Ірина Мойсеєнко Бі-Бі-Сі, Київ

Українські банкіри вважають, що загострення політичного протистояння у Верховній Раді та заяви про можливий розпуск парламенту стали причиною зниження курсу гривні на готівковому ринку.

Фінансисти кажуть, що ця тенденція скоріше за все пов'язана із психологічним фактором. Директор скарбниці Укргазбанку Андрій Пономарьов заявив: "Все, що відбувається в стінах Верховної Ради, відображається на економіці є найбільш чутливим індикатором всього, що відбивається, є ринок готівки".

За деякими прогнозами, якщо політична ситуація не стабілізується, то за місяць курс гривні становитиме п'ять гривень і одну копійку до одного долара і може продовжити плавну девальвацію. На міжбанківському валютному ринку ситуація поки що залишається без змін.

Голова правління УкрСіббанка Олександр Адарич вважає, що невизначеність майбутнього парламенту й уряду в Україні ускладнює залучення іноземних інвестицій.

"Такі політичні непорозуміння негативно даються взнаки за умов посилення присутності іноземних інвесторів в економіці країни, - заявив він. - Можуть бути проблеми з випуском єврооблігацій та із закупівлею локальних бондів закордонними інвесторами. Останні схильні не виходити на ринок, доки не побачать чітких перспектив"

Міністерство промисловості і політики України заявило, що власті Кувейту та Йорданії зобов'язали проводити сертифікацію імпортованого в ці країни українського металу на предмет радіаційної безпеки. У найближчий час до подібного кроку мають вдатися Сирія та Об'єднані Арабські Емірати.

Українські металурги кажуть, що це призведе до зниження обсягів експорту і що до кінця року їхні збитки можуть становити 12-14 мільйонів доларів. Українські експерти не виключають, що це – ланцюгова реакція, підштовхнута Росією.

Комітет з екології Державної Думи Росії пропонує запровадити мораторій на імпорт металу з України через можливе потрапляння на територію Росії радіоактивної металопродукції.

Торгівельні представники США та Росії зустрічаються у Москві, аби досягти угоди щодо питання входження Росії до Світової Організації Торгівлі. Угода зі Сполученими Штатами усуне останню перешкоду для членства Росії у тій міжнародній структурі. Згідно зі словами Алексея Кудрина - міністра фінансів Росії, одне з головних спірних питань було розв'язано.

Як передає з Москви наш кореспондент, після десятиріччя переговорів виглядає на те, що США та Росія наближаються до укладення угоди. Проте все ще далеко не вирішено. У Москві чільні торгівельні представники здійснюють наполегливі зусилля, аби вирішити всі спірні моменти. Наприклад, американці хочуть, аби Росія робила більше у плані захисту прав на інтелектуальну власність, а також дала американським компаніям кращий доступ до російських сільськогосподарських ринків.

Четвер - перший офіційний робочий день нафтовиків на нафтогоні Баку-Тбілісі-Джейхан, який у середу урочисто запустили в дію. Нафтопроводом, завдовжки в 2 тисячі кілометрів, постачатиметься нафта з Каспійського моря до турецького порту Джейхан у Середземномор'ї і далі на Захід. Нафтогін протягли трьома країнами – Азербайджаном, Грузією і Туреччиною.

Його будівництво почалося десять років тому за підтримки тодішнього американського президента Біла Клінтона, як альтернативний маршрут постачання нафти в обхід Росії. Незім Хейфав, який працює в турецькій компанії Ботас, яка прокладала нафтопровід, пояснив Бі-Бі-Сі значення цього проекту для Туреччини: "Енергетичні ресурси Сходу повинні задовольнити потреби Заходу. Туреччина лежить між ними, а отже, цей чинник надає додаткової важливості Туреччині як коридору між Сходом і заходом".

У Лондоні ціна на нафту досягла нової рекордної позначки на тлі напруження в Лівані та Смузі Газа, а також непевності з приводу ядерної програми Ірану. Ціна за барель сирої нафти марки Брент досягла майже 76-ти доларів.

Кореспондент Бі-Бі-Сі Марк Грегорі передає, що жорстка відповідь Ізраїлю на викрадення ізраїльських солдатів у Лівані та Газі не справила прямого впливу на нафтопостачання у світі.

Втім, нова криза на Близькому Сході додала хвилювання нафтотрейдерам, які без того почувалися неспокійно через тривалі непевності з приводу ядерних амбіцій Ірану та нестабільності в Іраку.

Нафтові ринки відчувають будь-яку ескалацію напруження у цьому складному регіоні, адже на Близькому Сході залягає три чверті всіх світових покладів нафти. Останньому підвищенню ціни на сиру нафту сприяли також кілька інших факторів, серед яких повідомлення про вибухи на нафтопроводі в Нігерії та занепокоєння низьким рівнем запасів нафти у Сполучених Штатах, які є найбільшим у світі споживацьким ринком.

За останні три роки ціни на нафту потроїлися. Фахівці часто кажуть, що найвагомішою причиною цього є жадібний попит на нафту-сирець Китаю, економіка якого розвивається надзвичайно стрімко.

І японська компанія Мацушіта планує до кінця року надіслати в продаж телевізори з найбільшими в світі плазмовими екранами. Мацушіта, яка є власником бренду Панасонік, каже, що вже отримала замовлення від Сполучених Штатів на телевізори з екраном в понад два метри по діагоналі.

Глядачі становитимуть лише двадцять відсотків споживачів телевізорів-монстрів. Компанія Мацушіта сподівається щороку продавати по 5 тисяч гігантських телевізорів для використання їх у вигляді біллбордів у бізнесі.