Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Росія вважає перегляд договору про базування Чорноморського Флоту на території України небезпечним для обох країн.
• Російський Газпром не переадресовуватиме на нові ринки газ, призначений для Європи, і навіть готовий збільшити його обсяги, якщо Європа змириться зі збільшенням присутності на своїх енергоринках російського газового монополіста.
• Ціна на сиру нафту у світі залишається на рекордно високому рівні, якого вона досягла за останні кілька тижнів. У багатьох колах занепокоєні вірогідністю потенційного послаблення економіки в багатьох країнах. Однак, ті країни, які продають нафту закордон, зараз отримують непогані прибутки.
• Працівники українських трубних заводів почали безстрокове пікетування представництва Європейської комісії у Києві, протестуючи таким чином проти запровадження високого антидемпінгового мита на постачання українських труб до країн Європейського Союзу.
• Британська компанія Oxus Gold, якій належать активи з видобутку золота у Центральній Азії, знову заявила про намір купити у австралійської Eurogold ліцензії на пошук золота в Україні та Румунії.

В Росії категорично відкидають можливість перегляду терміну оренди та розмірів плати за перебування Чорноморського Флоту Росії на території України. Про незацікавленість у тому жодної із сторін заявив заступник російського міністра закордонних справ Григорій Карасін напередодні другої наради україно-російської підкомісії з питань Чорноморського Флоту, призначеної на 4 травня в Москві. За словами Карасіна, перегляд може призвести до небезпечної ревізії цілого комплексу питань. Предметом теперішніх переговорів, на яких українську сторону представляє заступник міністра закордонних справ Володимир Огризко, керівник російської делегації назвав питання, які не були врегульовані чи виникли у зв’язку з новими політичними реаліями та зі змінами у законодавстві. Їх врегулювання, каже Карасін, може зробити умови діяльності російського флоту більш стабільними, а життя військовослужбовців та їх сімей більш комфортними.

Офіційний представник “Газпрому” Сергій Купріянов спростував інформацію про те, що російський газовий монополіст буцімто має намір переадресувати призначені для Європи обсяги газу на нові ринки, зокрема в Китай чи Північну Америку. За словами Купріянова, Газпром виконає укладені раніше контракти. Компанія також готова забезпечити і зростаючі газові потреби Європи, але Європа у свою чергу має змиритися із збільшенням частки “Газпрому” в європейському кошику енергоресурсів. Куди підуть нові, додаткові обсяги газу, вирішить змагання між європейським та новими ринками. Заява речника “Газпрому” – це реакція на намагання країн Євросоюзу виробити спільну енергетичну політику у відповідь на дедалі більшу залежність Європи від російського газу. Однією із можливостей говорити з Росією однією мовою фахівці називають укладення з нею енергетичного пакту. Представники ж “Газпрому” вважають недоцільною ратифікацію Транзитного протоколу до Енергетичної хартії в тому вигляді, в якому той є зараз. Натомість Євросоюз обіцяє застосовувати до “Газпрому” такі ж правила конкуренції, як і до будь-якої іншої європейської фірми.

Керівник українського уряду Юрій Єхануров запевняє, що в другому півріччі ціна на газ, який постачає в Україну компанія РосУкрЕнерго” залишиться незмінною. Розмови про подорожчання імпортного газу прем‘єр назвав продовженням інформаційної атаки. Ці питання, каже Єхануров, навмисне піднімають саме зараз, напередодні формування парламентської коаліції.

Ціна на сиру нафту у світі залишається на рекордно високому рівні, якого вона досягла за останні кілька тижнів. У багатьох колах занепокоєні вірогідністю потенційного послаблення економіки в багатьох країнах. Однак ті країни, які продають нафту за кордон, зараз отримують непогані прибутки. Одна з тих країн - Іран, який є четвертим найбільшим у світі виробником нафти.

Енергетика домінує в економіці Ірану. За деякими припущеннями, він має другі найбільші у світі поклади нафти й газу. Ціна на нафту наразі є такою ж, як наприкінці 90--х, коли іранська економіка зростала швидкими темпами - в середньому на понад 5 відсотків за рік. Зростання ціни на нафту також відображено у практичному потроєнні іранських валютних резервів.

Утім, проблеми в країні нікуди не поділися. Офіційний рівень безробіття зменшився, але все одно становить понад 10 відсотків. Найбільшу частку в населенні Ірану становить молодь, яка потерпає від браку робочих місць, щойно потрапляє на ринок праці.

Інфляція в Ірані вимірюється двозначними цифрами, що за нинішніми міжнародними стандартами є доволі високим показником. В іранській економіці домінує державний сектор з великою часткою державної власності у нафтовій та інших великих галузях промисловості.

Нещодавно Міжнародний Валютний Фонд скритикував Іран за, як було сказано, повільне запровадження ринково орієнтованих реформ. Особлива критика пролунала стосовно субсидування таких галузей як енергетична, що, як вважає МВФ, має шкідливі наслідки для економіки та довкілля через те, що вони заохочують до неефективного використання енергії.

Перспективи також затьмарюються дипломатичним протистоянням щодо ядерної програми Ірану. Це вже позначилося на впевненості бізнесу, а можливе запровадження санкцій проти Тегерану стане саме тим чинником, що найболючіше вдарить по економіці Ірану.

Британська компанія Oxus Gold, якій належать активи з видобутку золота у Центральній Азії, знову заявила про намір купити у австралійської Eurogold ліцензії на пошук золота в Україні та Румунії.

Минулого року рада директорів Oxus Gold відмовилася від купівлі тих активів за понад 14 мільйонів фунтів, не назвавши причини відмови від запланованої оборудки. Зараз сторони підписали угоду, в якій названа сума на 36% нижча, ніж минулорічна. Якщо акціонери компанії затвердять угоду до кінця червня, то Oxus Gold викупить акції українського та румунського підприємств, що належать Eurogold, трохи більше, ніж за 9 мільйонів фунтів. В Україні австралійській компанії належить ліцензія на родовище “Саюляк” з ресурсами майже мільйон з чвертю трійських унцій золота.

Працівники українських трубних заводів почали безстрокове пікетування представництва Європейської комісії у Києві, протестуючи таким чином проти запровадження високого антидемпінгового мита на постачання українських труб до країн Європейського Союзу.

Акцію започаткував Нижньодніпровський трубопрокатний завод, а сьогодні до неї мають долучитися виробники сталевих труб з Нікополя та Новомосковська.

Причина протестів, які їх організатори називають безстроковими, - намір Єврокомісії встановити понад 25-відсоткове мито на імпорт українських безшовних труб. Таке високе мито пікетувальники вважають заборонним та таким, що може призвести до втрати українськими заводами європейського ринку та масовими звільненнями робітників трубопрокатних заводів.