Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Український президент Віктор Ющенко заявив, що не бачить альтернативи атомній енергетиці.
• Через 20 років після Чорнобильської катастрофи атомна енергетика переживає ренесанс.
• Голова Верховної Ради, що завершив свою діяльність, прогнозує економічну кризу в Україні.
• Уряд хоче повернути собі контроль над тим, де і як отримують кредити державні компанії.
• Національний банк розглядає можливість фактично заборонити валютні кредити.
• Raiffeisen International може незабаром відійти від управління активами РосУкрЕнерго.
• “Газпром-медіа” розголошує засновників РосУкрЕнерго.
• Російський Газпром відкидає заклики європейців ратифікувати Міжнародну енергетичну хартію.
• Американський президент, Джордж Буш представив план, що має на меті знизити ціни на нафту, а також її споживання у США.

Перебуваючи на ЧАЕС на відзначенні 20-тої річниці Чорнобильської катастрофи, український президент Віктор Ющенко заявив, що не бачить альтернативи атомній енергетиці:
“Як не парадоксально, але найбільш екологобезпечною системою генерації у світі є ядерна. І тому, якщо ми уважно слідкуємо за тими програмами, які сьогодні відтворюються на Заході, починаючи із Франції зокрема, то ми є свідками певного ренесансу у цій політиці.”

Аварія на атомному реакторі Трі Майл Айленд у Сполучених Штатах 1979 року надломила довіру громадськості до атомної енергії у багатьох країнах світу. Чорнобильська катастрофа сімома роками по тому цілком зруйнувала ту довіру.

Після того розширення потужностей атомної енергетики було знято з порядку денного більшості індустріалізованих країн світу, окрім Франції, яка й до нині виробляє 80 відсотків своєї енергії завдяки атомним електростанціям.

Водночас впродовж останнього часу спостерігається радикальне переосмислення підходу до ядерної енергетики головно з причини побоювань глобального потепління.

Дехто розглядає атомні електростанції як такі, що на відміну від решти електростанцій майже не викидають до атмосфери парникових газів, у такий спосіб будучи екологічно чистішими.

Провівши останнє засідання Верховної ради, спікер Володимир Литвин, який не потрапив до складу нового парламенту, заявив, що незабаром Україну очікує економічна криза, а через це, за його словами, будь-яка урядова коаліція буде нестійкою і проіснує щонайбільше півроку:

“Новий уряд, який буде сформований, буде діяти за принципом лікарів 18-го сторіччя, коли від усіх діагнозів було одне лікування – пустити кров. Бо потрібно буде ухвалити рішення щодо підвищення тарифів, різко зростуть ціни на всі товари та послуги, будуть спроби або відпустити гривню, або ще більше її ревальвувати, аби зменшити інфляцію, і, врешті-решт, треба буде переглядати бюджет.”

Міністр фінансів, Віктор Пинзеник, твердить, що уряд хотів би повернутися до практики контролю над тим, як державні підприємства залучають кредити. Він заявив, що до цього урядовців спонукає не тільки ситуація із великими кредитами Нафтогазу України, отриманими впродовж минулого року, але й інших великих державних компаній, зокрема, і Укртелекому.

Національний банк може суттєво обмежити кредитування населення у валюті – заявив перший заступник голови банку, Олександр Шаповалов.

Можливо, що вже незабаром валютний кредит можна буде отримати лише для навчання чи лікування за кордоном. Зараз валютні позички користуються популярністю через менші відсотки, які треба платити за кредит.

Голова правління Raiffeisen International, Герберт Степи, заявив, що його компанія може незабаром відійти від управління активами РосУкрЕнерго. Таку заяву пан Степи зробив на засіданні Клубу економічних публіцистів у Відні, про яке пишуть австрійська Der Standard та німецька Handelblatt. Герберт Степи також вкотре спростував причетність до діяльності РосУкрЕнерго Семена Могилевича, розшукуваного ФБР США за відмивання грошей та рекет, заявивши, що ця інформація ретельно перевірялася експертами.

Пан Степи також твердить, що особи засновників РосУкрЕнерго від самого початку були відомі як російському, так і українському керівництву.

Тим часом російська газета “Известия”, що входить до холдингу “Газпром-медіа” опублікувала статтю, у якій називає бенефіціаріїв 50% - відсоткової частини РосУкрЕнерго: це українські громадяни Дмитро Фірташ та Іван Фурсин.

При цьому “Известия” посилаються на звіт аудиторської компанії PriceWaterHouseCoopers за липень минулого року. Дмитро Фірташ – президент баскетбольного клубу “Київ”, представник компанії Eural Trans Gas у Туркменії, Узбекистані та Казахстані, та президент філії компанії Highrock Holdings, що належить Семену Могилевичу.

Другий бенефіціарій РосУкрЕнерго, за даними “Известий”, Іван Фурсин – власник одеського Місто-банку, а також основний акціонер Одеської кіностудії.

В українському Нафтогазі твердять, що не мають намірів розривати останні газові угоди з Росією через розкриття імен бенефіціаріїв РосУкрЕнерго. Про таку ж саму позицію заявив і міністр енергетики, Іван Плачков, твердячи, що Київ поки що влаштовують умови угод від 4 січня.

Російський Газпром відкидає заклики європейців ратифікувати Міжнародну енергетичну хартію. Про це заявили керівники компанії на економічному форумі в Лондоні.

Хартію було розроблено у Європі на початку 90-х років з метою уникнути конфліктів між постачальниками, транзит ерами та споживачами енергоресурсів. Росія підписала, але не ратифікувала цю хартію, яка, зокрема, гарантує рівноправний доступ виробників енергоносіїв та їх клієнтів до транспортних мереж.

Саме через те, що Європейська енергетична хартія не діє на території Росії, Україна не може домогтися транспортування через російську газопровідну систему законтрактованого туркменського газу у повному обсязі.

Російський президент Володимир Путін доручив змінити маршрут трубопроводу Східний Сибір – Тихий океан таким чином, аби він пролягав на 40 кілометрів далі від озера Байкал, аніж це передбачалося згідно із первинним проектом. Проти того, аби новий нафтопровід проходив лише у 800 метрах від найбільшого озера у світі протестували як екологи, так і місцева влада. “Транснефть” відреагувала на розпорядження президента позитивно.

Американський президент Джордж Буш представив план, що має на меті знизити ціни на нафту, а також її споживання у США. У рамках цієї програми США тимчасово – до осені поточного року – не поповнюватимуть стратегічні резерви країни.

Крім того, держава розпочинає кампанію з пропаганди та підтримки використання альтернативних енергоносіїв. Джордж Буш заявив, що Сполучені Штати мають звільнитися від залежності від “чорного золота” на тлі різкого зростання цін на цей продукт, адже 60% від своїх потреб у нафті американці отримують з-за кордону.

Президент США також закликав уряд розробити податкові пільги для власників гібридних авто, які можуть працювати як на бензині, так і на електроенергії.