Вибори у Польщі: перемога правлячої партії "ПіС" і успіх друзів Росії

Польська правляча партія "Право і справедливість" (ПіС) на чолі з Ярославом Качинським перемогла на парламентських виборах і зберегла владу.

Друге місце посіло об'єднання лібералів та зелених "Громадянська коаліція", а третє - коаліція "Лівиця".

Водночас у верхній палаті парламенту - Сенаті - правляча партія "ПіС" втратила більшість.

Вдалося потрапити до парламенту ультраправим із коаліції "Конфедерація", яка критикує "залежність" від США та ЄС.

Очолює "Конфедерацію" Януш Корвін-Мікке, який відвідував анексований Крим, виступав проти санкцій щодо Росії і присутності американських військових в Польщі. У 2015 році Корвіну-Мікке заборонили в'їзд до України.

Явка на виборах склала 61,16% або 18,5 млн виборців - більше, ніж 2015 року, коли на дільниці прийшли лише 50,9% або 15,2 млн виборців.

Як розподілилися місця у парламенті

Згідно з результатами підрахунку понад 99% бюлетенів, на виборах до нижньої палати парламенту - Сейму - "ПіС" здобула 43,76% голосів, коаліція лібералів та зелених "Громадянська коаліція" - 27,24% голосів, коаліція трьох соціал-демократичних партій "Левиця" - 12,52%.

"Польська коаліція" аграріїв з Польської народної партії та популістів з партії "Кукіз 15" отримала 8,58%, а ультраправа коаліція "Конфедерація" - 6,79%.

Таким чином у Сеймі консерватори з "ПіС" збережуть більшість і матимуть 239 мандати з 460 ( у минулому скликанні було 240), "Громадянська коаліція" - 130, "Левиця" - 43, Польська коаліція - 34, ультраправа "Конфедерація" - 13.

У Сенаті "ПіС" отримала 49 мандатів зі 100, 51 мандат буде належати опозиційним партіям, зокрема, 43 - "Громадянській коаліції". У минулому скликаннні Сенату консерватори з "ПіС" мали 61 мандат.

Вибори продемонстрували, що ліберальні та ліві партії більш популярні за "ПіС" у великих містах заходу та центру країни.

На виборах до Сейму "Громадянська коаліція" виграла у виборчих округах, до яких входять Познань (45,3%), Гданськ (41%), Щецин (35,7%), Лодзь (35,8%), у столичному окрузі №19 у Варшаві.

"Право і справедливість" натомість перемогла у виборчих округах, до яких входять Краков, Вроцлав (34,7%), Люблін (55,4%), Торунь (40,4%), Бидгощ (36,4%).

Продовження конфронтації з ЄС і сварок з Україною через історію?

Через суперечливу політику ПіС щодо правової реформи, державних медіа та прав геїв Варшава перебуває у натягнутих стосунках з ЄС.

"Ми перемогли", - тріумфально заявив лідер ПіС Ярослав Качинський під час зустрічі з прихильниками у штабі партії.

"У нас попереду ще чотири роки важкої праці. Польща має ще змінюватися, і змінюватися на краще", - наголосив він.

У Євросоюзі критикують правову реформу у Польщі, яка, на думку Брюсселя, призвела до того, що "ПіС" отримала політичний контроль над Верховним судом.

Єврокомісія заявила, що ці зміни поставили під сумнів верховенство права у країні.

У "ПіС", навпаки, наполягають, що так суд став більш ефективним та відійшов від спадку комуністичної ери.

Відносини з ЄС напружені також через несприйняття чинним польським урядом кліматичної політики, політики квот для біженців, через спроби зробити більш жорстким законодавство щодо абортів.

Передвиборча програма "ПіС" чітко підкреслює, що ЄС перебуває у кризі через спроби "культурної уніфікації", "ерозію суверенітету" країн-членів, "недобросовісне ставлення до нових членів" та домінування кількох держав.

"Ми відкидаємо гегемонію на нашому континенті - однієї чи двох країн, оскільки така ситуація веде до політики, яка може закінчитися гострими конфліктами та врешті-решт війнами", - йдеться у програмі з натяком на німецько-французький тандем.

Про Україну в програмі правлячої партії "ПіС" згадується в контексті підтримки її євроінтеграційних прагнень: "Ми виступаємо за розширення Євросоюзу на Західних Балканах та окреслення реальних перспектив для східноєвропейських країн (Грузія, Україна, Молдова)".

Водночас наголошується на "постулаті правди" щодо політики пам'яті країн-сусідів - Росії, Німеччини та України, від яких уряд "ПіС" фактично вимагає визнати притаманне йому бачення трагічних історичних подій минулого. У відносинах з Україною це вже призводило до похолодання, через провал історичного діалогу.

Повернення лівих і успіх ультраправих

Польські лівоцентристи, які керували країною у 1993-1997 та 2001-2005 роках, повернулися до Сейму після чотирьох років відсутності

Роберт Бедронь, один з трьох лідерів лівого блоку та перший відкритий гей-політик у Польщі, заявив: "Ми повертаємося до парламенту. Ми повертаємося туди, де завжди мають бути польські ліві".

Права ЛГБТ-спільноти стали однією з головних тем виборів.

"ПіС" та Католицька церква у Польщі наполягають, що розширення прав геїв є загрозою для традиційних польських цінностей.

Ще один важливий результат виборів - проходження ультраправої "Конфедерації" до Сейму. Вона виступає за самодостатність Польщі на міжнародній арені та діалог з Росією.

"Ми вживатимемо заходів на міжнародній арені, щоб надати Польщі геополітичний простір для маневру, щоб ми не були заручниками американської адміністрації. Ми не допустимо подальшої втрати нашого суверенітету перед Європейським Союзом", - йдеться в її програмі.

Лідер "Конфедерації" Януш Корвін-Мікке допускає вихід Польщі з ЄС.

Під час роботи в Європарламенті він запам'ятався публічним нацистським вітанням і виправданням нерівності у доходах між чоловіками та жінками.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!