Саудівський принц про обмін полоненими: наші мотиви були гуманітарними

У середу увечері Росія та Україна здійснили масштабний обмін військовополоненими, під час якого Києву передали 215 військових (зокрема, командирів та бійців полку "Азов"), а Москві - 55 російських військових та кума Путіна, політика та бізнесмена Віктора Медведчука.

Того ж дня Саудівська Аравія оголосила про звільнення і 10 іноземців, які були ув'язнені на підконтрольних російським військовим українських територіях.

Як уточнили саудівські дипломати всі 10 (п'ять громадян Британії, два американці та по одному полоненому зі Швеції, Хорватії та Марокко) вийшли на волю за особистого посередництва спадкоємного принца країни, Мухаммеда бін Салмана.

У МЗС Саудівської Аравії уточнили, що із місць ув'язнення військовополонених спочатку доставили до Саудівської Аравії, а вже звідти відправили на батьківщину.

Прем'єр-міністр Великої Британії Ліз Трасс назвала обмін довгоочікуваною новиною, подякувала президентові України Володимиру Зеленському та Саудівській Аравії за допомогу у звільненні британських громадян.

Пізніше з'ясувалося, що в угоді взяв участь ще один переговорник, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Міністр закордонних справ Саудівської Аравії, принц Фейсал бін Фархан аль Сауд, розповів редактору відділу міжнародних новин BBC Ліз Дюсет, що Саудівська Аравія сприяла західним державам, оскільки ще в лютому в Ер-Ріяді зрозуміли: російсько-українська війна матиме глобальний масштаб і торкнеться країн по всьому світу.

Ліз Дюсет: У Саудівській Аравії участь у переговорах про звільнення, ймовірно, розглядалася як рідкісна можливість спробувати відновити стосунки із Заходом після великого розладу, який розпочався вслід за вбивством саудівського журналіста Джамаля Хашоггі?

Принц Фейсал: Це не пов'язані факти...

Л.Д.: Але зв'язок між ними неможливо не помітити. Вбивство Хашоггі створило Саудівській Аравії величезні проблеми у відносинах із партнерами за кордоном, які втратили довіру до Ер-Ріяду. Ви сподівалися, що це посередництво допоможе зняти ці проблеми?

П.Ф.: Мені здається, це дуже цинічний погляд на речі. Керівництво Королівства побачило можливість досягти гуманітарного прориву, щоб полегшити повернення затриманих у свої сім'ї, і це й було нашою мотивацією.

Л.Д.: Як я розумію, ви звернулися до британського уряду з питанням, чи Лондон вітатиме таке посередництво. Британія, зрозуміло, відповіла згодою. Це та причина, через яку ви почали діяти?

П.Ф.: Звичайно, оскільки там були громадяни Великої Британії. Ми були у контакті з усіма зацікавленими у цій ситуації країнами. Мотивація, як я вже сказав, полягала в тому, щоб досягти гуманітарного прориву. Я думаю, ми його досягли.

Л.Д.: Наскільки я розумію, розпочалися переговори про звільнення цих 10 людей із п'яти країн ще у квітні?

П.Ф.: Правильно. Була ініціатива Його Королівської Високості, спадкоємного принца, який намагається знайти спосіб полегшити діалог. Ми дізналися про проблему цих в'язнів-іноземців, і принц розпочав контакти із Великою Британією та іншими країнами - і, звичайно, з Росією та Україною, щоб полонених звідти витягти.

Л.Д.: Збоку виглядає так, що угоди було дві. В результаті другої з них, укладеної за посередництва Туреччини, понад 200 українських військовополонених обміняли на 55 російських солдатів та одного політика. Ці угоди якось пов'язані між собою?

П.Ф.: Так, це було необхідно, щоб добитися прориву у справі цих 10 іноземних громадян - для того, щоб відбулася друга угода. І другий обмін відбувся лише після того, як названі 10 іноземців прибули на територію Саудівської Аравії. Підтвердження цього факту дало змогу здійснити й інший обмін.

Л.Д.: Чому звільнити саме цих 10 іноземців було настільки важливо?

П.Ф.: Я думаю, всі сторони розуміли, що це важлива частина угоди. Мені здається, для українців пріоритетом було витягти їх із полону. І звільнення цих людей було обов'язковою умовою, щоб набула чинності і ширша угода [з обміну]. Саме на цьому етапі втручання наслідного принца виявилося вирішальним.

Л.Д.: Українці тому хотіли переконатися, що до процесу обміну включені й ці іноземці?

П.Ф.: Я думаю, всі були зацікавлені в угоді, яка включає всіх.

Л.Д.: Чи вбачаєте ви в цьому жест доброї волі з боку Росії щодо Британії, США та інших країн?

П.Ф.: Звичайно, я сподіваюся, що ми зможемо спиратися на цей прецедент, щоб у майбутньому провести ширшу дискусію про те, як вирішувати й самі проблеми, що лежать в основі конфлікту.

Л.Д.: У цій війні ви намагалися витримувати нейтралітет. Мабуть, це допомогло під час посередництва?

П.Ф.: Ми завжди шукаємо можливість вирішити той чи інший конфлікт дипломатичним шляхом - хоча нашу позицію щодо вторгнення ми також виклали недвозначно. На Генеральній Асамблеї ООН Ер-Ріяд виступив із засудженням вторгнення російських військ.

Але ми хочемо вести відкритий діалог з усіма сторонами та вважаємо це дуже важливим. Ми вважаємо, що наші відносини з Росією виявилися корисними - наприклад, для проведення цієї угоди - і, можливо, допомагатимуть вести діалог і в майбутньому. На наш погляд, це дуже важливо. І важливо, щоб наші канали зв'язку залишалися відкритими.

Л.Д.: Багато хто запитує, коли Росія сяде за стіл переговорів. Україна неодноразово зверталася до Москви з цим проханням. Ви спілкувалися з росіянами - що ви думаєте?

П.Ф.: Переговори розпочалися - але, на жаль, не увінчалися успіхом. Тепер наше завдання - шукати інші потенційні можливості. І, звичайно ж, такі можливості ми шукатимемо.

Коли така можливість з'явиться, я передбачити не візьмуся. Але ми, звичайно, сподіваємося, що це станеться якнайшвидше.

Л.Д.: І ваше посередництво дає вам надію, що такий варіант можливий?

П.Ф.: Так

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.