Вінсент Доуд Бі-Бі-Сі, Лондон

	Китайська економіка бурхливо розвивається, і все більше китайців ведуть бізнес із Заходом

Сьогодні ж, за оцінками експертів, приблизно тридцять мільйонів не-китайців вчать китайську мову - і їхня кількість стрімко зростає. Що ж стоїть за цим порівняно новим явищем і чи не зменшить воно інтерес до інших мов - наприклад, англійської?

В державній британській школі, що в престижному районі Челсі в західному Лондоні, група школярок починають тижневий урок китайської мови. Найстаршій дівчинці - дев'ять років, наймолодшій - сім. В усій групі лише одна дівчинка має родинні зв'язки з Китаєм. Уроки не є обов'язковими, а відтак за них батькам треба платити. Але чому дівчатка вчать китайську мову?

Одна з них відповідає: "Моя мама подорожувала світом і вона говорить китайською мовою. Тому мені також хотілося спробувати". Інша каже, що вже вміє говорити французькою, і хотіла би розмовляти ще однією мовою.

Китайський розрахунок

Фактор цікавості не є винятковим, коли йдеться про прагнення батьків навчити своїх дітей ще одній мові. Я запитав Кайлан Шу Лукас, яка народилася в Шанхаї, колись була правником, нині організовує уроки китайської для понад десятки шкіл у Лондоні. Вона вважає, що для більшості батьків працює розрахунок - можливо, довготерміновий.

"Більшість батьків наших дітей працюють у фінансовій галузі, - каже вона. - І у фінансовому відношенні Китай є великою потугою. В Сіті тільки й говорять, що про Китай. Відтак це впливає на батьків. Вони хочуть, аби їхні діти вчили китайську, аби їхні діти мали кращі можливості в плані працевлаштування у майбутньому".

Брет Ловджой з Американської ради Вивчення Іноземних Мов, каже, що в Сполучених Штатах також кількість дітей та підлітків, які вивчають китайську мову, значно зросла: "В 1998-му році шість тисяч дітей вчили китайську. Зараз кількісно це від 25 тисяч до 50-ти тисяч американських школярів. Цілком зрозумілим є аргумент, що знаючи китайську мову, діти матимуть кращі економічні перспективи і кращі можливості працевлаштування".

Пекін при справах

В Британії урядовці кажуть, що кількість студентів, які вивчають китайську мову в університетах, подвоїлась з 2002-го по 2005-й роки. Таке ж збільшення спостерігається і в інших західних країнах. Але це сталося не без заохочення і з боку Пекіна. Китайський уряд активно пропагує вивчення китайської мови за кордоном - скажімо, надіславши сотні викладачів до Африки.

У 2004-му році Китай почав створювати Інститут Конфуція по цілому світові з метою популяризації китайської мови та культури. Наразі підписано угоди з сорока університетами в 25-ти країнах з метою створення спільних проектів. У Лондоні Інститут Конфуція підписав угоду про спільний проект зі Школою Східних та Африканських Студій, якій вже 90 років.

Фахівці-лінгвісти кажуть що у випадку зі зростанням інтересу до вивчення китайської мови у світі - зокрема в англомовних країнах, чільним фактором є не лише сам Китай як світова потуга. Інтерес підігрівається й багатокультурним, багатоетнічним характером суспільств, які останніми роками виробилися в тій же Британії чи Сполучених Штатах, чи Австралії.

Тисячу років тому, люди б сказали: "Це абсурд, що латинською мовою не розмовлятимуть через тисячу років!" Але ми ж знаємо, що сталося. Лише сто років знадобилося, щоби змінився світовий мовний баланс Проф. Кристал

Багатоголосся в єдиному світі

Через існування великих китайських громад в цих країнах вони стали важливим фактором життя і ніби пробудили інтерес до китайської мови і культури. Зрештою, в Лондоні мешканці говорять трьома сотнями мов.

Ситуація міняється. Самі англомовні країни все більше й більше стають поліетнічними й багатокультурними, і навіть англомовні люди все частіше стикаються з ситуацією, коли їм доводиться конкурувати за ті ж робочі місця з людьми, які знають кілька мов. Але незважаючи на те, що все більше й більше людей вчать китайську, китайська ще дуже й дуже далека від того, аби кинути виклик англійській мові світового спілкування.

Все тече

Професор-лінгвіст Дейвід Кристал каже: "Я вважаю, що будь-яка мова може отримати глобальний статус. Все залежить від сили країн, які говорять тією чи іншою мовою - політичної, економічної потуг - особливо економічної міці, а також культурної та релігійної потуги. Тисячу років тому, люди б сказали: "Це абсурд, що латинською мовою не розмовлятимуть через тисячу років!" Але ми ж знаємо, що сталося. Лише сто років знадобилося, щоби змінився світовий мовний баланс".

Коли англомовні діти, які в лондонській школі вчать китайську мову, стануть дорослими, знання ними китайської, можливо, буде великим плюсом. А їхні батьки, які підштовхують їх до вивчення китайської, можливо, і справді мають певний дар передбачення - принаймні можуть тримати ніс за вітром.