Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Москва, Мінськ та Астана готові підписати всі документи для створення Митного Союзу, - президент Росії твердить, що Україна може лише спостерігати за цим процесом.
• Газпром купує блок Разданської ТЕС у Вірменії та може купити Молдовську ГРЕС, - все це в обмін на “дешевий” газ.
• Росія не використовує “енергетичну зброю” з метою політичного тиску – твердить російський міністр закордонних справ, і не радить новому українському урядові розривати останні газові угоди.
• Французький президент Жак Ширак оголосив про скасування закону щодо працевлаштування молоді – студенти святкують перемогу, проте оглядачі кажуть, що це рішення навряд чи піде на користь французькій економіці.

Москва, Мінськ та Астана готові підписати всі документи для створення Митного Союзу

Цього тижня у Мінську має відбутися чергове засідання Групи високого рівня з питань створення Єдиного економічного простору між Росією, Білоруссю, Казахстаном та Україною. Очікується, що на ньому має бути підписано перший пакет документів, який зафіксує створення Митного союзу між державами, які увійдуть до нього. Виглядає, що це буде “союзом трьох”, адже Україна згодна підписати лише 20 із 38 документів. Як заявив російський президент Володимир Путін, цього недостатньо для повноправного членства у Митному союзі:

“Наші українські партнери добре знають як на рівні експертів, так і на рівні політичного керівництва країни, що приєднанням до Єдиного економічного простору ми вважатимемо підписання не ЧАСТИНИ документів, а всього пакету. Але, як ми і домовлялися, наші українські друзі та партнери, і надалі братимуть участь у переговорному процесі, і підписуватимуть тільки ті документи, які вважатимуть для себе прийнятними. На даному етапі. Це є позитивний процес, проте його результат буде досягнуто тільки при підписанні всього пакету.”

У той таки час пан Путін підкреслив, що за його інформацією, керівники Білорусі та Казахстану готові до підписання всього пакету документів про створення Митного союзу.

Нова активізація процесу створення ЄЕП співпала із ускладненням процесу просування Росії до членства у СОТ.

Російська газета “Известия» пише про те, що у Кремлі серйозно розмірковують над тим, аби взагалі на якийсь час забути про членство у СОТ, зважаючи на відверто негативні сигнали із Вашингтону, який висуває нові вимоги до Москви, перш, ніж підписати двосторонню угоду про доступ на ринки товарів та послуг.

Російські ЗМІ повідомляють, що найближчим часом Газпром може купити Молдовську ГРЕС, аби спростити експорт своєї електроенергії до Румунії та далі до балканських країн. Наразі ГРЕС належить Інтер РАО ЄЕС, яка є дочірню компанією РАО ЕЄС Росії. Утім, там інформацію про можливий продаж не підтверджують. Оглядачі вважають, що подібна угода може входити до пакету пропозицій, які офіційний Кишинів зробив Москві в обмін на дешевий газ. Якщо це так, то чекати на оприлюднення подробиць угоди залишилося не довго – у третьому кварталі цього року Молдова має підписати нову газову угоду із Газпромом.

Вірменія також продала Газпрому новий, 5 блок Разданської ТЕС.

Решта блоків станції вже належать росіянам. Прем’єр-міністр Вірменії, Андронік Маргарян, твердить, що це зміцнить енергетичну безпеку його держави, адже дозволить отримувати російський газ за фіксованою ціною впродовж наступних 3 років, а кошти, отримані від продажу 5 блоку Разданської ТЕС підуть на бюджетні компенсації підвищення цін на газ населенню та підприємствам. Раніше Вірменія отримувала російський газ за Іною у 54 долари за тисячу кубометрів, відтепер і до 1 січня 2009 року, згідно із новими домовленостями, ціна російського газу для Вірменії становитиме 110 доларів за тисячу кубів. Цікаво також, що в угоді міститься умова про купівлю АрмРосГазпромом першої та другої гілки газопроводу Іран-Вірменія. Зараз частка Газпрому у спільному підприємстві АрмРосГазпром становить 45%, а по завершенні угоди вона має зрости до 75%.

Росія не використовує “енергетичну зброю” з метою досягнення політичних цілей – заявив міністр закордонних справ цієї країни Сергій Лавров. Пан Лавров коментував питання, чи не постраждають європейські країни від чергової газової суперечки між Києвом та Москвою, у разі, як новий український уряд вирішить переглянути україно-російські газові домовленості від 4 січня цього року, згідно із якими посередником між російським Газпромом та українським Нафтогазом у питанні постачання газу до України стала РосУкрЕнерго.

Донбас подасть в суд на Росію?

Чинність україно-російських газових угод може бути також оскаржена у суді, - Дніпропетровський металургійний комбінат імені Дзержинського, що входить до Індустріального Союзу Донбасу, подав позов до Господарського суду Києва із вимогою скасувати угоду. Раніше керівник ІСД, Сергій Тарута, заявляв, що нові ціни на газ поставили більшість із підприємств концерну на межу виживання.

Французький президент Жак Ширак оголосив про скасування суперечливого закону щодо працевлаштування молоді, який призвів до багатомільйонних акцій протесту. У заяві, оприлюдненій після зустрічі з ключовими міністрами кабінету, пан Ширак сказав, що закон, який набрав чинності лише тиждень тому, буде замінено на заходи, що мають на меті допомогти працевлаштуватися найменш привілейованій молоді. Закон дозволяв би компаніям звільняти без жодних пояснень у перші два роки працівників молодших 26-ти років. Франція потерпає від постійної проблеми з високим рівнем безробіття. В останні двадцять років цей рівень становив понад 8%, а часом і значно більше.

Ідея закону, який президент Ширак відхилив, полягала в тому, аби роботодавці мали більше прав для того, щоб на власний розсуд звільняти молодих працівників. Чимало роботавців у Франції скаржаться на те, що згідно з чинними правилами, звільнити людину з роботи дуже важко, навіть за умов, коли, наприклад, падає продаж. Французькі роботодавці вже давно пішли шляхом короткотермінових контрактів, які тепер становлять від загального числа 13%. Ці контракти сприяють більшій гнучкості і дають можливість створити нові робочі місця, однак рівень безробіття залишається високим.

Ще одна проблема для працедавців - це соціальне забезпечення працівників, що також вимагає великих витрат. У Франції є також проблема з урядовими фінансами і дефіцитом бюджету, який є найбільшим з-поміж країн, які користуються євро. Аби подолати ці проблеми, потрібно збільшити податки, аби скоротити витрати, приміром, на соціальні програми. Втім пропозиції щодо скорочення витрат на соціальне забезпечення завжди наражалися у Франції на протести. Рішення президента Ширака, можливо, й відвернуло негайну політичну кризу, однак зовсім не подолало глибоких економічних проблем, від яких страждає його країна.