Алла Лазарєва кореспондент Бі-Бі-Сі, Париж

	Могила Симона Петлюри в Парижі. Сюди приходять на панихиду в день його смерті. Тут і далі - фото директора бібліотеки Симона Петлюри в Парижі Ярослави Йосипишин

У цей день, 25 травня, українська громада Франції вшановує пам'ять Головного отамана війська УНР. Поза тим, переважна більшість французів, які цікавляться цим питанням, так і не знають правди про причини загибелі українського політичного діяча.

Жалобна панахида на цвинтарі Монпарнас щороку починається рівно о 14.35. Себто саме в ту саму мить, коли 25 травня 1926 року перестало битися серце Симона Петлюри.

	Меморіальна дошка на українській церкві. Раніше тут був шпиталь, де помер Петлюра

У цей день на могилу Отамана приходять діти й онуки вояків Української Народної Республіки, греко-католицькі та православні священики, а також - всі ті українці Франції, яким не байдужа вітчизняна історія.

Цього року траурну літургію на цвинтарі Монпарнас відслужили спільно греко-католицький та православний священики.

Про останній день у житті керівника Директорії розповідає директор бібліотеки Симона Петлюри в Парижі Ярослава Йосипишин.

	В ресторані "Бульйон" Симон Петлюра обідав перед загибеллю

"За ним стежили, але Петлюра не хотів охорони. І Шульгін, і Прокопович казали йому: “Вам треба мати охорону”. Але Петлюра заперечував, що “простій людині охорони не треба”. Так вийшло, що пані Отаманова захворіла. Очевидно, хтось слідкував за Петлюрою та побачив, що він сам".

Тогочасна французька преса не раз наводила свідчення дружини убивці про те, що хтось подзвонив її чоловікові під час обіду. Він відразу ж схопився та кудись побіг. Приблизно за півгодини від таємничого дзвінка Самюель Шварцбард розстріляв Симона Петлюру сімома пістолетними пострілами.

	В цьому Готель Дю Колеж Де Франс зупинявся Петлюра з родиною перед смертю

Пані Йосипишин розповідає: "Щодо вбивці. Пізніше взнали його ім’я — Шмуль Шварцбард. Він народився в у Смоленську. То як він дізнався про те, що Петлюра був сам? Тепер то дослідили. ГПУ стежив та шукав моменту, щоб знищити Петлюру. Того агента ГПУ було прізвище Володін. Правдоподібно, що то він і подзвонив до Шварцбарда".

Пізніше слідство не побажало розбиратися із особою інформатора та зробило висновок, ніби вбивця діяв цілковито сам. Процес над убивцею Петлюри, по суті, перетворився на процес проти Української Народної республіки. Точніше — того міфу УНР, який зуміли сформувати адвокати Шварцбарда та тодішні політичні опоненти української незалежності.

Українська громада упродовж вісімдесяти років не може отримати від французького правосуддя повний текст вироку, який повністю виправдав убивцю та засудив його лише до відшкодування помиття вулиці, яку було залито кров’ю Симона Петлюри.

	Фото похорону Симона Петлюри надано бібліотекою його імені

Голова Комітету українських організацій Франції Наталка Пастернак переконана, що суто з правничої точки зору процес Шварцбарда має чимало інших слабких місць. Зокрема, ніхто не може назвати статтю кримінального кодексу, яка дозволяла б геть безкарно вбивати людей просто на вулиці: "Тому виникає великий знак запитання. Ніколи не пізно звернутися до французького уряду по відповідні документи та оцінку процесу".

Пані Пастернак схвально поставилася до ініціативи голови Української Народної Партії Юрія Костенка домогтися правди про організацію убивства Петлюри в Москві та в Парижі. Вона сказала, що її організація буде це підтримувати.

Свого часу Симон Петлюра прибув до Парижа з надією нав’язати для українського уряду в екзилі політичні зв’язки, які б згодом допомогли визволити Україну від більшовизму. Його намірам не судилося здійснитися.

Французький політичний клас насамперед волів зміцнити партнерство з Росією в протистоянні з Німеччиною і не бажав опікуватися відновленням незалежності України. Вбивство отамана в самому центрі Парижа о другій годині дня тодішня преса переважно представила як зведення рахунків між іммігрантами, що приїхали з Росії.