Німеччина визнала Голодомор геноцидом українського народу

Німецький Бундестаг ухвалив резолюцію, якою визнав Голодомор геноцидом українського народу. Цього рішення Київ прагнув багато років.

Ввечері в середу, 30 листопада, Бундестаг більшістю голосів підтримав пропозицію визнати Голодомор геноцидом. Проти не проголосувала жодна фракція. Утримались лише депутати з ультраправої "Альтернативи для Німеччини" і з "Лівої партії" (Die Linke).

Під час голосування були присутні посол України в Німеччині Олексій Макеєв та колишній посол, а нині заступник голови міністерства закордонних справ Андрій Мельник.

Як вказано на сайті парламенту Німеччини, законодавча ініціатива під назвою "Голодомор в Україні: пам'ять - пам'ять - попередження" була подана коаліцією правлячих партій.

В документі йдеться, що масова смерть українців від голоду не була наслідком неврожаю, а була відповідальністю політичного керівництва Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним.

Голодомор є "злочином проти людства", з точки зору сьогодення "очевидна історико-політична кваліфікація геноциду", вказують німецькі нардепи.

Також документ зазначає, що лише взимку 1932/1933 рр. в Україні голодною смертю померло від 3 до 3,5 млн людей. Постраждалі регіони були огороджені, щоб голодуючі не втекли до міст і щоб харчі не транспортувалися в регіони.

"Події 1930-х років свідчать про прагнення радянського керівництва контролювати та пригнічувати селян на периферії проєкту радянської влади та український спосіб життя, мову та культуру", - визнав Бундестаг.Депутати також закликали німецький уряд політично підтримувати пам'ять жертв Голодомору, а також "продовжувати рішуче протидіяти будь-яким спробам запуску однобічних російських історичних наративів".

Згідно із заявою парламенту, Голодомор припадає на період наймасовіших злочинів проти людства на європейському континенті, жорстокість яких до того часу була неможливою уявити.

Німеччина також до них причетна. Саме тому німецький Бундестаг "бере особливу відповідальність за виявлення злочинів проти людства в міжнародному співтоваристві та розгляд їх", йдеться в ухваленому документі.

Реакція України

Українська влада подякувала Німеччині за довгоочікуване рішення.

"Дякую за це історичне рішення депутатам Бундестагу. Правда завжди перемагає", - написав в твіттері президент Володимир Зеленський.

Голова президентського офісу Андрій Єрмак також подякував Берліну за рішення.

А колишній українській посол Андрій Мельник, який залишив по собі в Німеччині неоднозначну славу, назвав цей день "історичним".

"Ми боролися за це рішення багато років. Дякуємо вам, дорогі німецькі друзі, за цей знак справедливості", - заявив він.

Українська влада, дійсно, тривалий час саме від Німеччини публічно вимагала визнати Голодомор геноцидом.

Однак Берлін не поспішав цього робити. Ба більше, натякав, що це неможливо з юридичної точки зору.

Так, німецьке державне агентство Deutsche Welle повідомляло, що федеральний уряд не підтримує прохання про визнання геноциду, оскільки Конвенція ООН про геноцид, яка визначає цей термін, набула чинності лише в 1951 році. Відтак події до 1951 року не можна кваліфікувати як геноцид у юридичному сенсі, вважали в німецькому уряді.

Щоправда, сам Берлін відходив від цього правила, коли визнавав геноцид вірмен в Османській імперії під час Першої світової війни і геноцид африканських племен 1904-1908 років в Намібії. Виключення для цих подій було зроблено, бо Німеччина вважала себе частково причетною до цих трагедій.

Ще один аргумент проти визнання Голодомору геноцидом полягав у тому, що, окрім українців, цей штучно влаштований голод мав жертв і серед інших народів, зокрема, в Росії, на Кавказі.

28 листопада 2006 року Верховна Рада Україні ухвалила закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", в якому визнала цю трагедію геноцидом українців.

У 2016 році український парламент затвердив звернення до держав світу про визнання цього геноциду.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!