BBCUkrainian.com | Докладно | Варшава готується до Євро 2012 повним ходом

Варшава, столиця Польщі і Мазовєцької області, - найбільше з польських міст за кількістю населення: понад півтора мільйони.

Практично вщент знищена наприкінці війни, історична частина старого міста була відбудована щойно у 1980-их - за що організація ЮНЕСКО визнала Варшаву взірцем відбудови архітектурної спадщини.

Варшавське міське гасло - Semper Invicta (завжди непереможна), а її герб ось уже кілька століть прикрашає захисниця - русалка з мечем і щитом. Мов фенікс, повстала з попелу воєнної розрухи, Варшава оспівана і в міському романсі, і у важкому року, і в хіп-хопі. Але для багатьох варшав'ян найулюбленіша пісня про їхнє місто - "Сон про Варшаву" Чеслава Нємена.

У столиці, в приміщенні Національного Олімпійського Комітету, цілий поверх відведено під штаб-квартиру організації, яка координує приготування до Чемпіонату Європи з футболу 2012 у всіх польських містах-господарях турніру, - PL2012.

Голова організації Марчин Герра наголошує: "PL2012 - це класична бізнес-організація. Єдина різниця в тому, що ми не генеруємо прибутків, бо не продаємо нічого на ринку. По-перше, дуже багато ділянок, які треба поєднати. Аеропорти - з транспортом, транспорт - з готелями. Готелі - з базою безпеки. 360 проектів, кільканадцять мільярдів євро, 70 інституцій-учасниць. Рідко коли випадає настільки цікавий проект.

Міністр спорту Польщі Мірослав Джевєцький вважає одним зі своїх найкращих рішень переманити до організації PL2012 успішних менеджерів з приватного сектору. Tроє ефективних бізнес-менеджерів, за його словами, - краще, ніж 30 чиновників, які один одному лише заважають. Голова організації PL2012 Марчин Герра обіймав керівну посаду в енергетичній групі Лотос.

Його заступник, голова Національного центру спорту Рафал Каплер, відповідальний за будівництво стадіону у Варшаві, в минулому був одним iз керівників паливної групи Орлен.

Пан Рафал висміяв мою ремарку про те, що Національний стадіон, де відбудеться матч-відкриття Євро 2012, майже вдвічі дорожчий за вроцлавський чи за гданський: це як порівнювати дешевенькі автомобілі з Індії і німецькі моделі класу люкс, каже він.

Рафал Каплер: "Національний стадіон - цілком винятковий з-поміж інших. Це стадіон, який буде складатися з двох окремих будівель - внутрішнього стадіону, здатного функціонувати як самостійний об'єкт, стадіону з трибунами, який буде мати понад 45 тисяч метрів комерційної поверхні. Це щоби в майбутньому він був самоокупним бізнесом, бо Національний буде стадіоном без свого футбольного клубу. А навколо цього внутрішнього стадіону маємо дуже цікаву конструкцію даху, дуже нетипову. Виконавці кажуть, що це єдина у своєму роді конструкція на даний момент у світі - подібна чимось до відомих конструкцій, наприклад у Франкфурті. Це коли мова про спосіб покриття. Але їй не буде подібних, коли мова про будову фасаду і спосіб кріплення даху. Покриття і зовнішня коробка стадіону - зовсім окрема структура. Це буде єдиний у нашій частині Європи легкий розсувний дах, який можна буде відкривати і закривати також взимку. Тобто він зможе витримати сніг, що для Польщі актуально".

Національний стадіон - цілком винятковий з-поміж інших. Це стадіон, який буде складатися з двох окремих будівель...

Рафал Каплер

Проектна ціна будівництва Національного стадіону - 1 мільярд 200 мільйонів злотих. Але під час мого відрядження на будові панувала тиша: фірма-підрядник, Hydrobudowa-Alpine, лише перебирала об'єкт від виконавця земельних робіт, який завершив на стадіоні так зване "палювання" - вбивання в землю залізних паль, на яких триматиметься фундамент будівлі на 55 тисяч глядачів.

Національний стадіон будується на східному березі Вісли, на місці старого варшавського стадіону 10-тиріччя. Чому 10-тиріччя? Бо його побудували на 10-ті роковини закінчення війни - 1955-го. Старий стадіон останні роки свого існування був більмом в оці Варшави, бо перетворився на величезний базар.

Але через 2 роки, коли завершиться будівництво Національного стадіону, в ньому залишиться щось і для ностальгічних любителів соціалістичного реалізму, каже Ян Кубіцкі, керівник будівельних робіт в Національному центрі спорту: "Це скульптура, створена 1955 року професором Романом. Ми її відреставрували, зміцнили. Так що скульптура Спортсмени залишиться і навіть стоятиме майже точно в тому самому місці. Це складова історії цього місця - і витвір мистецтва. Крім цієї скульптури ми залишимо також орла з головної трибуни, таблиці на честь польських олімпійців - одним словом, усе, що складає якусь історичну цінність, буде включено в комплекс нового стадіону."

Пан Кубіцкі показує також чотири взірці алюмінієвої сітки білого і червоного кольорів, яка буде головним елементом обшивки фасаду майбутнього стадіону.

Ян Кубіцкі: "Це фрагмент вертикальної проекції - невеликий взірець, з якого ми мали скласти уявлення про справжній вигляд тих алюмінієвих сіток, які складатимуть головний елемент зовнішньої обшивки. Ми мали переконатися в тому, який буде вигляд крізь ці сітки ізсередини стадіону - з таких об'єктів, як ресторани, офіси тощо."

Національний стадіон будується на кошти з центрального бюджету. Міський бюджет Варшави покриває видатки на розширення доріг, прокладення нових трамвайних ліній і впорядкування зони навколо майбутнього стадіону - тобто передовсім транспортну інфраструктуру. У варшавській мерії за приготування до Євро 2012 відповідає Анджей Цудак. За його словами, ступінь готовності столиці можна оцінити досить високим показником - 50%.

До Євро в місті буде модернізовно 80% автобусного парку і закуплено 120 нових трамваїв.

Анджей Цудак: "У Варшаві передбачаємо, що до початку Євро в місті буде здійснено приблизно 50 великих інвестиційних проектів. Це лише ті, за які відповідає міськрада Варшави, а є ще кільканадцять проектів, за які відповідає уряд. Загальна вартість проектів, які буде реалізовано до Євро у столиці, - приблизно 20 мільярдів злотих, з яких 7 мільярдів - з бюджету міста".

Директор секретаріату зі справ Євро в мерії Варшави проілюстрував і труднощі з втіленням інфраструктурних проектів: будівництво головної автомагістралі, яка мала розвантажити в'їзд до столиці з півдня, затримується принаймні на рік. Бо знайшовся далекий родич однієї з бабусь, чий клаптик землі потрапив під розширення дороги, і подав до суду.

Загальна вартість проектів, які буде реалізовано до Євро у столиці, - приблизно 20 мільярдів злотих, з яких 7 мільярдів - з бюджету міста.

Анджей Цудак

Минувши сквер Тараса Шевченка, потрапляємо до спокою і затишку варшавського парку Лазєнкі. По неділях біля славнозвісного пам'ятника Фредерика Шопена тут можна послухати піаністів високого класу, які грають просто неба!

І хоча в парку мало що нагадує про шалений темп житття за його мурами, зате можна спокійно розпитати неквапливих варшав'ян, що з приготувань їхнього міста до Євро вони вже помітили і як вони ставляться до розкопаних вулиць, риштувань і всілякого будівельного галасу.

Пьотр і Кася:
- Так, інфраструктура міського транспорту поліпшилася!
- Не поліпшилася - погіршилася у зв'язку з ремонтними роботами.
- У зв'язку з роботами, які призведуть до підвищення ефективності транспорту. Це видно передусім за мережею трамваїв - з'являються нові лінії, нові трамваї.

Себастіан: Ми отримали гроші від Європейського Союзу - відтак будуються дороги, багато проектів реалізують, але чи це пов'язано виключно з Євро, то невідомо.

Даміан: Багато мостів закриті через ремонтні роботи - і людям забирає багато часу дістатися на роботу. Але я ні разу не чув якихось нарікань - навпаки, всі радіють, що бодай щось робиться, бо ж відомо, що Польща успадкувала від комуністичних часів слабеньку інфраструктуру - і подібне треба було давно зробити. Всі це розуміють - і ми щиро радіємо, що чемпіонат Європи дав нам привід узятися за це.

Йоанна: Всі відчуваємо це на собі, особливо ті з нас, хто їздить автомобілями. Проблем із заторами багато. Нарікаємо, бо Варшава в години пік просто завмирає в суцільних пробках. Але з іншого боку, є відчуття такого собі полегшення, бо врешті щось почало діятися на стадіоні 10-тиріччя - ліквідували там той горезвісний базар, почалися якісь будівельні роботи.

Анджей Цудак, відповідальний за приготування до Євро у варшавській мерії, визнає, що з готельною базою і міським транспортом проблем у столиці буде не так багато, як з об'їзними автомагістралями чи залізничними вокзалами. Там поєдналися і погана спадщина, і наслідки фінансової кризи. Від деяких проектів, як от модернізації всіх трьох варшавських вокзалів, довелося відмовитися через брак коштів.

Міністр спорту і туризму Польщі Мірослав Джевєцкі каже, що регулярно розмовляє зі своїм українським партнером, віце-прем'єром Іваном Васюником. Як і місцеві політики та чиновники у Вроцлаві, Познані та Гданську, урядовці у Варшаві висловлюють солідарність з Україною.

Мірослав Джевєцкі: "Для нас беззастережним пріоритетом є, аби цей чемпіонат залишався польсько-українським. І тут без змін. Як на початку ми разом святкували, так зараз спільно переживаємо, щоби нічого не сталося такого, що поставило би проект під загрозу".

Але міністр Джевєцкі наголосив в інтерв'ю, що треба враховувати економічні реалії і не політизувати окремих - менш суттєвих, на його думку, елементів цілого проекту. Як от... розподіл міст-господарів...

Мірослав Джевєцкі: "Щиро кажучи, чи розподіл міст був би 4х3, наприклад, припустімо на хвилинку, - чи 4х 4, на погляд іззовні це не матиме жодного значення. Всі будуть говорити, що господарі - Польща й Україна. Ми щось подібне вже пережили, коли відпали чудово приготований Краків і Хожув. Прикро для цих міст, але треба дивитися у майбутнє. Треба усвідомлювати, що сам турнір важливіший, ніж невдоволення окремих міст. Ідеальним розподілом для нас було би, аби цей турнір проводився у співвідношенні 50 на 50 - чи то пак по 4 міста з обох боків. Бо так планувалося від початку - і так має бути. Звісно, ми допускаємо появу ситуації, коли з об'єктивних причин це буде неможливе. Очевидно, що ми цього не хочемо - і там, де тільки можемо, прагнемо допомогти нашим друзям в Україні уникнути подібної диспропорції. Але треба чесно говорити, без істерик, що в житті трапляється і так, що певні речі здійснити в стислі терміни неможливо. Це треба брати до уваги."

Ідеальним розподілом для нас було би, аби цей турнір проводився у співвідношенні 50 на 50 - чи то пак по 4 міста з обох боків

Міністр Джевєцкі

Голова організації PL2012 Марчин Герра на запитання про розподіл міст-господарів також заявив, що вболіває за Україну.

Марчин Герра: "Ідеальним вирішенням була б така модель, яка б гарантувала, з одного боку, успіх обох держав через забезпечення доброї якості - себто, щоб не було якихось разючих відмінностей між окремими містами. По-друге, щоб кожен мав однакові можливості. І по-третє, виходячи з нинішніх умов, цей проект почався з України, Польща приєдналася згодом. Тут існує ще аспект справедливості. Тож на моє переконаня, все має бути однаково - зокрема, і в питанні кількості. З іншого боку, є певні засадничі речі, які кожна зі сторін має виконати. Це як коли приходиш на іспит, то хто краще підготувався, той краще його складе - і ніхто йому не може закинути, що він склав краще. У цьому і мій підхід - рівнятися треба на кращий, а не на нижчий показник.

Кася: "Вболіваємо за Україну - однозначно! Домовилися, що робимо це разом - і в цьому полягає справжнє партнерство, щоб одне одного підтримувати і робити все спільно!".

Варшав'янка Кася категорична: поділ міст - лише порівну. Партнерство має бути рівним - говорили мені люди на вулицях усіх чотирьох польських міст. Поняття справедливості в масовій уяві сильніше, ніж у бізнес-розрахунках менеджерів чи планах політиків.

А на прощання з паном міністром Джевєцкім цікавлюся, чому серед його співвітчизників Україна і українці залишаються подекуди ідеалізованою, але все ж такою собі terra incognita?

З розмов із багатьма поляками склалося враження, що на відміну від політиків, журналістів чи інших професійних дослідників України, загал польського суспільства відчуває справжній брак інформації про українців і контактів із сусідами.

Міністр Джевєцкі каже, що відповідь проста: "Є кілька причин. Перша і ключова - ми навіть не маємо безпосереднього транспортного сполучення. Або кількість пунктів перетину кордону! Все це має змінитися. Особливо, коли до кордону дійдуть автомагістралі. Бо що ми маємо сьогодні? Близькі сусіди, яких розділяє погана інфраструктура. Так і виходить, що ми і близько, і далеко... "