Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Україна розглядає диверсифікацію шляхів постачання енергоносіїв як один із пріоритетів енергетичної безпеки регіону – президент Ющенко.
• Зростання цін є найгострішою соціально-економічною проблемою – вважають дві третини українців.
• Уряд передав місцевим адміністраціям право регулювати рентабельність підприємств, що випікають хліб та виробляють борошно, а за даними АМК ціни на хліб припинили зростання.
• З 1 липня ціни на залізничні квитки підвищаться ще на 5%.
• Conoco Phillips і ExxonMobil відмовилися видобувати нафту на мовах Уго Чавеса.
• ExxonMobil не збирається віддавати Газпрому частину газу, що видобувається на родовищах Сахалін-1.

Україна розглядає диверсифікацію шляхів постачання енергоносіїв як один із пріоритетів енергетичної безпеки регіону – заявив президент України Віктор Ющенко, виступаючи на щорічній стамбульській конференції “Схід зустрічає Захід: нові кордони енергетичної безпеки.”

Читати детальніше

Пан Ющенко також твердить, що Київ виступає проти монополізації експортних і транзитних шляхів постачання енергоносіїв, через яку країни-монополісти можуть чинити тиск на своїх сусідів. Через це Україна повністю підтримує засадничі принципи Європейської енергетичної хартії, яка гарантує захист прав як виробників, так і споживачів енергоресурсів.

Віктор Ющенко також нагадав, що Росія залишається єдиною країною у регіоні, яка відмовляється ратифікувати енергетичну хартію.

59% опитаних під час останнього дослідження центру Разумкова українців вважають зростання цін найгострішою соціально-економічною проблемою України. Наступною за важливістю є проблема низької середньої зарплатні – її називають 42.3% опитаних.

Трохи менше – 38.5% - називають безробіття серед головних економічних проблем України. 13% хвилює різке розшарування суспільства на багатих та бідних, а поганий стан житлово-комунального господарства хвилює лише 11% опитаних.

Уряд передав місцевим адміністраціям право регулювати рентабельність підприємств, що випікають хліб та виробляють борошно, а також обмежувати ціни на їх продукцію.

Тим часом голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв, коментуючи підсумки перевірок учасників хлібного ринку, що тривали впродовж останнього тижня, заявив, що зростання цін на “соціальний” хліб зупинено у всіх областях України. За словами пана Костусєва, підвищення цін відбулося через змову великих хлібопекарських та борошномельних підприємств, які скористалися з нестабільності, викликаної політичною кризою.

Водночас голова АМК не навів доказів існування подібної змови: “Сьогодні такий час, що Верховна Рада або є, або її немає. Уряд працює, але починаються вибори. Склалася ситуація, коли влада є слабшою, і у цей час можна “накрутити” 20 копійочок там, 10 копійочок тут...А коли у державі все жорстко, все твердо, коли всі гілки влади працюють як єдиний організм, такі спроби підняти ціни на хліб були б неможливими.”

Перевірки на хлібному ринку також здійснювала і Генпрокуратура. Заступниця Генпрокурора, Тетяна Корнякова, твердить, що під час цієї перевірки були виявлені факти неналежного зберігання зерна: “Зерно із січня по червень починає псуватися. Ми у Генеральній прокуратурі сиділи і обмірковували, як це відбувається, - це ж не годину, не дві, а це іде тривалий процес. Хтось цей процес бачить, хтось за це відповідальний? Якщо йдеться про 40 тисяч тонн, то можна було б відділити якусь частину?”

Після запровадження урядом обмежень на експорт зерна з України восени минулого року низка великих трейдерів, а також аналітики попереджали про великі втрати зерна через нестачу відповідних елеваторів для його зберігання в Україні.

З 1 липня ціни на залізничні квитки підвищаться ще на 5%. Це підвищення відбувається згідно із рішенням Міністерства транспорту, ухваленим наприкінці січня поточного року, згідно із яким тарифи на залізничні пасажирські перевезення впродовж року мають зрости на 25% - по 5% у березні, травні, липні, вересні та листопаді цього року.

Дві з найбільших нафтових компаній світу - Conoco Phillips і ExxonMobil - відмовилися підписати угоду з урядом Венесуели, що дала б їм можливість брати участь у розробках одного з найважливіших родовищ тієї країни у басейні річки Ориноко.

Це найважливіший нафтовий басейн країни, що має величезний потенціал. Тільки підтверджених покладів там щонайменше 80 мільярдів барелів, але цілком може статися так, що нафти там достатньо, аби Венесуела стала найбільшим у світі джерелом нафти.

Але спосіб видобутку нафти змінюється. Президент Уґо Чавес висунув вимогу, аби приватні компанії передали державі контрольний пакет акцій - у межах націоналізації, яка є головним елементом проголошеної ним соціалістичної революції. 6 міжнародних фірм, які працюють у Венесуелі, практично не мали вибору: їм довелося вести напружені переговори про відшкодування. Чотири із шести компаній домовилися з урядом - і залишаться у Венесуелі.

Але з наближенням крайнього терміну дві американські фірми Conoco Phillips і ExxonMobil угоду так і не підписали. Це може змусити їх узагалі припинити роботу у Венесуелі. Але пана Чавеса це не надто лякає. Він каже, що державна нафтова компанія чудово собі порадить і без них.

Генеральний директор ExxonMobil Рекс Тіллерсон заявив, що його компанія не бачить сенсу у тому, аби віддати Газпрому частину газу, що видобувається на родовищах Сахалін-1. При цьому пан Тіллерсон нагадує, що партнером ExxonMobil у цьому проекті є інша державна російська компанія – Роснєфть.

Восени минулого року ExxonMobil підписала попередню угоду про постачання 8 мільярдів кубометрів газу китайській державній компанії CNPC із родовищ на Сахаліні. Проте минулого тижня заступник керівника Газпрому Александр Ананєнков закликав уряд наполягти на тому, аби цей газ було продано Газпрому для постачання на російський внутрішній ринок.

Керівник ExxonMobil твердить, що Газпром є лише одним із потенційних покупців, і що російське керівництво зайшло надто далеко у намаганнях повернути собі повний контроль над видобутком енергоресурсів в Росії. Пан Тіллєрстон також висловив упевненість, що ExxonMobil не спіткає така ж сама доля, як Shell, що була змушена відмовитися від своєї частки у проекті Сахалін-2, та ТНК-ВР, яка відмовилася від участі у розробці Ковиктинського родовища на користь Газпрому.