На Лох-Неське чудовисько влаштували велике полювання. Чим усе закінчилося

На вихідних на знаменитому озері Лох-Несс у Шотландії відбулося чергове полювання на не менш знамените Лох-Неське чудовисько, воно ж Нессі. У результаті всі залишилися при своєму: мисливці — без здобичі, а Нессі (якщо вона таки існує) — на свободі.

За полюванням з берега спостерігали 200 добровольців, їхнім завданням було ретельно оглядати водну гладь, щоб не пропустити навіть найменший підозрілий об'єкт. На жаль, вони не побачили нічого незвичайного.

"Мисливці" на човні використовували акустичне обладнання. Вони повідомили, що засікли чотири "хлюпання", зраділи, але потім зрозуміли, що їхній пристрій звукозаписування чомусь не був увімкнений.

Організатори чергової "лох-неської лихоманки" кажуть, що до неї приєдналися туристи з усього світу, попри жахливу погоду.

Ті, хто не прагнув провести кілька годин під пронизливим шотландським вітром, спостерігали за заходом з комфортом, влаштувавшись у приміщенні біля екранів, на які було виведено зображення з вебкамер на берегах озера.

Алан МакКенна з волонтерської дослідницької групи "Дослідження озера Лох-Несс" сказав, що у полюванні взяли участь люди з Іспанії, Франції, Німеччини, Фінляндії, Японії, Австралії та Америки.

"Ми всі ніби об'єдналися. Це було просто фантастично", - сказав він.

"Я вірю, що у глибинах озера Лох-Несс ховається щось велике, - переконував менеджер Лох-Неського центру Пол Ніксон. - Я не знаю, чи це чудовисько, але думаю, що там щось є".

Історія питання

Якщо вважати, що в озері Лох-Несс справді мешкає якийсь первісний ящір, то за існуючими описами це має бути щонайменше вцілілий плезіозавр. Вони населяли землю з Тріасового по крейдяний геологічний періоди.

Втім, палеонтологи стверджують, що в Шотландії, якщо вірити знайденим скам'янілим останкам, мешкало лише два види динозаврів. Але оскільки обидва були водними мешканцями, теоретично легенді про Нессі вони не суперечать.

Перший раз Нессі (а, швидше за все, її давній предок) "засвітилася" в літописі за 565 рік, напавши на слугу Святого Колумби, ірландського ченця, що прийшов навертати піктів у християнство.

Святий Колумба не розгубився, прочитав молитву, і монстр ганебно втік.

Нессі двічі попадалася на очі шотландським мешканцям у 1870-х та 1880-х роках, але сучасний ажіотаж розпочався 90 років тому, 2 травня 1933 року, коли газета "Інвернеський кур'єр" надрукувала розповідь місцевої пари, яка нібито бачила "величезну тварину, що катається на хвилях".

Ця історія стала сенсацією, і якийсь пересувний цирк навіть запропонував у нагороду 20 тис. фунтів, колосальні на ті часи гроші, за рідкісного монстра.

Історія набула ще більшого поширення, після того, як таємничий звір вийшов з лісу і продефілював через дорогу прямо перед машиною якогось лікаря, який відпочивав у Шотландії зі своєю дружиною. Чудовисько, за його словами, тримало в пащі начебто вівцю, переповзло дорогу і зникло в глибоких водах озера Лох-Несс.

Після цього за невловимим монстром почалося справжнє полювання, яке призвело до того, що у 1960-х кілька британських університетів почали влаштовувати гідролокаційні експедиції. У 1975 році гідролокацію стали поєднувати з одночасною підводною зйомкою. Саме тоді з'явилася фотографія, на якій було знято щось, що віддалено нагадує гігантський плавець.

Всі відомі фотографії, однак, пізніше викрили як містифікації.

Найцікавіше, однак, навіть не те, що інтерес до Нессі, попри всі невдачі та викриття, не згасає, а те, що вона має конкурентку або колегу, на ім'я Мораґ, чудовисько з озера Лох-Морар, яке ще глибше Лох-Несса. Чому на неї не влаштовують таких же полювань - питання питань.

Кажуть, що зовсім недавно, у серпні 1969 року, Мораг напала на двох рибалок. Обидва начебто відбулися не надто легким переляком і говорили потім, що довжиною вона була понад 10 метрів, з бугристою коричневою шкірою та змієподібною головою.