Референдум як бомба cповільненої дії
Закон про референдум, ухвалений наприкінці минулого року, завис над українською Конституцією та законодавством дамокловим мечем.
Він дозволяє президенту без участі Верховної Ради змінити практично будь-який закон чи навіть Конституцію, тобто, приміром, долучити Україну до Митного союзу чи перенести президентські вибори до парламенту, кажуть експерти.
До закону ставляться критично як експерти з Заходу, так і депутати Верховної Ради, причому не тільки опозиційні.
Однак нестабільність політичної ситуації та відсутність "твердої" більшості у парламенті таки можуть примусити владу згадати про досвід 13-річної давнини і вдатися для вирішення своїх проблем до допомоги "ініціативи знизу".
"Харківська ініціатива"
Остання на сьогодні "референдумна" ініціатива походить з Харкова. Саме тут у вівторок, 19 березня, понад 70 організацій волонтерів, інвалідів, ветеранів та багатодітних сімей, що входять до міського проекту "Єдина соціальна мережа", на своїй конференції ухвалили резолюцію з вимогою до президента розпустити парламент.
Якщо Віктор Янукович не виконає цю вимогу, автори звернення збираються ініціювати всеукраїнський референдум. На нього буде винесено чотири питання, а саме:
- обмеження кількості депутатів Верховної Ради до трьохсот;
- запровадження двопалатного парламенту;
- скасування депутатської недоторканності;
- перехід на цілковито мажоритарну систему парламентських виборів.
Прикметно, що три з чотирьох цих питань (крім останнього) вже виносилися на всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Сталося це у квітні 2000 року. Хід того плебісциту викликав чимало критичних оцінок з боку міжнародного співтовариства.
Спостерігачі казали, що якби пропозиції ініціаторів того референдуму стали частиною українського законодавства, реальні повноваження президента країни було б суттєво розширено, а можливості парламенту – навпаки, помітно звужено.
Депутат Олександр Волков, якого у 2000 році ЗМІ називали одним з ідеологів і виконавців референдумного проекту, і сьогодні впевнений, що питання, які тоді виносилися на розгляд народу, не втратили актуальності.
З іншого боку, - каже він ВВС Україна, – незрозуміло, навіщо проводити референдум з питаннями, щодо яких і так отримано одностайну підтримку громадян України.
Можлива відповідь на це питання проста: результати референдуму-2000 не було впроваджено в життя, бо у необхідності цього президент не зміг переконати Верховну Раду, яка відмовилася вносити відповідні зміни до Конституції. Згідно з чинним законом, результати плебісциту стають обов’язковими для виконання без жодного парламентського голосування.
"Чесно кажучи, тоді (У 2000 році – Ред.) я Леоніду Даниловичу (Кучмі - Ред.) підказував, щоб він ввів результати референдуму своїм указом. Ми б зараз не мали цього головного болю, який маємо зараз", – каже Олександр Волков.
Чи можливо, що нинішня влада вирішила уникнути "головного болю" і виправити помилку попередників руками народу раз і назавжди?
Голова Комітету виборців України Олександр Черненко каже, що "харківська резолюція" схожа радше на "пробний камінь", який влада закидає до інформаційного простору, аби оцінити реакцію суспільства та, у разі потреби, відпрацювати механізм для запуску референдуму.
Журналісти <link type="page"><caption> "Тижня"</caption><url href="http://tyzhden.ua/Politics/75009" platform="highweb"/></link> з'ясували, що принаймні частина організацій, що входять до "Єдиної соціальної мережі", не чули про те, що їхнє об'єднання причетне до організації якогось референдуму.
А глава харківської організації "Батьківщини", депутат парламенту Арсен Аваков у коментарі ВВС Україна коментує ініціативу своїх земляків лаконічно: "Не варто переоцінювати Кернеса (Мера Харкова – Ред.) і всі ці збіговиська, які він влаштовує".
Важкий старт
Однак схоже на те, що станом на сьогодні дати старт процедурі референдуму все ж проблематично.
Принаймні, комуністи, які ще наприкінці минулого року заявили про наміри ініціювати референдум про вступ України до Митного Союзу, зіткнулися з формальними труднощами, котрі не дають їм зробити це на практиці.
З одного боку, Компартія заявляє про свою готовність почати процес референдуму. Депутат-комуніст Олександр Голуб розповів ВВС Україна, що КПУ досягла домовленостей про співпрацю у зборі підписів та підготовки до референдуму з цілою низкою національно-культурних організацій. За його словами, комуністи "не будуть проти", якщо до цього процесу вирішить долучитися організація Віктора Медведчука "Український вибір", яка вже другий рік <link type="page"><caption> провадить агітаційну кампанію</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2013/03/130318_ek_medvedev_ukraine_custom_union.shtml" platform="highweb"/></link> за вступ до Митного союзу на референдумі.
З іншого боку, офіційно дати старт процедурі збору підписів за референдум неможливо, - кажуть комуністи. Адже ЦВК досі не затвердила зразки документів, необхідних для того, щоб цю процедуру можна було розпочати.
"На сьогодні ЦВК фактично блокує початок процесу", – заявляє Олександр Голуб. А Петро Симоненко днями навіть скерував офіційного листа до голови комісії Володимира Шаповала, аби змусити ЦВК затвердити зразки документів швидше.
Заступник голови ЦВК Андрій Магера у розмові з ВВС Україна каже, що у цьому випадку про навмисне затягування процесу мова не йде.
"Йде звичайний робочий процес… Не так і багато залишилось часу, коли ЦВК на своєму засіданні розгляне це питання і ухвалить відповідне рішення", – каже він.
Експерт Центру політико-правових досліджень Юлія Кириченко у розмові з ВВС Україна припускає, що ініціативна група комуністів може зібрати підписи на бланках довільної форми.
"Не факт, що це буде порушенням закону", – каже вона.
З нею погоджується Олександр Черненко. Якщо у влади є політична воля провести референдум, формальні речі відходять на другий план, – каже він, пригадуючи процедуру підготовки референдуму-2000. Тоді плебісцит було проведено, незважаючи на те, що в тодішньому законі містилися згадки, наприклад, про давно не існуючу президію Верховної Ради УРСР. Тож чи може стати на заваді ініціаторам референдуму відсутність якихось форм документів сьогодні?
Однак у ЦВК кажуть, що будь-які підписи, зібрані на не затверджених нею бланках, будуть недійсними.
Та й самі комуністи не збираються займатися подібною "самодіяльністю": адже в такому разі у влади з’явиться можливість не визнавати зібрані ними підписи, каже Петро Симоненко.
Тому, - обіцяє він, – комуністи продовжуватимуть тиснути на Центрвиборчком через представників КПУ у комісії.
"ЦВК не поспішає цього робити (Затверджувати форми документів – Ред.), бо на сьогодні у цьому немає нагальної потреби. Але більшість у комісії все одно є лояльною до регіоналів і комуністів, тож якщо така потреба постане дуже гостро, то ЦВК швидко з цим справиться", – підсумовує Олександр Черненко.
Законні методи боротьби
Утім, здається, не можна що скидати з рахунку ще одного сценарію розвитку подій навколо референдумів в Україні – а саме скасування чи зміни чинного суперечливого закону.
По-перше, незважаючи на те, що офіційного висновку Венеціанської комісії з приводу цього закону ще немає, її секретар Томас Манкерт <link type="page"><caption> однозначно заявив</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2012/12/121206_ko_venice_commission.shtml" platform="highweb"/></link>: міняти Конституцію на референдумі неприпустимо.
Тобто застосування владою такого інструменту може остаточно зіпсувати її стосунки з Заходом, а це навряд чи входить в її інтереси. Не кажучи вже про те, що організація кожного референдуму коштуватиме владі надзвичайно дорого, не тільки в переносному, а й в прямому сенсі: директор Центру політико-правових програм Ігор Коліушко оцінює вартість його проведення в один мільярд гривень.
По-друге, прибічників скасування чи зміни закону про референдум вистачає у самому парламенті. Те, що проти закону виступають опозиціонери, - можна зрозуміти. Але, як вдалося з’ясувати ВВС Україна, не в захваті від нього і чимало представників влади.
Глава комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія з Партії регіонів у розмові з ВВС Україна повідомив, що його комітет чекає на фахові поправки до закону від експертів та громадськості. Він запевняє: що б не було записано у законі про референдум, змінити Конституцію без участі Верховної Ради неможливо.
"Я вважаю, що за будь-які зміни до Конституції треба отримати триста голосів депутатів. Це – захист Конституції, це - захист країни", - каже він.
На словах проти прямого внесення змін до Конституції внаслідок референдуму виступають і комуністи.
"Ми вважаємо, що остаточне рішення щодо безпосереднього внесення змін до Конституції повинна вносити Верховна Рада. Це - наша принципова позиція, але ми виходимо з тієї ситуації, що склалася", - каже Олександр Голуб.
По-третє, до боротьби з суперечливим законом взялися громадські організації, які минулого тижня утворили коаліцію "За чесний референдум".
Один з її засновників Ігор Коліушко визнає, що важелів впливу на ситуацію у громадських організацій замало, однак обіцяє, що коаліція організує інформаційно-просвітницьку кампанію щодо одіозних моментів закону у десятках міст України.
Крім того, експерти запропонували політикам свою практичну допомогу у процесі оскарження суперечливого закону у Конституційному суді.
Інша справа, що політики зараз, схоже, недооцінюють важливість проблеми та переймаються іншими справами: на презентацію коаліції завітав лише один представник партії УДАР, хоча запрошення, за словами організаторів, розсилалися усім політичним силам.
