BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
Останнє поновлення: п’ятниця, 14 квітня 2006 p., 16:17 GMT 19:17 за Києвом
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
Бізнес-преса: Economist про жінок як двигун прогресу

Євро
Огляд ділових видань України і світу за п'ятницю, 14 квітня 2006 року.

Теми, про які пишуть часописи

  • “Експерт” подає інтерв’ю із головою уряду, Юрієм Єхануровим, у якому той, зокрема, заявляє, що найбільше співпадіння мають економічні програми Нашої України та Партії Регіонів.
  • Той ж “Експерт” подає статтю-попередження про можливий наплив в Україну дешевих авто представницьких марок із постраждалий від повені європейських країн.
  • “Корреспондент” пише про банкрутства українських банків, і про те, як не стати їх черговою жертвою.
  • “Власть денег” у низці статей досліджує причини високих цін на нерухомість в Україні.
  • Economist розповідає про те, що наступним “двигуном” економічного прогресу у світі мають стати жінки.

Експерт” подає інтерв’ю із головою уряду, Юрієм Єхануровим. При тому, що після останніх переговорів нова урядова коаліція, як виглядає, буде створена на базі трьох “помаранчевих” сил – БЮТ, СПУ та Наша Україна, - здається, пана Єханурова більше приваблювала б співпраця із Партією Регіонів: “Ми проглянули економічні програми всіх партій. Із соціалістами у нас співпадіння приблизно на 40%. У Блоку Юлії Тимошенко взагалі немає економічної програми.

Тому, виглядає, є можливість домовлятися. Із Партією Регіонів спів падіння відсотків на 75 – у економічних позиціях,” – заявив Юрій Єхануров в інтерв’ю “Експерту”. Перший номер списку Нашої України на березневих парламентських виборах також вважає, що виборці і досі неправильно сприймають Партію Регіонів:

“В очах центру та заходу України Партія Регіонів являє елементи старого режиму. Але на сьогодні ми вже маємо справу із зовсім іншими людьми. В особі регіоналів ми маємо справу із інтересами великого та середнього бізнесу. Якщо вони погоджуються дотримуватися правил гри, то у нас з ними проблем не існує. Їх головне бажання – підвищити капіталізацію своєї власності. Цього можна досягти тільки тоді, як вся країна підвищить свій рівень. Точок дотику у нас з ними дуже багато. Я гадаю, вони не будуть в опозиції до президента, бо об’єктивно політика президента їм вигідна,” – такими міркуваннями поділився із “Експертом” Юрій Єхануров.

Крім урядової коаліції та інших політичних тем, економічні часописи потроху починають писати і про “приземлені” проблеми. Той ж “Експерт” подає статтю-попередження про можливий наплив в Україну дешевих авто представницьких марок із постраждалих від повені європейських країн. Часопис пояснює, чим можуть бути небезпечні таки машини, і за якими ознаками, крім низької ціни, їх відрізнити:

“Експлуатація “підводних” авто пов’язана із низкою неприємностей. Наприклад, постійно запотівають вікна у салоні, або ж через півтора-два роки поміркованого використання відбувається швидка корозія кузову. Крім того, міські повені часто супроводжуються пошкодженням каналізаційних стоків, які є ідеальною середовищем для життя та розмноження вірусів та мікробів. При висиханні авто, яке побувало під водою, мікроби та віруси концентруються в поролоні сидінь та оббивці звукоізоляції...Тому авто, яке затонуло під час повені у місті треба сприймати як різновид бактеріологічної зброї,” – пишуть автори “Експерту”, і радять не купувати дешеві авто представницьких марок із специфічним запахом у салоні та явно заміненою панеллю управління та акустичними системами. Часопис також нагадує про ситуацію 2002-2003 років, коли після минулого великого паводку у Європі, у Білорусі, Польщі та прибалтійських державах існували навіть цілі підприємства із передпродажної реабілітації авто-утоплеників.

Корреспондент” у статті “Зірвали банк” пише про останні випадки банкрутства українських банків та про акції протесту вкладників цих банків, що регулярно відбуваються біля будівлі Національного банку України. Поки що, згідно із законом, Нацбанк може компенсувати цим людям щонайбільше 8 тисяч гривень, при тому, що середня сума депозитів, що зникли у збанкрутілих банках, дорівнює 30-50 тисяч гривень – пишуть автори “Корреспонденту”, і звертають увагу на те, що до цього часу жоден представник вищого менеджменту банків-банкрутів не поніс кримінально відповідальності.

Проте “Корреспондент” звертає увагу і на ще дві деталі. По-перше, практично у всіх збанкрутілих банках клієнтам пропонувався занадто високий відсоток по депозитах, який часто перевищував 20%, а отже, варто було замислитися на ризиком зберігання грошей у такому банку. По-друге, і в Національному банку вже визнають, що три із п’яти збанкрутілих банків, вкладники яких нині пікетують НБУ, підтасовували фінансову інформацію, яку подавали у контролюючі органи, а отже, про їх внутрішні проблеми можна було дізнатися дещо раніше, ніж банк почав “горіти”.

Власть денег” подає низку статей, присвячених ринку нерухомості в Україні, і, особливо, у столиці. “Прибутковість спекулятивних операцій із нерухомістю в Україні є найвищою у Європі. За останні 5 років вона не падала нижче 70%. Квартира у Києві, яка зараз продається за 70 тисяч доларів, ще рік тому було цілком реально придбати за 40 тисяч. Популярність цього виду бізнесу постійно зростає.

Аби робити гроші на перепродажі квартир, не треба отримувати ліцензії, оподаткування легко мінімізується, і навіть реєструватися як ріелтеру для цього не потрібно...Про масштаби, яких досягли спекуляції на київському ринку нерухомості, найпромовистіше говорить так званий ефект “темних вікон”. “Темні вікна” – це близько 30% столичного ринку нерухомості. Власники порожніх квартир чекають, коли ціни на них досягнуть нового рівня. Зазвичай, спекулянти перепродають квартиру не раніше, як чистий доларовий прибуток не досягне 100-150 %. Отримані гроші одразу ж вкладаються у покупку нової квартири,” – пише “Власть денег” про механізм формування нереально високих цін на квартири у Києві, як коштують дорожче, ніж у Варшаві, Празі чи Берліні.

Серед методів боротьби із цим явищем часопис називає запровадження податку на перепродаж нерухомості та податку на саму нерухомість. Їх дієвість вже доведена у східноєвропейських та прибалтійських країнах, де вдалося завдяки цьому достатньо швидко приборкати ринок нерухомості. Крім того, чинником падіння цін на нерухомість може стати прихід на ринок великих іноземних будівельних компаній, що, звісно, зовсім не входить у плани місцевої влади, яка отримує свою частину надприбутків від “патронату” над вітчизняними забудовниками. Проте автори часопису не бачать політичної волі для втілення цих кроків, а отже, виглядає, ціни на київські квартири і надалі будуть наближатися до цін на житло у Парижі чи Лондоні.

Британський Economist пише про те, що жінки можуть дати додатковий поштовх розвиткові світової економіки. “Дівчата отримують кращі оцінки в школі, ніж хлопці. У більшості розвинених країн світу саме жінки складають більшу частину університетських аудиторій. Отже, жінки краще підготовлені до праці у 21 столітті, коли мізки важитимуть набагато більше, ніж м’язи...Вже зараз дослідження свідчать, що зазвичай, жінки отримують більший дохід від інвестицій. Більше того, зростання рівня працевлаштування жінок стало основним чинником економічного розвитку у багатих країнах світу впродовж останніх кількох десятиліть...

Дехто каже, що у разі, як більше жінок кинуть доглядати за дітьми і підуть працювати, ВВП зросте, але зросте і кількість соціальних проблем, а народжуваність зменшиться. Проте у таких розвинених країнах, як Швеція чи США, де жінки зазвичай працюють, народжуваність вище, ніж у Японії чи Італії, де жінки, здебільшого, залишаються вдома. Ще один аргумент “проти” полягає у тому, що чим більше жінки працюватимуть, тим менше часу вони приділятимуть дітям...

Дослідження показують, що середньому з 1965 по 2003 рік жінки не стали приділяти менше часу своїм дітям. Збільшення робочого часу відбувається за рахунок зменшення часу, витраченого на хатню роботу, час на себе та час на сон,” – пише Economist, і нагадує стару приказку про те, що жінка має працювати удвічі краще за чоловіка, аби здобути у половину меншу похвалу.

Також на цю тему
Читайте також
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
RSS News Feeds
BBC Copyright Logo^^ На початок сторінки
Головна сторінка|Україна|Бізнес |Світ|Культура i cуспільство|Преса|Докладно|Фотогалереї|Learning English|Погода|Форум
BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
Технічна допомога|Зв’язок з нами|Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження