BBCUkrainian.com | Докладно | Ґданськ

Польське місто Ґданськ, столиця Поморського воєводства, разом із містами-супутниками Сопотом і Ґдинею утворює міську агломерацію, яка називається Тримісто.

Його історія - це понад тисяча років розквіту і згарищ, заможності і спустошення, різних правителів, різних держав, воєн, злетів, падінь. Але для покоління нинішнього Ґданськ - це передусім профспілка "Солідарність".

Тут у Ґданську багато шанувальників України - починаючи з Леха Валенси, Богдана Борусевіча - і закінчуючи Павлом Адамовичем!

Мер Ґданська

Біля легендарної Брами №2 Ґданської корабельні, де колись працював електриком Лех Валенса, у будній день малолюдно. Тут планують побудувати Європейський Центр Солідарності. Новий власник судноверфі - Індустріальний Союз Донбасу - докладає зусиль для збереження виробництва на підприємстві, яке називають колискою польської свободи.

Мер міста Павел Адамовіч наполягає, що в Ґданську до партнерства з Україною ставляться тепло: "Тут у Ґданську багато шанувальників України - починаючи з Леха Валенси, Богдана Борусевіча - і закінчуючи Павлом Адамовичем!"

Коли мова про приготування міста до Чемпіонату Європи, то поки що речник ґданського комітету Євро 2012 Міхал Брандт показує гарні макети, графіки робіт, проекції. А що конкретного?

Міхал Брандт: "Якщо мова про щось конкретне, то можемо похвалитися стадіоном. Там будівництво триває від початку року - і насправді інтенсивний темп робіт. Коли мова про інше, то вже невдовзі зможемо похвалитися роботою на терміналі аеропорту. А коли мова про дороги, то на жаль, ще тривають конкурси, і там похвалитися ще нічим. Але встигнемо, бо за планами, будівництво завершиться 2011 року."

Стадіон у Ґданську будують у мікрорайоні Лєтніца - відповідникy спального району облуплених "хрущовок". У планах мерії - регенерація цілого району у зв'язку з будівництвом стадіону. Керує будівництвом компанія BIEG 2012 (Biuro Investycji Euro Gdan'sk), а виконавець робіт, концерн Hydrobudowa-Alpine, перебрав контроль над об'єктом у травні.

Один лише стадіон проблем не вирішує: аби Євро було можливе, треба ще зробити так, щоб до нашого міста можна було приїхати! А от із цим проблем більше

М.Хшан, журналіст

Стадіон на 44 тисячі місць має бути завершено до кінця 2010 року. Його фасад буде оздоблено плитками в різних відтінках брунатного, щоб нагадував балтійський бурштин!

Речник організації BIEG 2012 Міхал Крушинський: "Нам довелося замінити мільйон кубометрів землі. Багато роботи, але ми все встигли. Це чудово видно - бо рівень ґрунту зараз на півтора метри вище, ніж до початку робіт. А он те рівне місце - це якраз та місцина, де стоятиме стадіон, там і буде ота брила бурштину".

Міколай Хшан - заввідділом міських новин у редакції Gazeta Wyborcza Trojmiasto - вважає, що міська влада кинула всі зусилля на будівництво арени для Євро коштом інфраструктурних проектів.

Міколай Хшан: "Один лише стадіон проблем не вирішує: аби Євро було можливе, треба ще зробити так, щоб до нашого міста можна було приїхати! А от із цим проблем більше. По-перше, аеропорт, який досяг межі своїх можливостей - просто тріщить по швах. 2 мільйони пасажирів на рік - це верхня межа його пропускної здатності. За оцінками УЄФА, там ризик не встигнути до чемпіонату - високий."

За словами журналіста, не всі мешканці Ґданська беззастережно підтримують ідею проведення Євро у їхньому місті: "Зараз найбільше інвестицій і приготувань зосереджені довкола стадіону - він поглинає найбільше наших коштів. А це означає, що ці гроші не йдуть на розширення міських доріг, на закупівлю ще більшої, ніж зараз, кількості нових трамваїв і автобусів. Тому частина ґданьщан - особливо тих, які футболом не цікавляться, - нарікають, кажуть, що гроші міста можна було витратити на корисніші речі, що стадіон має будувати держава тощо. Але більшість мешканців пишаються тим, що ми будемо приймати Євро".

Під час прогулянки історичними вуличками старого міста Міхал Брандт показує, де через 3 роки будуть зони для вболівальників.

Міхал Брандт: "Колись Ґданськ був найбільшим і найзаможнішим містом Польщі. Так що багато нагадує про ті часи. Тут також проживали багато різних народів - шотландці, голандці, італійці, купці з країн Скандинавії. І оцей специфічний стиль Ґданська - його інтернаціональне обличчя - збереглося донині."

Невід'ємною часткою інтернаціонального обличчя Ґданська є і власна, як у Вроцлаві, українська громада. Як розповіла Єлизавета Кремінська, на відміну від Вроцлава, українці Помор'я не відчували ворожнечі з боку сусідів-поляків: сюди по війні переселено поляків з околиць Вільнюса, де не було антиукраїнських настроїв.

Українська громада, засновники якої - переважно переселені з історичних українських земель унаслідок операції "Вісла" - в Ґданську активна. Спільно з Вроцлавом утворює вроцлавсько-ґданську архідієцезію Української Греко-католицької церкви.

Нещодавно відкрито пам'ятну таблицю українською i польською мовами на будівлі першого консульства УНР у вільному місті Данціґ. Як пожартував мер Ґданська Павел Адамовіч, іронія долі полягає в тому, що та будівля в повоєнні часи містила обласний комітет робітничої партії Польщі!

Так як колись перемога у Євробаченні, так тепер Євро 2012 є нагодою для України - для українських міст - зійти на такий собі європейський п'єдестал!

Мер Павел Адамовіч

Громаду українців Помор'я поповнює нова хвиля прибульців з України. Ольга Єршова живе в Ґданську з чоловіком-скульптором і двома дітьми вже кілька років. Предмет особливої гордості - рельєфні твори Геннадія Єршова "Хресний шлях", які стали частиною інтер'єру найбільшого цегляного храму Європи - ґданського Собору Діви Марії….

Павел Адамовіч, мер Ґданська, наголосив, що спільне проведення Євро 2012 - чудовий шанс для обох країн показати себе цілій Європі з якнайкращого боку. Щодо темпу приготувань пан Адамовіч має побоювання - зокрема, з огляду на наслідки фінансової кризи. Але радить зберігати позитивний підхід.

Павел Адамовіч: "Ми завжди оптимісти. Треба мислити позитивно, бо це мотивує і мобілізує. Але побоювання є завжди. Мабуть, ми не зрівняємося з Німеччиною за якістю доріг і автострад чи міських вулиць. Частину робіт на дорогах завершити не встигнемо. Але найважливіше - аби був розширений аеропорт імені Леха Валенси, аби був готовий стадіон, а найголовніше - атмосфера в місті: щоби гості, які приїдуть до Ґданська, почувалися як у себе вдома!"

Про те, що криза в польських умовах може мати певні зиски, розповів керівник ґданського комітету з приготувань до чемпіонату Євро 2012 Збіґнєв Вейнар.

Збіґнєв Вейнар: "Звичайно, негативною стороною кризи є зменшення грошових потоків. Натомість, усі ті інвестиції, які мають бути реалізовані до 2012 року, майже напевне будуть панацеєю від кризи: з одного боку, це буде нагода відкрити багато нових робочих місць. Бо сотні більших чи менших інфраструктурних проектів - це десятки тисяч робочих місць. Крім цього більшість тих проектів фінансуються - частково - з коштів Євросоюзу. Тому коли на ринку немає грошей на такі інвестиції, тут ці гроші є."

На прощання з ґданськими урядовцями цікавлюся їхнім ставленням до проблем із приготуваннями у трьох українських містах.

Збіґнєв Вейнар: "Я тримаю кулаки. Зрозуміло, що тут ідеться про дві відмінні ситуації - і політичні проблеми, але передовсім фінансові. Польща - член ЄС, вона має доступ до цих коштів. Тому треба надавати Україні підтримку, ділитися досвідом, підказувати один одному різні речі - і спільно працювати. Бо від самого початку це був наш спільний турнір. Для мене досі ключовою є засада: дві країни - одна команда!

Павел Адамовіч: "Я рішуче вболіваю за українські міста, бо повторюся - в інтересах Польщі, в інтересах цілої Європи є те, щоб Україна була сильною державою, сучасною, змодернізованою, що спиралася б на розвинуте громадянське суспільство. Державою, яка так само, як Польща, скидає із себе ярмо радянської спадщини. Це непросто: homo sovieticus живе в нас усіх - і в поляах також. Так як колись перемога у Євробаченні, так тепер Євро 2012 є нагодою для України - для українських міст - зійти на такий собі європейський п'єдестал!"