Протести розстрілюють бойовими кулями. Влада М'янми перейшла психологічну межу

Двоє людей загинули і щонайменше двадцять постраждали під час розгону акції протесту в другому за величиною місті М'янми Мандалай.

У Мандалаї та кількох інших містах країни у суботу проходили акції протесту противників військового перевороту, що стався у М'янмі на початку лютого.

Учасники акції вимагали звільнення заарештованої лідерки країни - Аун Сан Су Чжі.

Деякі з учасників протесту стріляли з рогаток у поліцейських, у відповідь поліція застосувала сльозогінний газ і відкрила вогонь по протестувальниках. Те, що поліцейські застосували бойові набої, стало зрозуміло пізніше, спочатку повідомляли про те, що поліція стріляла гумовими кулями.

Один учасник акції протесту помер від поранення в голову, ще одна людина отримала поранення в грудну клітку, після чого також померла, повідомляють волонтери-медики.

Поліція наразі не прокоментувала події.

У суботу в Янгоні проходили похорони 20-річної дівчини, якій вистрілили в голову на демонстрації проти військового перевороту. Вона стала першою жертвою придушення хвилі протестів, що почалася в країні після того, як 1 лютого армія захопила владу, заарештувавши цивільний уряд.

М'я Тхве Тхве Гаїнг поранили 9 лютого, коли поліція розганяла масштабні протести в столиці Найп'їдо із застосуванням водометів, а також гумових куль і бойових набоїв. За словами лікарів, дівчина отримала вогнепальне поранення.

Лікар на умовах анонімності повідомив правозахисній організації Human Rights Watch, що металева куля увійшла в голову дівчини в районі правого вуха. У лікарні М'я Тхве Тхве Гаїнг перебувала на апараті штучного життєзабезпечення, але 19 лютого померла.

Військовий переворот

Військовий переворот у М'янмі стався 1 лютого. Тоді військові вивели на вулиці солдатів, зірвали першу сесію нового парламенту, помістили цивільних керівників країни - зокрема фактичну лідерку Аун Сан Су Чжі і президента Він М'їна - під домашній арешт і ввели надзвичайний стан терміном на рік.

Головнокомандувач армії генерал Мін Аун Хлаїн заявив, що бере на себе обов'язки глави держави.

Також військові ввели комендантську годину з 8 вечора до 4 ранку у великих містах.

Минулого тижня військові дали собі право затримувати людей на добу без рішення суду, а також заборонили журналістам називати їхній прихід до влади переворотом.

На початку цього тижня Аун Сан Су Чжі висунули нові звинувачення - в тому, що вона нібито порушила закон про запобігання стихійним лихам. Раніше Аун Сан Су Чжі звинувачували у нелегальному перевезенні, зберіганні і використанні рацій.

Незабаром після перевороту в країні почалися масові акції протесту проти захоплення влади військовими і арешту фактичної лідерки держави Аун Сан Су Чжі. Попри заборону збиратися великими групами і комендантську годину, на вулиці найбільших міст виходять десятки тисяч людей.

Військові керували М'янмою з 1962-го по 2011 рік. У 1988 році під придушення протестів було вбито близько 3 тис. людей, а в 2007-му - близько 30.

У 2011 році військові під міжнародним тиском ініціювали поступовий перехід до демократії, але залишили за собою 25% місць у парламенті і контроль над силовими відомствами.

Відтоді на усіх виборах перемагала партія Аун Сан Су Чжі, яка понад 30 років залишалася визнаною лідеркою боротьби за демократію.

На виборах у листопаді минулого року партія Аун Сан Су Чжі - "Національна ліга за демократію" - перемогла з великою перевагою, набравши достатньо голосів, щоб самостійно сформувати уряд.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!