Міністри закордонних справ Індії, Китаю і Росії.

Чи є ми свідками такого альянсу, чи радше зустріч міністрів є передумовою тактичного союзу країн, які хочуть більшої ролі на міжнародній арені за умов зосередженості Сполучених Штатів на Іраку?

На ці запитання Бі-Бі-Сі відповідав фахівець з азійських та тихоокеанських питань, професор Владислав Сєднєв.

В.Сєднєв: Безумовно, це ще не глобальний альянс. Тим більше, що всі ці три країни представляють великі цивілізації, вони дуже різні і їм дуже важко домовитися і дійти якогось спільного знаменника. Але така проблема постає в їхній взаємодії, і вони проводять час від часу такі зустрічі для того, щоб скоординувати свої дії на міжнародній арені і знайти спільну мову. Але казати про якісь глобальні альянси – передчасно.

Бі-Бі-Сі: У цій трійці – Індія, Китай, Росія – всередині, як кажуть оглядачі, не прості стосунки. Як би ви їх охарактеризували?

В.Сєднєв: Я б сказав, що, безумовно, тут простежується більш активний характер взаємин між Росією і Китаєм. Але тут проблема в чому? Коли був Радянський союз, то старшим братом був він, а Китай був молодшим братом. А зараз постає нова ситуація, коли Китай уже стає старшим братом для Росії. І, безумовно, Росія не хоче бути молодшим братом. А з іншого боку вони потребують взаємодії один з одним і це такий, знаєте, альянс із боротьбою: з одного боку вони хочуть об’єднати зусилля, а з іншого боку в них виникає багато протиріч.

Індія постає дещо осторонь цього альянсу. В неї своя позиція, в неї більш тісні стосунки зі Сполученими Штатами і Заходом, в неї існує демократична парламентська модель. І тут Індія дещо відрізняється від Росії і Китаю. Тим більше, у світлі того, що Сполучені Штати останнім часом дуже активно працюють з Індією і навіть полишили Пакистан – свого вірного союзника – і працюють активно з Індією для того, щоб вона не мала такого тісного зближення з Китаєм і з Росією. Особливо з Китаєм.

Бі-Бі-Сі: Хто є двигуном цих консультацій, зустрічей у цьому трикутнику? Кому вони більше потрібні – Пекіну, Делі чи Москві?

В.Сєднєв: Я думаю, що більш за все вони потрібні Пекіну. Тому що зараз Китай зростає найшвидшими темпами, зміцнюється його економіка, міжнародний авторитет, зміцнюються його збройні сили.

На другому місці я б поставив Росію, через те, що Росія хоча й знаходиться у складному становищі, але вона має найбільші природні ресурси і через те вона дуже зацікавлена в координації дій з Китаєм і з Індією.

І на третьому місці я б поставив Індію.