування.

Цей інцидент не лише зірвав виборчий процес на півночі Косово, але кинув тінь на реалізацію "Брюссельської угоди", яка мала покласти кінець кризі, що триває у Косово фактично від розпаду Югославії.

Кандидата на посаду мера міста Косовська Мітровіца Крстимира Пантіча за кілька днів до голосування побили невідомі нападники.

"Я був одним із тих, хто відчув наслідки цієї злоби. У рідному місті мене побили, шантажували мою сім’ю. Це люди, які не хочуть нічого хорошого сербському народу та Сербії, працюють для своїх особистих бізнесових інтересів", – сказав ВВС Україна кандидат на позицію мера міста.

Чимало аналітиків вважають, що за тими інцидентами екстремістів стоять представники організованої злочинності, які на відсутності правової держави на півночі Косово отримували фінансовий зиск. Підірвати процес інтеграції сербів в інституції Косово також могли прагнути і представники деяких політичних партій у Белграді.

Південь голосує

Покидаємо сербський анклав на півночі і рухаємося на південь до Ґрачаніци, неподалік від столиці Приштини. З машини дуже легко можна помітити, де закінчуються сербські і починаються албанські етнічні райони. Змінюється не лише мова вивісок на магазинах і громадських будівлях, а й прапори держави Сербії, які стоять майже на кожному електричному стовпі, змінюються прапорами Косово або держави Албанії.

Ситуація в сербських анклавах на півдні Косово зовсім інша На відміну від півночі, де бойкот вилився в насильство, на півдні Косово етнічні серби активно голосували на виборах.

Муніципалітет і сербський анклав Ґрачаніца, який має понад десять тисяч мешканців, відомий своїм старовинним православним монастирем Успіння Пресвятої Богородиці з XIV століття, біля якого і збереглася сербська меншина.

Тут молодь, використавши гарну сонячну погоду в неділю, вільно приходила на виборчі дільниці.

"Бажаю, щоб був перш за все мир і щоб для нас, молоді, було більше нових робочих місць та кращої перспективи в житті взагалі", - сказала молода мешканка Ґрачаніци на ім’я Марія.

Я попросив радницю представництва уряду Сербії в Косово Александру Оташевіч, яка під час виборів перебувала на півдні Косово, пояснити різницю у протилежних політичних позиціях сербів на півночі та на півдні Косово.

Пані Оташевіч сказала, що етнічні серби на півдні Косово живуть в анклавах, оточені албанською більшістю, і що вони і раніше голосували на виборах, які організовувала Приштина:

"Серби з півдня розуміють, що якщо бойкотуватимуть ці вибори, їхніми інтересами завтра буде займатися той, кого вони не хотіли. Бойкотом вони також втрачають зв’язок із державою Сербією. Сербія буде підтримувати Спільноту сербських муніципалітетів, яка буде сформована після виборів, а це означає легальне фінансування освіти, охорони здоров’я та іншого, що тепер фінансував сербський уряд", - сказала пані Оташевіч.

Якщо етнічні серби у Косово не інституціоналізуються, це стане проблемою для Приштини та Белграда, але і для міжнародної спільноти. Сербія і досі виплачує зарплати майже 45 тисячам сербів (майже однa четверта від кількості етнічних сербів з Косово за переписом 1991), зайнятих у державному секторі, і на зразок ізраїльських поселень у Газі, виплачує надбавки, які інколи сягали подвійної зарплати.

Деякі серби у Косово отримують надбавки з Сербії та зарплату від Приштини, а сербське незалежне телебачення Б92 недавно оприлюднило інформацію, що уряд Сербії вже 13 років щодня для Косово виділяє в середньому близько 650 тис. євро.

У багатьох випадках ця допомога не доходить до тих, кому вона найбільш необхідна.