"Не думала, що колись буду гастарбайтером". Чи є в Україні масове безробіття?

"Це була справа життя мого чоловіка", - зітхає Ліна з Чугуєва, розповідаючи про сімейний маленький бізнес із пошиття взуття, який з початком війни рухнув в один момент.

Їхнє місто на Харківщині потрапило під обстріли одним із перших, і там досі стріляють. У березні, втомившись боятись, жінка з меншим сином виїхала до Іспанії, а чоловік зі старшою дитиною - в центральну Україну.

"Умов для бізнесу немає, все перекреслено. Для чоловіка це дуже важко морально, оскільки він не може забезпечувати сім'ю, як раніше", - каже Ліна.

Жінка не знає, чи домовився чоловік якось за оренду приміщень та магазину під час війни. "Ми не маємо як оплачувати навіть комуналку (за квартиру - Ред.)".

Зараз чоловік таксує та підробляє на чужому взуттєвому підприємстві. Ліна в Іспанії не працює - каже, не знає мови. Поки донори платять їм там за житло, чоловік просить рідних бути там.

За словами Ліни, він міркував над тим, щоб перевезти обладнання, але для цього треба їхати під обстріли в Чугуїв, та і в центральні області все частіше літають ракети.

"Який сенс входити у борги, щоб перевозити обладнання з місця на місце, якщо не буде в Україні безпечного місця?" - каже жінка.

Таких дилем та історій зараз багато.

Скільки зараз в Україні безробітних

Офіційно сплеску безробіття в Україні немає. Державна служба зайнятості звітує, що 24 червня статус безробітних мали 354 тисячі українців.

Це ті українці, які стали на облік у центр зайнятості. Їх менше, ніж під час пандемії.

Професорка Київської школи економіки Ганна Вахітова каже, що українці завжди неохоче ставали на облік, бо більше покладаються на те, що знайдуть роботу через знайомих, ніж через державу.

Тож наскільки ці дані відображають реальну картину?

За останні місяці Росія захопила ще частину території України, а звільнені райони, які ще в березні перебували в оточенні чи облозі, сильно постраждали та потребують відновлення.

Водночас неможливо оцінити, якою є реальна ситуація з роботою на Херсонщині, на Донбасі, частині Запорізької та Харківської областей.

Офіційні дані не включають і тих, хто заробляє в тіні, або вимушено призупинив бізнес.

За оцінками міжнародної організації праці, війна знищила в Україні 4,8 млн робочих місць, а з тих 5,2 млн українців, які виїхали за кордон, 1,2 млн звільнилися чи втратили роботу.

Водночас, звертає увага Вахітова, ми точно не знаємо, скільки мам, які виїхали, працювали, і чи можуть вони зараз підробляти.

Крім того, деякі люди опинилися у Росії - і вони теж випадають з українського ринку праці.

"Тобто добре порахувати складно, - каже економістка. - Але опираючись на відомі дані, за моїми дуже і дуже грубими підрахунками, рівень зайнятості впав з 56% до 40%".

Це значний спад, пояснює Вахітова, але могло бути й гірше.

Частково безробітними вважаються і ті, хто має роботу, але перебуває у неоплачуваній відпустці чи простої, не отримує або майже не отримує грошей.

За даними Європейської бізнес асоціації, у квітні лише 54% їхніх компаній платили людям повну зарплатню. А загалом, підрахували в НБУ, через війну в різних секторах зарплати впали на 10-50%.

Працівники з такими проблемами, а також ФОПи, з кінця червня можуть податися на фінансову допомогу в державну службу зайнятості.

Скільки буде таких людей? Судячи з історій про те, як почувається великий бізнес, - досить багато.

Історія одного масового скорочення

Rozetka була одним із найбільших роботодавців в Україні, де до війни працювало до 8 тисяч людей.

Однак за три тижні війни місячний оборот компанії впав з 4 мільярдів гривень до 23 мільйонів, а 25 магазинів було повністю знищено. Про це власник компанії Владислав Чечоткін написав у листі до своїх працівників, який у квітні потрапив у ЗМІ.

У ньому він вибачився і додав, що за таких умов з багатьма людьми "доведеться попрощатися".

Цифри Чечоткіна шокували українську громадськість. Багато критики викликало і скорочення працівників, які ще до появи листа почали розповідати деталі публічно.

Однією із тих, хто поскаржилися на компанію у фейсбуці, була Марія Романенко-Космолінська, яка минулого літа очолила відділ дизайну в Rozetka. "З нами просто не продовжили трудові відносини. Тиснули, щоб писали за власним бажанням", - стверджує вона.

13 березня компанія заявляла, що цього місяця працівникам заплатять погодинно, залежно від ставки, за ті задачі, які вони виконали. А задач усім бракувало, пояснює жінка.

За словами Марії, потім з'ясувалося, що з 22-х її підлеглих за ставкою надалі працюватиме лише одна людина.

ВВС News Україна попросила Rozetka прокоментувати заяви працівників - про зменшення зарплати, скорочення штату, і чи правда, що багатьох вмовляли писати заяви за згодою сторін.

У відповідь пресслужба компанії написала, що не вся інформація у цих закидах правдива. Однак що саме не є правдою, там не уточнили.

"Виправдовуватися не формат компанії. Онлайн-ритейлер гідно продовжує підтримувати і своїх співробітників, і українців там, де це потрібно", - додали представники Rozetka.

"Непопулярні рішення"

Рішення про умови свого скорочення працівники компанії дізналися після 24 березня, коли в Україні запрацював закон про реорганізацію трудових відносин в умовах воєнного стану, за якого роботодавці, зокрема, отримали право призупиняти трудовий договір, якщо через воєнні дії не можуть надати людям роботу, а відтак і тимчасово не платити за це гроші.

Цей закон дозволяє без попередження за два місяці змінювати істотні умови праці: робочий час, зарплати, та звільняти людей навіть під час відпусток чи лікарняних, і без погодження з профспілкою.

У пояснювальній записці йшлося, що новий закон полегшить роботу бізнесу під час війни.

Але багато компаній скористалися ситуацією, вважає Віталій Дудін, юрист і голова ГО "Соціальний рух", де під час війни надають безплатну правову допомогу, яку там називають "трудоборона".

За консультацією до Дудіна з кінця березня уже звернулося до сотні людей.

"Я бачив накази, де робочий день зменшували з 8 до 1 години. Формально йдеться про збільшення ефективності роботи, та насправді це спонукання людей до звільнення", - каже юрист.

"Кадрові портали підтверджують, що 80% роботодавців (під час війни - Ред.) тією чи іншою мірою ухвалювали так звані непопулярні рішення: скорочення, невиплату зарплат. А що відбувається на тіньовому ринку, я взагалі мовчу", - додає він.

На думку юриста, новий закон не лише не розв'язав проблеми, а й нормалізував найгірші практики роботодавців.

Лавина судових позовів і витрат. За все заплатить Росія?

Тепер, пояснюють юристи, будь-який роботодавець може призупинити трудовий договір, і тимчасово не платити працівнику, пославшись на неможливість надати роботу через воєнну агресію Росії.

"Таке формулювання досить неконкретне, тому може виникати багато спорів", - пояснює юрист Артем Остапюк.

Всі компенсації працівникам теж покладаються на Росію, а на це можна чекати десятиліттями, каже він. "Мають пройти всі міжнародні суди, трибунал, треба розшукати активи РФ, стягнути їх…"

"І головне - як ці кошти потім розділять між підприємствами? - міркує юрист. - Як довго вони могли бути призупинені? У квітні росіяни вийшли з Київщини, і з травня більшість підприємств можуть працювати, але багато хто ще не виводив людей з призупинення та економить гроші".

Щодо звільнень, то суди уже відбуваються, і часом працівники їх виграють, тому що роботодавці не можуть обґрунтувати причини звільнення, розповідає юрист.

Інший трудовий закон, ухвалений у липні, зокрема, дозволяє роботодавцям не зберігати зарплати мобілізованими працівниками. До цього вони отримували і зарплату, і виплати за службу.

Ганна Вахітова з Київської школи економіки каже, що такі зміни лише на перший погляд лякають, а насправді вони сприяють бізнесу, а деякі з них назріли задовго до 24 лютого.

"Якщо ми вважаємо, що військові отримують мало від держави - треба збільшити виплати, - каже економістка. - Фінансові стосунки між військовими і державою не мають залучати і роботодавця. Це теж затрати: додаткові обрахунки та звіти, чи звільнилася ця людина, чи може на ротації".

"Кожен місяць це додаткові мільйони гривень, яких ми не бачимо, а могли б витрачати на дрони".

Шукаємо швачок, сторожів, водіїв

На думку Марії Абдулліної, експертки OLX Робота, після шаленого стресу та завмирання бізнес, а з ним і ринок праці поступово відновлюється. Вакансії, за її словами, з'являються навіть на вихідних.

До довоєнного рівня поступово повертаються і зарплати. Операторам кол-центрів навіть платять майже удвічі більше, ніж до війни.

Найчастіше, каже Абдулліна, шукають водіїв, продавців, вантажників, різноробів, сторожів, швачок, кур'єрів, кухарів, прибиральників та перукарів. У агросекторі теж активно наймають. Це не завжди збігається з бажаннями тих, хто у пошуках. Люди хочуть бути копірайтерами, диспетчерами, у ТОП-3 за відгуками, каже експертка - служба в армії.

Різниця між потребами ринку та бажаннями безробітних може означати, що частина людей може обрати нові професії, вважає Ганна Вахітова з Київської школи економіки.

"Особливо це стосується переміщених, - каже економістка. - Люди розуміють, що можуть не повернутися до діяльності, яку вели, бо її більше немає - наприклад, у металургію. А їсти ж треба".

На одну вакансію в червні претендувало 12 людей. У деяких регіонах конкурси значно більші.

У червні на OLX найбільше вакансій з'явилося у Києві, де і традиційно найбільші зарплати, за ним з великим відривом іде Дніпро, Запоріжжя, і аж потім Львів, де живе багато переселенців. Між іншим, держава доплачує компаніям за працевлаштування переселенців.

З'являються і нові бізнеси. Часто це ті, які перелаштувалися, каже Абдулліна: "Наприклад, було кафе у Харкові, тепер воно не працює, але залишилася людина з мізками, волею і розумінням процесів, і ось у селі вже відкривається цех з пошиття плитоносок".

Однак, за даними опитувань, близько 50% бізнесу в Україні досі не працюють.

Колесо, яке взаємопов'язане

Оксана з Василькова, яка до війни варила сири, працює на відновлення свого бізнесу в Німеччині - збирає там огірки.

"Перед війною пройшла курс по блакитній плісняві - планів було багато", - згадує жінка.

На роботу з оплатою у 7 євро за годину вона встає о 3:45, налаштована працювати без вихідних.

"Не думала, що колись буду гастарбайтером, - каже Оксана, з гумором розповідаючи про новий досвід. - Надіюсь, все буде добре, лиш би війна скоріше закінчилась".

Щось прогнозувати сьогодні - справа невдячна, вважає експертка Марія Абдулліна. Чим більше міст і сіл Україна звільнятиме - тим більше бізнесів і робочих місць відновиться, і навпаки.

Недавно уряд постановив, що офіційних безробітних, які за місяць не знайшли роботи, держава залучатиме до розбору завалів та інших суспільних робіт - за 6500 гривень за місяць.

Під час війни це не найгірший варіант, каже експертка. "Найгіршим було б допустити поглиблення збідніння населення, що тягне за собою соціальне, економічне падіння, зростання злочинності".

"Крім перемоги, найбільший фокус держави має бути на відновленні бізнесу, - вважає Абдулліна. - Це колесо, яке взаємопов'язане: працює бізнес - є робочі місця - працює економіка".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!