Кандидати про медицину: будьте здорові

Схоже, що оборона України стала важливішою за охорону здоров'я її мешканців: лише 15 із 23 кандидатів у президенти згадують у своїх програмах про медицину.

Приміром, нічого не має на цю тему в офіційних, затверджених ЦВК, планах Анатолія Гриценка, Сергія Тігіпка, Олега Царьова, Олега Тягнибока і Зоряна Шкіряка (двоє останніх мають медичну освіту).

А ті, хто згадують про охорону здоров'я, намагаються обійтися загальними фразами про європейські стандарти та сучасні послуги.

У програмі Петра Порошенка медицина згадана одним реченням: "Я виступаю за доступність кваліфікованої медичної допомоги для всіх громадян".

А Юлія Тимошенко пропонує "забезпечити гарантований рівень первинної та невідкладної медичної допомоги за рахунок бюджетного фінансування".

Оригінальна ідея кандидатки – давати пільги роботодавцям, які платять за медичне страхування своїх робітників.

Програми кандидатів – це "відписка" для ЦВК, а не сигнал для виборця, написав на своєму Facebook лікар і телеведучий Євген Комаровський.

За його словами, більшість фраз про медицину в програмах "нагадують крик Паніковського із "Золотого теляти" – "Візьміть мене! Я хороший!"

У своїх програмах політики обіцяють вивести медицину на "якісно новий рівень", довести її до "найвищих світових" та "європейських стандартів" і "популяризувати здоровий спосіб життя". Там також йдеться про "високі зарплати та гідні умови праці" лікарів, "новітні діагностичні та лікувальні технології", "сучасні, якісні послуги" і "якісну медицину для всіх".

"Аналізувати нічого"

В Україні вже кілька років триває медична реформа, одна з основ якої - впровадження інституту сімейного лікаря.

Однак єдиний кандидат, у програмі якого згадано це словосполучення – Валерій Коновалюк.

"Інститут сімейного лікаря стане основою сучасної системи медичної допомоги", - написав кандидат.

А про обов'язкове медичне страхування – кінцевий пункт медичної реформи – згадали лише шестеро претендентів на найвищу посаду. Це Михайло Добкін, Дмитро Ярош, Андрій Гриненко, Василь Куйбіда, Олександр Клименко і Володимир Саранов.

При цьому жоден з них не вдався до конкретики.

Загалом з усіх кандидатів цифрами у сфері охорони здоров'я оперують лише троє.

Комуніст Петро Симоненко пропонує збільшити витрати на медицину до "середніх світових показників" – 5-6% від ВВП.

При цьому, за даними ВООЗ, в Україні за минулі п’ять років цей показник не падав нижче 7%. Для порівняння, у Росії в 2012 році – 6,3%, Польщі – 6,7%, Білорусі – 5,0%, а США – 17,9% від ВВП.

Валерій Коновалюк пропонує поетапно збільшити цю цифру до 10%. А ще обіцяє викоренити "ганебну практику поборів з хворих за отримання медичних послуг" і посилити контроль за якістю послуг і ліків.

Інший кандидат, Володимир Саранов, має несподівану пропозицію: знизити вартість ліків на 20% "за рахунок змащення корупційних схем". Саме так написано в програмі – змащення.

Серед тих, хто дозволив собі конкретику в сфері охорони здоров'я, – Наталія Королевська.

Вона пропонує зосередитися на лікуванні соціально небезпечних захворювань - серцево-судинної системи, онкологічних, ВІЛ-СНІД і туберкульозу. А також виступає за впровадження обов’язкової диспансеризації.

Олег Ляшко пропонує обладнати по одній сучасній лікарні на кілька сільських громад.

Ольга Богомолець пише про "територіально доступну" систему охорони здоров'я.

А Василь Цушко пропонує зробити всі медичні установи госпрозрахунковими і фінансувати їх за рахунок замовлень місцевих органів влади.

"Медичні заклади будуть отримувати кошти в залежності від кількості людей, що до них звернулися", - пише він.

"Програми кандидатів у президенти у всіх 23 випадках не дають цілісного і зрозумілого уявлення про плани щодо охорони здоров'я", - підсумовує свої враження від програмних обіцянок Євген Коморовський.

"Порівнювати і аналізувати за великим рахунком – нічого. Залишається лише сподіватися, що в своїх передвиборних виступах кандидати поділяться з суспільство тими думками, яким не знайшлося місця в передвиборних програмах", - пише лікар.