Флешмоб #ЯнеДаю: як українці ставляться до хабарів

"Вона руйнує почуття довіри та взаємоповаги. Вона роз'їдає, мов іржа, позбавляючи сенсу та перспектив усе, до чого торкається". Так поет і письменник Сергій Жадан описав своє ставлення до корупції у рамках флешмобу проти хабарництва, який розпочала Transparency International Ukraine.

Сотні користувачів Facebook під хештегами #ЯнеДаю #IDontBribe переповідають історії, як вони протистояли системі і не давали хабарів у дитсадках і лікарнях, університетах та в поліції, прагнучи надихнути на боротьбу з корупцією інших.

"Я давала до листопада 2013 року. Сподіваюся, з того часу ми всі стали кращими і чеснішими. Підтримую флеш-моб", - ділиться Христина Гуцалова з організації ProZorro.

Журналістка Олена Буруль розповіла, як від неї вимагали хабар в автошколі, і як, попри це, за четвертим разом їй все ж вдалося скласти іспит.

Ця історія, за словами дівчини, навчила її тому, що "часто хабарі беруть, бо їх дають, а не тому що їх вимагають".

Про своє ставлення до хабарництва розповідають і чиновники.

Так, Агія Загребельська, державний уповноважений антимонопольного комітету України написала, що не дає хабарів, бо "не хоче стати співучасником злочину".

"Мастило, що змушує справи рухатися"

Попри безліч таких позитивних прикладів, нещодавні опитування свідчать, що майже половина українців все ж схильна виправдовувати хабарництво.

Для 45% українців хабарі - це швидкий і зручний спосіб вирішити проблеми.

"Люди сприймають хабар як мастило, що змушує справи рухатися", - розповіла директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна, представляючи результати опитування.

Побутову корупцію соціологиня назвала "інтоксикацією всього суспільства", бо це створює уявлення, що "все і всі продаються".

Українці найбільш поблажливі до хабарів в Європі, впевнений соціолог Євген Головаха. Причину цього експерт бачить у тому, що за допомогою хабарів українці намагаються вижити в дуже складних умовах.

Третина з тих, хто протягом останнього року давав в Україні хабара, робили це тому, що, на їхню думку, без таких дій проблеми не вирішити.

"Українці - перші, які засуджують політичну корупцію і останні, які засуджують побутову… так вони вирішують свої проблеми, "дякуючи тим", хто мав би це вирішити без жодних подяк", - каже експерт.

"Бо спеціаліст хороший"

Про свої плани щодо такої подяки ВВС Україна розповіла киянка Наталя. "Сьогодні ввечері я дам 200 грн лікарю, бо він хороший спеціаліст. Не через касу, особисто, там і каси немає. Ці гроші підуть йому напряму", - каже жінка.

За останні три роки з хабарництвом у лікарнях зіткнулась понад третина українців. Із них половина розраховувалися за лікування готівкою без будь-яких квитанцій і кас. У 75% випадків гроші йшли напряму лікарю.

Правда, подякою це назвали лише 16% українців. Половина опитаних вважає, що занести гроші лікарю - це все-таки "хабар".

Флешмоб #ЯнеДаю підняв хвилю обурення проти таких поборів.

"Я писала листи в управління охорони здоров'я замість домовитися з заступником головлікаря дитячої лікарні, влаштувала справжню священну війну… Мені легше користуватися платною медициною і освітою, ніж думати, з ким можна "добазаритися", - пише під хештегами #ЯнеДаю користувач Facebook Юля Смаль.

Утім, не всі такі оптимістичні.

І хоча 40% українців вважають, що проблему з корупцією в Україні розв'язати нереально, подібні флешмоби є ознакою громадянської свідомості, і колись хабарництво таки подолають, сподівається соціолог Євген Головаха.

"Те, що люди можуть протистояти - це дуже добре. Не може так існувати суспільство, як воно влаштоване зараз. Проблема тільки - скільки на це потрібно часу", - каже експерт.

Для майже половини населення корупція залишається найбільш серйозною проблемою в Україні.