Ростислав Хотин редактор Української служби Бі-Бі-Сі

	Карл-Гайнц Камп

Наскільки бачення Вашингтона і Берліна збігаються - зокрема в питанні членства Україна в НАТО вже за два-три роки, на чому раніше наполягали деякі представники американської адміністрації?

Якою є позиція Німеччини в цьому питання? На це питання Бі-Бі-Сі відповів Карл-Гайнц Камп - провідний експерт з питань безпеки Фундації Конрада Аденауера в Берліні.

Бі-Бі-Сі: Ви дотримуєтеся думки, що Україна наразі не готова до членства в НАТО. Чому?

Карл-Гайнц Камп: Причина досить проста. По-перше, політично, як ви бачите, нинішня ситуація - і тут не питання в тому, чи хтось є проросійським чи ні, - як виглядає, українська парламентська система не є ще дорослою. Якщо ви бачите сцену бійок в парламенті - це не те, що політично відповідає стандартам НАТО.

Як виглядає, українська парламентська система не є ще дорослою. Якщо ви бачите сцену бійок в парламенті - це не те, що політично відповідає стандартам НАТО К.-Г. Камп

Бі-Бі-Сі: Тобто ви хочете сказати, що нинішня парламентська криза таки має вплив на зовнішню політику України?

Карл-Гайнц Камп: Так, звичайно. Це показує, що країна є розділеною. Звичайно, ми не можемо судити про українські події, але повинні брати до уваги коли говоримо про можливе членство Україна в НАТО. І НАТО має задуматись - чи ми приймаємо проблематичну країну, яка може бути певним тягарем, чи НАТО приймає країну, яку зробить позитивний внесок.

Бі-Бі-Сі: Але серед впливових українців існує переконання, що Україна становить неабияку геополітичну вагу, має геостратегічне значення...

Карл-Гайнц Камп: Так, але проблема тут полягає в тому, що НАТО значно змінилося за останні чотири-п'ять років. НАТО більше не є зосередженою на Європі організацією з безпеки. НАТО нині більше зосереджене на забезпечення безпеки в глобальному вимірі. Європа є лише одним з компонентів глобального театру. І питання нині в тому, що може кожна окрема країна-член альянсу привнести для НАТО в глобальному вимірі - в Афганістані, Іраку, Середземномор'ї, на Балканах. І українські можливості в плані надання військ чи військові можливості на великих дистанціях є обмеженими.

Бі-Бі-Сі: Тобто ви хочете сказати, що шанси отримати План задля членства на самміті НАТО в Ризі в листопаді для України досить незначні?

Карл-Гайнц Камп: Це буде залежати від дискусій всередині НАТО. Американці та деякі інші союзники дуже напирають в українському питанні. А інші - проти. Але оскільки рішення в НАТО ухвалюються консенсусом-тому наразі не відомо чи американський тиск буде достатнім щоби переконати скептичних членів НАТО - а скептичні голоси є у Франції, Німеччині, навіть у Британії та в інших "класичних" членах альянсу. Тобто питання ще обговорюється, рішення ще немає. "За" членство України й Грузії - насамперед США. Польща підтримує також - особливо членство України через геостратегічні міркування й зацікавленість в стабільності регіону на схід від її кордонів. Але старі члени НАТО - насамперед Німеччина та Франція - не переконані, що альянс успішно "переварив" останню велику хвилю розширення з семи країн. Тому підхід до України з її розмірами досить стриманий.

Питання не в тому - "так" чи "ні", а коли Україна буде в НАТО. Отже, треба подивитися, скільки країн можливої наступної хвилі - а називають п'ятірку: Україна, Грузія, Македонія, Хорватія та Албанія - потраплять до НАТО швидко, а скільки залишаться на потім

Бі-Бі-Сі: Але чи немає тут якогось парадоксу: Німеччина за канцлера Шредера, який не занадто вирізнявся атлантизмом, була скептичною і Німеччина Ангели Меркель, яка є пронатовським політиком, також є скептичною в українському питанні...

Карл-Гайнц Камп: Є гадаю, водорозділ проходить не в питанні, чи хтось є атлантистом чи ні, а в тому, чи служити загальній меті НАТО чи служити інтересам окремо взятої якоїсь країни-члена НАТО. У мене таке враження, що канцлер Меркель має бачення щодо усього НАТО. Тобто вона хоче аби ціле НАТО було сильнішим, а не лише про те, як краще забезпечити німецькі інтереси альянсі. І тут питання в тому, що буде слугувати більшій єдності Нато і що радше розділятиме членів альянсу. Другим моментом - і це важливо! - є те, що бути скептично налаштованим щодо зашвидкого членства України в НАТО не означає антиукраїнської налаштованості. Звичайно, ми маємо якнайбільше підтримувати шлях України до демократії, але чи навантаження НАТО швидким українським членством, а також навантаження самої України масою вимог для членства в НАТО - чи це відповідатиме інтересам, власне, самої України? Питання не тільки в тому, що є добре для НАТО, а й в тому, що є добре в короткотерміновій перспективі для самої України. Звичайно, двері до НАТО для України відкриті. Звичайно, Україна - сильний кандидат, і питання в тому, коли Україна буде готова увійти до тих дверей.

Бі-Бі-Сі: Тобто питання не в тому, бути чи не бути Україні в НАТО, а в тому, коли їй там бути?

Карл-Гайнц Камп: Точно. Питання не в тому - "так" чи "ні", а коли Україна буде в НАТО. Отже, треба подивитися, скільки країн можливої наступної хвилі - а називають п'ятірку: Україна, Грузія, Македонія, Хорватія та Албанія - потраплять до НАТО швидко, а скільки залишаться на потім. Моя думка така - лише одна чи дві будуть в наступній хвилі. А інші отримають трохи більше часу на підготовку до членства в НАТО.