"Так це не робиться": чому довкола Шевченківської премії спалахнув скандал

Шевченківська премія, яку називають головною премією України і яка має довгу і непросту історію, переживає гучний скандал.

Вперше за 60 років існування премії переможців не оголосили 9 березня - у день народження Тараса Шевченка. При цьому оголосити їх минулого року не завадило навіть вторгнення Росії.

У відставку пішов і голова, і весь склад Шевченківського комітету.

"Просто в офісі президента у когось виникла блискавична ідея. Якби їй не дали ходу, комітет був би на місці і скандалу б не було", - розповіло ВВС джерело у Шевченківському комітеті.

Сам офіс президента ситуацію поки що не прокоментував.

Що відбувається з Шевченківською премією, розбиралась ВВС News Україна.

"Премія №1"

Шевченківську премію присуджують один раз на життя.

Попри її значущість, заснована у 60-ті роки Шевченківська премія, була дещо дискредитована. Її вважали рудиментом радянського часу, коли присуджували "своїм митцям", які підходили партії, чи подобалися певним чиновникам.

"Коли премію вручали за вподобаннями держави - це було сумно і сприймалося болюче. Коли Шевченківський комітет сформували у демократичний спосіб і премію вручали авторам, якими можна пишатися, це сприймалося, як велика перемога. Премія митцю імені Шевченка - це найвища премія, яка може бути в Україні. Це почесно. Це завжди була премія номер один в Україні", - говорить у коментарі ВВС Олексій Панич, доктор філософських наук і член PEN Ukraine.

У 2019 році обрали новий склад комітету Шевченківської премії. За чотири роки його діяльності лауреатами премії стали такі митці, як письменниця Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", автори вистави "Погані дороги", гурт "ДахаБраха", опера-реквієм "Йов" Владислава Троїцького.

На думку експертів, до теперішнього складу комітету немає жодних претензій, обраними ними лауреатами премії справді можна пишатися.

Тепер цей комітет пішов у відставку.

Як почався скандал?

У день народження Тараса Шевченка замість оголошення переможців премії голова Шевченківського комітету Юрій Макаров заявив, що імена оголосять пізніше, а саму премію потрібно змінити. Наприклад, додати номінації, для творів, написаних у 2022 році "про війну та на війні".

За словами Макарова, від початку повномасштабної війни з'явилося багато "творів, проєктів і явищ, які робляться на ентузіазмі й у буквальному сенсі наближають нашу перемогу". Але їх не встигли минулого року номінувати на премію.

Тому він запропонував внести номінацію "За внесок у перемогу" та перенести оголошення переможців на 22 травня - день перепоховання Тараса Шевченка.

Ця ідея, як каже Макаров, виникла спонтанно під час наради митців в офісі президента, і Володимир Зеленський її підтримав.

Новина про те, що за участі офісу президента на ходу змінюють традиції Шевченківської премії, викликала бурхливу реакцію у суспільстві. Макарову дорікали, що він піддався тиску з боку влади, висловлювали припущення, що до переможців хочуть просунути "своїх людей".

"Про зміну премії не оголошують у день її вручення. І це не той випадок, коли війна все спише… Це просто відверта неповага до самої премії, і до номінантів, і до суспільства в цілому", - критикувала рішення письменниця Оксана Забужко.

У результаті Макаров пішов у відставку, висловивши жаль, що ідея про нові номінації "наштовхнулося на агресивне нерозуміння". Він заявив, що йому ніколи не дзвонили згори з проханням: "Давайте премію цій людині, а цій не давайте".

За кілька днів комітет все ж оголосив переможців премії. Ними стали:

Шевченківський комітет проти

Після цього 16 березня про свою відставку заявили всі члени Шевченківського комітету.

Пропозиція про нові номінації заскочила їх зненацька, йдеться фактично про паралельний конкурс, заявив комітет.

"Коли вже визначені переможці такі зміни мають вигляд непродуманих і деструктивних", - заявили у Шевченківському комітеті і оголосили, що складають повноваження (крім Ігоря Панасова).

Багатьом такий крок комітету сподобався.

"Дякую за позицію", - прокоментував заяву ексголова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Але була й критика.

"Цією колективною відставкою члени комітету просто "умили руки" і відсторонилися від подальшої долі Шевченківської премії. Ну і хто тепер буде її вирішувати? Міністерство культури?" - запитує Олексій Панич, нагадуючи, що процедура відбору членів Шевченківського комітету складна і тривала.

До чого тут офіс президента?

Джерело ВВС у Шевченківському комітеті так прокоментувало ситуацію: "Я так розумію все почалась з тої наради в офісі президента. Там виникла "блискуча" ідея, що якщо у двох номінаціях немає переможців, давайте вручимо премію за твори про війну".

Як пояснили ВВС у комітеті, переможців у двох номінаціях Шевченківської премії - візуальне мистецтво і театральне мистецтво - справді не обрали, бо не було достойних кандидатів.

"Має бути не просто якісний, хороший твір, а має бути справді прорив. І такого не було. В офісі президента спочатку вхопилися у ці дві пусті номінації. Але це вилилося вже у створення якоїсь паралельної премії у семи номінаціях, дублікат Шевченківської премії. Для чого цей дублікат? Це може бути окрема чудова премія", - обурюються в комітеті.

З 2014 року у комітеті не раз розглядали і нагороджували твори про війну.

"Це хороше бажання - нагородити людей і твори на воєнну тематику, але у нас немає процедури, як за ці новостворені номінації голосувати. До травня неможливо встигнути зібрати всі твори, провести ретельно весь відбір, три тури з дотриманням всіх положень. Це великий обсяг роботи", - каже один з членів Шевченківського комітету.

За його словами, Юрій Макаров, оголошуючи це рішення, з колегами не порадився. У комітеті рішення про додаткові номінації назвали поспішним, заявили, що не хочуть йти проти регламенту премії, тому оголосили про відставку.

Там розповіли, що чекали на оголошення імен переможців 9 березня, але указ президента так і не з'явився.

"Ми вирішили, що маємо принаймні захистити свій вибір, наших переможців. І опублікували імена. Можливо наступні члени комітету захочуть мати якихось своїх переможців", - висловило припущення джерело і при цьому зазначило, що жодного тиску при відборі переможців не було ні від офісу президента, ні від міністерства культури.

ВВС News Україна звернулася до офісу президента з проханням прокоментувати стуацію, але відповіді поки що не отримала.

"Юрій Макаров допустив кілька управлінських помилок і пішов у відставку - це я поважаю. Він втягнувся у це обговорення нових номінацій і не опублікував вчасно переможців. Завжди комітет публікує рішення, а тут чекали на указ президента і не оголошували лауреатів", - аналізує ситуацію Олексій Панич з PEN Ukraine.

За його словами, зараз всі обговорюють "голу ідеї про нові номінації", але ні процедура відбору, ні вимоги до творів не виписані. На його думку, як ця ідея про нові номінації з'явилася, так її можуть і "поховати".