Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду:

• Україна підписала двосторонню угоду із Киргизією про доступ на ринки товарів та послуг, що відкриває Києву шлях до завершення переговорів про вступ до СОТ – заявив міністр закордонних справ України.
• Міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич спростував інформацію про те, що російські урядовці розглядають можливість будівництва дамби від російського берегу Керченської протоки до української коси Тузла.
• Проблем із постачанням нафти у південному напрямку через порт Новоросійськ наразі не існує – повідомляє російська Транснафта.
• У Франції триває наймасовіший за останні 10 років страйк, ініційований працівниками транспортної галузі, яких підтримали енергетики, а також, як очікується, можуть підтримати вчителі та державні службовці.
• За графіком, попри страйк транспортників у Франції, відбувся перший рейс швидкісного потягу Євро стар за новим маршрутом із Лондона до Парижа.
• Президент США заявив, що курс долара невдовзі зміцниться.

Україна підписала двосторонню угоду із Киргизією про доступ на ринки товарів та послуг, що відкриває Києву шлях до остаточного завершення переговорів про вступ до СОТ – заявив міністр закордонних справ Арсеній Яценюк:

“Ми підписали двосторонній протокол про доступ на ринки товарів та послуг. Таким чином, остання угода, яка була надзвичайно важлива для завершення переговорного процесу, Україною підписана.”

Пан Яценюк також зазначив, що на сьогодні не існує жодних перешкод до того, аби членство у СОТ було отримане Україною до кінця поточного року. Утім, за півгодини до цього повідомлення урядовець не підтверджував підписання протоколу із Киргизією:

“Якщо папір буде у мене в руках, то я вам його одразу покажу. Але зараз скажу вам, що ми досягли надзвичайно великого успіху, і не задарма пролітали в Киргизстан.”

Впродовж всієї середи від державних інституцій надходила суперечила інформація щодо результатів переговорів у Бешкеку. Вранці президент Ющенко повідомив про те, що двосторонню угоду із Киргизією підписано, і що сам він видав указ про надання Киргизії гуманітарної допомоги у зв’язку із землетрусом. За збігом обставин загальну сума цієї допомоги дорівнює 27.3 мільйонам доларів – саме стільки, як твердить Бішкек, Київ заборгував Киргизії ще за радянських часів. Саме через цей борг офіційний Бішкек довгий час відмовлявся підписувати угоду із Києвом, яка дозволила б Україні завершити процес набуття членства у СОТ. Указ президента у терміновому порядку знайшов відгук і в уряді, який оформив надання гуманітарної допомоги своєю постановою. При цьому вся гуманітарна допомога надаватиметься у грошовій формі.

Міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич спростував інформацію про те, що російські урядовці розглядають можливість будівництва дамби від російського берегу Керченської протоки до української коси Тузла:

“У присутності двох прем’єр-міністрів, України і Росії, я звернувся до свого колеги, міністра Шойгу, який спростував цю інформацію, і сказав, що ніяких заяв від уповноважених від МНС чи то Росії, чи Краснодарського краю, з приводу будівництва дамби не було, і не може бути.”

Подібні наміри російської сторони у 2004 році зумовили досить гостру суперечку із Києвом, адже судоходність протоки між українським та російським берегами може вплинути на процес делімітації Азовського моря та Керченської протоки, а відтак, і на розподіл ресурсів морського шельфу у цьому регіоні, де, за припущеннями експертів, можуть знаходитися поклади нафти.

Проте словам українського урядовця передувала заява заступника голови Росприроднадзора Олега Митволя, який пояснював доцільність побудови дамби міркуваннями екологічної безпеки:

“Єдиною можливістю застосування термінових заходів є будівництво не тільки бонової перемички, але й повне перекриття протоки між півостровом Тузла і косою Тузла. І до таких заходів, як ми вважаємо, треба вдатися на термін, як мінімум, 5 років, аби убезпечити Азовське море від потрапляння нафти із Чорного моря.”

Наразі вміст нафтопродуктів у морській воді у районі Керченської протоки перевищує допустимі норми у 50 разів.

Проблем із постачанням нафти у південному напрямку через порт Новоросійськ наразі не існує – повідомив віце-президент російської Транс нафти Михаіл Барков. За його словами, до середи у поставках дійсно була перерва, але від 14 листопада всі відвантаження нафти відбуваються за графіком.

За графіком, попри страйк транспортників у Франції, відбувся і перший рейс швидкісного потягу Євро стар за новим маршрутом із Лондона до Парижа. Поїзд, який тепер долає відстань між британською та французькою столицями за 2 години 15 хвилин, відбув із повністю відреставрованого вокзалу Сент-Панкрас, який вважають однією із значних пам’яток вікторіанської промислової архітектури.

У самій же Франції триває наймасовіший за останні 10 років страйк, ініційований працівниками транспортної галузі, яких підтримали енергетики, а також, як очікується, можуть підтримати вчителі та державні службовці. Всі вони протестують проти планів президента Франції Ніколя Саркозі здійснити пенсійну реформу, яка позбавить працівників цих галузей пенсійних пільг, зокрема, і можливості отримувати повну пенсію вже після 50 років. Пан Саркозі заявив, що не поступиться страйкарям:

“Я виконую програму реформ. Французький народ схвалив ці реформи. Я говорив народові все це до президентських виборів, і тому я доведу ці реформи до кінця.”

Нинішні пенсійні пільги поширюються на понад 1.5 мільйони працівників, і коштують бюджету Франції близько 5 мільярдів євро на рік. У 1995 році французький уряд вже робив спробу змінити цю систему, проте був змушений відступитися через масові акції протесту.

Президент США Джордж Буш заявив про те, що курс долара зміцниться вже у недалекому майбутньому. Він пояснив свої прогнози тим, що американська економіка і надалі зростає, а інфляція залишається невисокою. Крім того, за словами пана Буша, зростає і кількість робочих місць у США. За останні кілька місяців курс долара до головних світових валют впав до історичних мінімумів, і дедалі більше країн розмірковують над зменшенням частки доларів у своїх валютних запасах.

Трудові мігранти, що працюють у країнах Європейського Союзу, проте не є громадянами країн, що входять до складу ЄС, впродовж 2006 року перерахували у свої рідні країн понад 19 мільярдів євро – повідомляє Єврокомісія із посиланням на дослідження Євростату. Це на 2.2 мільярдів євро більше, ніж у 2005 році. Найбільше перерахували додому ті, хто працюють в Іспанії – 5.6 мільярдів євро, Британії – 4.7 мільярдів євро, Італії – 3 мільярди євро, Німеччині – 2 мільярди євро та Франції – 1.4 мільярдів євро.