РНБО запровадила санкції проти Шарія, Деркача та Гужви з їхніми медіакомпаніями
Автор фото, Анатолий Шарий/Youtube
РНБО запровадила санкції проти депутата парламенту Андрія Деркача та його медіаресурсів, блогера Анатолія Шарія та його дружини Ольги Шарій, головного редактора видання Страна.UA Ігоря Гужви та кількох його компаній, які управляють медіактивами. Про це заявив на пресконференції секретар РНБО Олексій Данилов.
Як пояснює санкції СБУ
СБУ в соцмережах повідомила, що санкції запровадили проти "проросійських пропагандистів", які "насаджують російські наративи".
Санкції запровадили проти чотирьох компаній, які "прямо чи опосередковано координуються" Ігорем Гужвою, Анатолієм та Ольгою Шаріями та "ведуть системну антиукраїнську пропаганду", зазначили в СБУ.
Автор фото, УНІАН
"Сьогоднішнє рішення є логічним продовженням тих заходів, які ми здійснили раніше для захисту українського інформпростору. Служба безпеки чітко розмежовує свободу слова і наступ на державність та суверенітет України. Наш обов'язок - захищати державну безпеку у всіх її проявах: від інформаційної складової до передової на сході", - наголосив голова СБУ Іван Баканов.
"Також санкції торкнулися 6 фізосіб і 3 компаній, які є частиною мережі іноземного впливу, пов'язаної з колишній народним депутатом Андрієм Деркачем. Раніше до цих осіб були застосовані санкції з боку США за втручання у президентські вибори", - додав очільник СБУ.
Шарій
Відомий блогер, якому сьогодні виповнюється 43 роки, є нефоіційним лідером Партії Шарія, яка на місцевих виборах 2020 року змогла потрапити в міські ради у кількох південних та східних регіонах України.
Останні майже 10 років живе у різних країнах ЄС.
Шарій втік з України від кримінального переслідування ще за часів Януковича, навесні 2014 року завів відеоблог, в якому критикував нову українську владу.
Його численні блоги про Україну багато хто називав проросійськими, з часом вони ставали дедалі популярнішими у Москві та Києві.
Анатолій Шарій за допомогою свого популярного Youtube-каналу й звернень, які часто схожі на російські наративи, завоював інтернет аудиторію в Україні.
У 2019 році партія на чолі з його нинішньою дружиною Ольгою Бондаренко (Шарій) отримала 2,23% голосів виборців на парламентських виборах та десяте місце.
У лютому 2021 року СБУ оголосила Шарію підозру за двома статтям - про державну зраду та про порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.
СБУ називає Шарія "пропагандистом" та зазначає, що він з 2012 року, ймовірно, допомагав Росії у "проведенні спеціальних інформаційних операцій".
"Пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно та цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив та подій на Сході країни", - йшлося в повідомленні.
Останніми роками Анатолій Шарій був частим гостем в ефірах пулу телеканалів 112, Newsone та ZIK.
Гужва
Сам Ігор Гужва так прокоментував у Facebook запровадження санкцій: "Санкції РНБО проти нас - це протизаконне рішення. Підстава - такі собі "дані СБУ". Але це і оцінка нашої роботи. Нас бояться. Значить ми все робимо правильно. Наслідком цих санкцій буде спроба найближчим часом заблокувати наш сайт. Але ми продовжимо роботу".
Окрім нього, під санкції, за словами Данилова, потраплять наближені до нього люди - Ганна Солнцева та Любов Лукашина.
47-річний Ігор Гужва родом з Донецької області.
У 1994 році розпочав журналістську кар'єру у місцевих виданнях Донецька, де опікувався економічною тематикою.
У 2001-2003 роках Гужва працював у Москві координатором проектів у Фонді ефективної політики, заснованому політологом Глібом Павловським.
Повернувшись в Україну, став головним редактором газети "Сегодня". Під його керівництвом видання, що входить до холдингу Ріната Ахметова, стало однією із найпопулярніших щоденних газет в Україні.
У 2012 році на певний час знову поїхав до Москви, де працював головним редактором газети "Московские Новости".
Повернувся у 2013 році і заснував медіахолдинг, до якого згодом увійшли газета "Вести", сайт vesti.ua, тижневик "Вести.Репортер" і "Радіо Вести".
Експерти оцінювали інвестиції у проект на рівні 50-70 мільйонів доларів. Пан Гужва наполягав, що власниками холдингу є він та декілька інвесторів, що не мають політичних інтересів в Україні.
Автор фото, УНІАН
Після Євромайдану та обрання Петра Порошенка президентом на адресу щоденної газети "Вести" лунала критика через нібито проросійську чи проопозиційну спрямованість.
У 2015 році, після затримання на підставі підозри в несплаті податків, Гужва продав свою частку та вийшов із холдингу "Вести", аби пізніше заснувати сайт strana.ua.
22 червня 2017 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Гужву затримали за підозрою у вимаганні грошей за нерозміщення компрометуючих матеріалів.
Сам Гужва звинувачення відкидав, а справу назвав "спланованою провокацією".
27 червня того року він вийшов з СІЗО під заставу у 544 тисячі гривень.
У 2018 році Гужва виїхав з України і отримав політичний притулок в Австрії.
Деркач
Андрій Деркач, якому вчора виповнилося 54 роки, з 2020 року перебуває під санкціями США.
Народився у родині генерала КДБ Андрій Деркача, який у 1998-2001 роках очолював СБУ.
Автор фото, УНІАН
У 1990-1993 роках був слухачем академії міністерства безпеки Росії.
З 1998 року є депутатом Верховної Ради.
Підтримує УПЦ МП і у 2018 роках звертався до патріарха Варфоломія з проханням відкласти надання томосу, необхідного для заснування Православної церкви України.
Андрій Деркач протягом останніх років зробив багато заяв щодо нібито корупційної діяльності сина Байдена в Україні.
Деркач у 2020 році оприлюднив записи телефонних розмов, на яких нібито фігурували голоси Петра Порошенка і ексвіцепрезидента США Джо Байдена. Останній, за даними Деркача, вимагав від Порошенка звільнити генпрокурора Шокіна. Також вони обговорювали справу компанії Burisma (де працював син Байдена), співпрацю України з МВФ, націоналізацію Приватбанку, діяльність "Нафтогазу" та підвищення тарифів.
США запровадили санкції проти Деркача у вересні 2020 року
"Російські кампанії дезінформації, спрямовані на американських громадян, загрожують нашій демократії. Сполучені Штати продовжуватимуть агресивно захищати нашу виборчу систему та процеси", - заявив тоді міністр фінансів США Стівен Мнучин.
