Проєкт ВВС "100 жінок": хто вони і як змінюють світ
BBC публікує перелік 100 жінок 2021 року, які змінюють світ та своїм прикладом надихають інших.
Цьогоріч "100 жінок" представляє тих, хто допомагає "перезавантажити" світ - жінок, які відіграють роль у трансформації нашого суспільства, нашої культури та нашого світу.
Серед жінок, які увійшли до списку - Малала Юсуфзай, наймолодша лауреатка Нобелівської премії миру, перша жінка-прем'єр-міністр Самоа Фіаме Наомі Матаафа, професорка Хайді Дж. Ларсон, яка очолює проєкт "Довіра до вакцин", і відома письменниця Чимаманда Нгозі Адічі.
Половину цьогорічного списку становлять жінки з Афганістану, деякі з яких з міркувань безпеки представлені під псевдонімами та без фотографій. Прихід до влади "Талібану" у серпні 2021 року змінив життя мільйонів афганців - дівчатам заборонили отримувати середню освіту, міністерство у справах жінок розформували, а багатьом жінкам заборонили повертатися до роботи.
Цьогорічний перелік привертає увагу до масштабів їхньої хоробрості та їхніх досягнень.
Проєкт ВВС "100 жінок 2021"
Ліма Аафшид
АфганістанПоетка
Відзначена нагородами поетка і письменниця, чиї поезії та статті кидають виклик патріархальним нормам афганської культури.
Ліма Аафшид вивчала журналістику і працювала незалежною репортеркою і соціальною коментаторкою понад п’ять років.
Вона також є членкинею Sher-e-daneshgah, Асоціації поезії Кабульського університету, яка проводила віртуальні поетичні сесії під час пандемії, щоб допомогти своїм понад 200 членам зберегти почуття спільноти попри загальносвітову кризу.
*Падіння Афганістану - це ніби ми знову занурилися в ту саму багнюку, з якою боролися двадцять років. Але я сподіваюся, що ми зможемо піднятися, як гілля, що тягнеться до світла в темряві лісу.
Халіма Аден
КеніяГуманістка та колишня модель
Перша супермодель в хіджабі Халіма Аден - сомалійка за походженням, але народилася в таборі біженців у Кенії. У 2017 році вона підписала контракт з однією із найбільших модельних агенцій у світі IMG Models, додавши до свого контракту пункт про те, що її не проситимуть знімати хіджаб під час роботи.
Вона стала першою моделлю у хіджабі на обкладинці британського Vogue, Allure і Sports Illustrated, присвяченого купальникам. Аден веде кампанії з підвищення обізнаності та видимості щодо мусульманських жінок і була послом ЮНІСЕФ з прав дітей.
У 2020 році вона відмовилася від роботи моделі, оскільки вважала, що вона несумісна з її мусульманською вірою, але вона продовжує мати вплив на індустрію моди та поза її межами.
*Ми бачили, як наші працівники на передовій вживають крайніх заходів, щоб захистити нас під час пандемії, і я молюся, щоб ми цінували їхні жертви. Ми можемо змінити світ, рухаючись уперед із вдячністю.
Олуємі Адетіба-Оріджа
НігеріяЗасновниця Headfort Foundation
Адвокатка у кримінальних справах та засновниця жіночої юридичної фірми Headfort Foundation, яка надає юридичні послуги на безоплатній основі.
Базована в Лагосі юридична команда з чотирьох людей відвідує в’язниці, щоб допомогти бідним і несправедливо ув’язненим, які не можуть отримати заставу, а також громадянам, які перебувають під вартою до суду (у Нігерії ті, хто очікує суду, становлять близько 70% людей у в’язниці). Олуємі Адетіба-Оріджа та її команда зосереджуються на неповнолітніх правопорушниках, пропонуючи їм ще один шанс на життя за межами в’язниці.
Від початку роботи у 2018 році фонд надав безкоштовну юридичну допомогу понад 125 особам, підозрюваним у дрібних правопорушеннях.
*Для того, щоб світ змінився, ми всі маємо зіграти свою роль! Говоріть, відстоюйте та підтримуйте добрі справи, що забезпечують свободу та безпеку світу.
Мукадаса Ахмадзай
АфганістанГромадсько-політична діячка
Вона організувала мережу з понад 400 молодих жінок-активісток з провінції Нангархар на сході Афганістану, щоб їздити до сусідніх районів і допомагати жертвам домашнього насильства.
Як громадська і політична активістка, Мукадаса Ахмадзай взяла на себе зобов’язання підтримувати жінок та їхні спільноти в умовах повної дезінформації під час пандемії Covid-19. Вона є колишньою депутаткою молодіжного парламенту Афганістану, де виступала за права жінок і дітей.
У 2018 році вона отримала нагороду N-Peace Awards, якою Програма розвитку ООН відзначає видатних жінок у побудові миру та врегулюванні конфліктів.
*Я ніколи не відчувала таких раптових змін - ніби жодного уряду раніше не було. Зараз наша єдина надія - це те, що молоде покоління заповнить прогалини та реформує систему, але це стане можливим лише за міжнародної підтримки.
Рада Акбар
АфганістанМисткиня
Мізогінія та пригнічення жінок - в центрі творчості цієї афганської мисткині. Рада Акбар завжди використовувала мистецтво як спосіб висловитися та зробити жінок видимими у суспільстві, бо вони цього заслуговують.
З 2019 року вона організовує щорічні виставки "Супержінки", щоб відзначити Міжнародний жіночий день 8 березня та відзначити центральну роль, яку жінки відігравали в історії її країни. Донедавна вона працювала над відкриттям музею історії жінок у Кабулі чи деінде.
Вона вважає, що її мистецтво допомагає засуджувати соціальні закони, які пригнічують жінок через політичні, економічні та релігійні цінності.
*Афганістан і його громадяни протягом десятиліть зазнавали зловживань і посягань з боку екстремістів і світових лідерів. Але ми ніколи не припиняли працювати, щоб побудувати прогресивну країну, і знову будемо жити у вільному та квітучому Афганістані.
Абія Акрам
ПакистанАктивістка з питань інвалідності
Абія Акрам, яка сама має фізичну інвалідність, була активісткою руху щодо інвалідності з 1997 року, коли вона, на той час студентка, започаткувала Спеціальну програму обміну талантами (STEP).
Вона є першою жінкою з Пакистану, яку номінували на посаду координаторки Форуму молодих людей з інвалідністю Співдружності. Акрам є засновницею Національного форуму жінок з інвалідністю та вела кампанію за імплементацію Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та інклюзивний розвиток.
Вона також працює над тим, щоб включити інвалідність до Порядку денного ООН до 2030 року та її цілей сталого розвитку.
*Щоб перезавантажити світ після пандемії Covid-19, ми повинні діяти спільно, щоб покращити всі аспекти наших суспільств, на яких ми збудуємо "нову нормальність", і в результаті ми маємо досягти набагато більшої інклюзивності.
Ліна Алам
АфганістанАкторка
Відзначена нагородами акторка телебачення, кіно та театру та правозахисниця Ліна Алам відома тим, що знімалася у феміністичних телевізійних шоу в Афганістані, таких як Shereen та Killing of Farkhunda, присвячені історії афганської жінки, яку помилково звинуватили у спаленні Корану та публічно лінчував розлючений натовп чоловіків.
Алам втекла з Афганістану в 1980-х і зараз живе в США, але продовжує розповідати історії своєї рідної країни.
У 2009 році її призначили послом миру Місії ООН з допомоги Афганістану.
*Нам знадобилися десятиліття, щоб відбудувати країну, з такою кількістю крові та жертв. Спостерігати за тим, як усе знову руйнується у мить ока, крає серце, але боротьба має тривати, цього разу на міцніших засадах.
Д-рка Алема
АфганістанФілософиня й активістка
Видатна вчена у галузі філософії та соціальних наук, д-рка Алема була заступницею міністра з прав людини та громадянського суспільства Державного міністерства миру. Вона також є засновницею незалежного комітету жіночої політичної участі та відомою захисницею прав жінок.
Вона отримала ступінь доктора філософії у Німеччині й має понад двадцять років досвіду в аналізі конфліктів.
*Я мрію про вільний і демократичний Афганістан, у якому громадянські права захищаються на основі сучасної конституції, і де гарантується право жінок брати участь у всіх сферах життя як рівноправних громадян.
Севда Алтунолук
ТуреччинаПрофесійна голболістка
Севда Алтунолук, яка від народження має вади зору, є професійною голболісткою (вид спорту, в якому команди з трьох гравців із вадами зору або із зав’язаними очима кидають м’яч із дзвіночками в сітку суперника).
На Паралімпійських іграх її визнали "найкращою голболісткою світу", вона також була найкращою бомбардиркою двох Паралімпіад, двох чемпіонатів світу та чотирьох чемпіонатів Європи. Алтунолук допомогла виграти золото жіночій збірній Туреччини на Паралімпіаді в Ріо-2016 і Токіо-2020.
Вона народилася в Токаті, Анатолія, і отримала ступінь з фізичного виховання в Анкарі.
*Інвалідність слід розглядати не як перешкоду, а як можливість для самовираження.
Бібліотекарка і книголюбка Вахіда Амірі - випускниця юридичного факультету та протестувальниця. Коли "Талібан" прийшов до влади в Афганістані, вона більше не могла працювати у своїй бібліотеці, тому вийшла на вулиці Кабула - і до неї приєдналася незліченна кількість інших жінок у колективному марші, щоб закликати міжнародну спільноту підтримати права афганських жінок на роботу та освіту.
Після того, як таліби заборонили протести, Амірі збиралася разом з іншими жінками, щоб популяризувати читання та дискусії.
Її бібліотека працювала з 2017 року, і Амірі каже, що без своїх книг вона втратила свою ідентичність.
*Світ не поважав нас як людей. Але оскільки Афганістан переживає руйнування, ми відроджуємо надію через протести, вимагаючи справедливості та заохочуючи читати книги.
Коста-РикаАктивістка руху за транспорт без викидів
Як експертка з клімату, яка працює над прискоренням переходу до транспорту без викидів, Моніка Арая керувала кампаніями щодо сталого розвитку в Америці та Європі, включно з громадською ініціативою Costa Rica Limpia, яка допомогла її рідній країні зміцнити позиції як світового лідера у відновлюваній енергетиці.
Арая є спеціальною радницею чемпіона ООН з питань кліматичних змін у галузі транспорту. Вона також є радницею RouteZero, кампанії з забезпечення переміщення з нульовими викидами, і є видатною співробітницею ClimateWorks Foundation.
Її доповіді TEDTalk мають загалом майже чотири мільйони переглядів і перекладені 31 мовою. У 2016 році Арая приєдналася до найбільшої у світі жіночої експедиції в Антарктиду.
*Настав час змінити те, що ми вважаємо "нормою". Вирішальне значення має зменшення попиту на бензин і дизельне паливо, і це допоможе створити політичну підтримку для інших вкрай необхідних суспільних перетворень.
Наташа Асгар
Велика БританіяДепутатка парламенту Уельсу
Цього року вона увійшла в історію, коли стала першою жінкою з іншим кольором шкіри, яку обрали до парламенту Уельсу з моменту його заснування в 1999 році.
Членкиня Консервативної партії та регіональна членкиня парламенту від Південно-Східного Уельсу, Наташа Асгар є тіньовим міністром транспорту та технологій. Вона сподівається запустити проїзний квиток, який заохочуватиме місцевих жителів і туристів в Уельсі користуватися громадським транспортом і стимулюватиме економічне зростання.
До того, як прийти в політику, вона працювала банкіркою, телеведучою та радіо-діджейкою, а також написала дві книги.
*Об’єднавшись разом, ми повинні пройти важкий шлях до нової норми та скористатися можливостями, які відкриваються для оптимізації нашого способу життя та роботи.
Бізнеследі Зухал Атмар, яка має досвід роботи в економіці та бізнесі, заснувала першу в Афганістані фабрику з переробки відходів Gul-e-Mursal у 2016 році в Кабулі. Фабрика, яку очолюють жінки, створила 100 робочих місць, 30% з яких відведено жінкам.
Фабрика збирає відходи та неконфіденційні папери у неурядових організацій і переробляє майже 35 тонн паперу на тиждень, виробляючи туалетний папір, який потім продають по всій країні.
Атмар говорить про те, як важко жінкам отримати фінансову підтримку, необхідну для відкриття та ведення бізнесу в Афганістані.
*Як виглядає майбутнє? Мрії, цілі та надії молоді та жінок були зруйновані.
Марселіна Баутіста
МексикаКерівниця профсоюзу
Колишня хатня працівниця Марселіна Баутіста є директоркою мексиканського Центру підтримки та навчання хатніх працівників (CACEH), який вона заснувала 21 рік тому. Вона проводить кампанії, щоб вони отримали права, які мають інші працівники, зокрема справедливу заробітну плату та лікарняні, а також прагне покращити їхній соціальний статус.
Її ініціатива поєднує освіту для працівників, роботодавців та членів громади. Баутіста брала активну участь у переговорах, завдяки яким уряд Мексики офіційно приєднався до міжнародної трудової угоди, яка захищає хатніх працівників від експлуатації, насильства та небезпечних умов праці.
У 2010 році вона отримала Міжнародну премію з прав людини Фонду Фрідріха Еберта в Німеччині.
*Змінити світ означає змінити умови життя мільйонів хатніх працівників, переважно жінок, які працюють вдома, тоді як інші розвиваються професійно. Ця соціальна нерівність закінчиться лише тоді, коли домашня робота отримає визнання, на яке вона заслуговує.
Крістал Баят
АфганістанАктивістка
Громадська активістка і правозахисниця Крістал Баят відома своїми протестами проти захоплення влади талібами в 2021 році.
Вона була однією з семи жінок на акції протесту в Кабулі, яку вона допомогла організувати 19 серпня, у День незалежності Афганістану. Баят цього року розпочала навчання в докторантурі з політичного менеджменту, але була змушена перевати його після захоплення країни талібами.
Зараз вона живе у США, звідки продовжує боротьбу за збереження афганських досягнень у сфері прав людини. Вона також сподівається закінчити докторську дисертацію і написати книгу.
*Зрештою, я хочу бути частиною будь-яких майбутніх демократичних змін в Афганістані. Я мрію виступити в ООН, тому що я вважаю, що світ має почути, що говорять справжні афганці, особливо жінки.
Разія Баракзай
АфганістанПротестувальниця
Разія Баракзай протягом кількох років працювала в уряді у президентському палаці на різних посадах, та коли до влади в Афганістані прийшов "Талібан", вона залишилась без роботи.
Відтоді вона брала активну участь у маршах у Кабулі, під час яких безліч жінок вийшли на вулиці, щоб вимагати права на роботу та освіту. Вона також була однією з жінок, які стояли за гаслом #AfghanWomenExist, що привертає увагу до факту, що страх заважає афганським жінкам користуватися соцмережами.
Баракзай має диплом з права та політичних наук і ступінь МВА. У листі, який вона написала BBC про свій досвід активізму, вона каже: "Померти за свободу краще, ніж жити у рабстві".
*Освічена молодь країни - особливо хоробрі жінки-воїтельки Афганістану - одного дня стануть прапороносцями свободи. Я бачу це щодня на демонстраціях на вулицях.
Капітанка національної збірної з баскетболу на інвалідних візках і відома захисниця жінок з інвалідністю, Нілофар Баят втекла з Афганістану, рятуючись від "Талібану". Вона та її чоловік Раміш, також гравець на візку, були співробітниками Міжнародного Червоного Хреста.
Коли їй було два роки, у їхній будинок влучила ракета, внаслідок чого загинув її брат, а у неї був пошкоджений спинний мозок. Баят зіграла свою першу гру в баскетбол на відкритому майданчику в центрі Кабула, що стало поворотним моментом для спортсменок в Афганістані. Вона стала голосом біженців, які тікають з її батьківщини, і створила асоціацію афганських жінок.
Баят сподівається знову грати в баскетбол.
*Я сподіваюся, що гра в Афганістані закінчилася, і ми більше жодну секунду не платитимемо ціну війни. Я сподіваюся побачити справжні усмішки на обличчях наших людей.
Джос Бойс
Велика БританіяАрхітекторка
Співдиректорка проєкту DisOrdinary Architecture, який об’єднує митців з інвалідністю з метою запровадження інновації щодо доступу та включення в дизайн нашого довкілля.
Джос Бойс, яка поєднує роботу архітекторки з активізмом, стала співзасновницею Matrix Feminist Design Collective у 1980-х роках і є однією із авторів книги "Створення простору: жінки та середовище, створене чоловіками" (Making Space: Women and the Man Made Environment). Вона працювала академіком у багатьох міжнародних установах, досліджуючи феміністичні просторові практики, щоб творчо кинути виклик усталеності в архітектурному дизайні.
За свою 40-річну кар’єру вона підвищила обізнаність про те, як наші повсякденні соціальні та матеріальні практики можна використовувати для підтримки людей з інвалідністю.
*Нам потрібно зосередити різноманітний досвід людей з інвалідністю та інших маргіналізованих людей за останній рік: визнати це творчим генератором для перезавантаження забудови довкола нас як простору колективної турботи та взаємозалежності.
Кетрін Корлесс
ІрландіяІсторикиня
Вона досліджувала смерть 796 дітей у домі матері та дитини Bon Secours у Голвеї і стала відома як борчиня за "гідність і правду". Як історикиня-любителька, Кетрін Корлесс провела копіткі багаторічні дослідження, які допомогли виявити братську могилу на місці колишнього ірландського закладу для незаміжних матерів, де з 1920-х до 1950-х років зникли сотні немовлят без жодних доказів їхнього поховання.
Цього року довгоочікуваний звіт про ці заклади, якими переважно керують католицькі черниці, засвідчив "жахливий рівень дитячої смертності" від різних захворювань, після чого ірландський уряд був змушений вибачатися.
Корлесс отримала Премію адвокатури Ірландії з прав людини на знак визнання її "виключної гуманітарної роботи".
*Якби я могла перезавантажити світ, я б стерла слово "ганьба". Словник визначає його як "болісне відчуття приниження, відчуття того, що все ваше "я" неправильне. Це слово з шести літер несе в собі атомну енергію.
Фаїза Дархані
АфганістанЕкологиня
Фаїза Дархані - одна з небагатьох людей, які працюють у сфері зміни клімату в Афганістані. Вона є доценткою і колишньою директоркою Національної агенції з охорони довкілля в провінції Бадахшан. Вона також є активною захисницею прав жінок.
Дархані закінчив Університет Путра в Малайзії зі ступенем магістра ландшафтної архітектури. Вона написала наукові роботи про стале управління міським ландшафтом та інноваційні методи, як-от вертикальне землеробство для виробництва їжі в густонаселених містах.
Вона вірить у підвищення обізнаності громадськості щодо охорони довкілля та впровадження екологічних програм, орієнтованих на жінок.
*Виділитися з натовпу - це сміливе рішення. Ви повинні йти за своїми мріями та втілювати їх у реальність, а моя мрія - мати чисте та безпечне довкілля, вільне від війни та усіх видів забруднення.
Провідна експертка з гендеру, технологій та прав людини, Азміна Дродія зараз працює керівницею з політики безпеки в додатку для знайомств Bumble. У липні 2021 року вона організувала відкритий лист, який підписали понад 200 високопоставлених жінок, із закликом до конкретних дій для боротьби зі зловживаннями в соцмережах.
Вона також є авторкою роботи "Токсичний Твітер: Жорстокість на насильство щодо жінок в інтернеті" (Toxic Twitter: Violence and Abuse Against Women Online), звіту про гендерне насильство та його зв'язок із класом і расою.
Раніше Дродія працювала над гендерними правами та правами на дані у World Wide Web Foundation, а також з різними технологічними компаніями, щоб створити безпечніший онлайн досвід для жінок та маргіналізованих спільнот.
*Я хочу створити світ, в якому онлайн-простори враховують у своєму дизайні досвід жінок. Світ, у якому жінки, особливо жінки з ідентичностями, які перетинаються, можуть використовувати онлайн-простір однаково, вільно та без страху.
Паштана Дуррані
АфганістанВчителька у LEARN Afghanistan
Засновниця і виконавча директорка організації LEARN Afghanistan Паштана Дуррані - вчителька, яка займається інноваціями в освіті з акцентом на правах дівчат. Її організація заснувала школи в Кандагарі та забезпечувала підготовку вчителів та наставництво учнів.
Через додаток Rumie організація допомагає дівчатам отримати доступ до академічних ресурсів, відео та навчальних ігор. Вони також навчають жінок у сільській місцевості для роботи акушерками.
Дуррані є молодіжною представницею Афганістану в ООН і лауреаткою премії Фонду Малали в галузі освіти за її зусилля, спрямовані на полегшення доступу до освіти для афганських дівчат.
*Дивовижно, наскільки сильно світ хоче принизити нас просто за те, хто ми є. Але попри увесь наш біль, шрами та рани, ми будемо йти уперед – якою б довгою не була дорога.
Наджла Ельмангуш
Велика БританіяМіністерка закордонних справ Лівії
Перша жінка-міністр закордонних справ Лівії, призначена цього року, також є дипломаткою та юристкою. Під час лівійської революції 2011 року Наджла Ельмангуш була членкинею Національної перехідної ради та працювала над налагодженням зв’язків з організаціями громадянського суспільства.
Вона була представницею Лівії в Інституті миру Сполучених Штатів і працювала над програмами миротворчості та права в Центрі світових релігій, дипломатії та вирішення конфліктів. Політична боротьба в країні тиснула на Ельмангуш та змушувала її піти у відставку. Нещодавно їй заборонили подорожувати.
Вона здобула юридичну освіту в Університеті Бенгазі та ступінь доктора філософії з аналізу та вирішення конфліктів в Університеті Джорджа Мейсона.
*У 2021 році світ дуже еволюціонував – я хочу, щоб світ мав новий початок, щоб наше життя отримало сенс і мету і ми могли краще служити людству в цілому.
Шила Енсандост
АфганістанВчителька
Підвищення обізнаності щодо права жінок і дівчат на освіту є головним пріоритетом для афганської вчительки Шили Енсандост. Вона має ступінь з релігієзнавства, викладала в школах.
Вона активно промотувала роль жінок у політичних і громадських справах і з’являлася в афганських ЗМІ, щоб розповідати про права жінок на роботу та навчання. Енсандост нещодавно взяла участь у публічній демонстрації в Кабулі, де вона одягла білу тканину, схожу на саван, на знак протесту проти пригнічення жінок у країні.
Крім вчителювання, вона брала активну участь у роботі різних жіночих асоціацій в Афганістані.
*Я хочу, щоб жінки брали участь у політичних, соціальних та економічних справах, мали право на освіту, і щоб були викорінені насильство та нерівність щодо жінок і меншин.
Саїда Етебарі
АфганістанДизайнерка ювелірних виробів
Її роботи, натхненні традиційними стилями її рідного Афганістану з використанням місцевих дорогоцінних каменів і мотивів, були виставлені в Смітсонівському університеті у Вашингтоні, округ Колумбія.
Саїда Етебарі - підприємиця і всесвітньо відома дизайнерка і майстриня ювелірних виробів.
Вона втратила слух у віці одного року після захворювання на церебральний менінгіт у таборі біженців і закінчила школу для глухих, яку допоміг відкрити її батько. Потім Етебарі вступила до Turquoise Mountain Institute for Arts and Architecture, де спеціалізувалася на дизайні ювелірних виробів.
*Жінки зараз безробітні, а працювати можуть лише чоловіки. Після зміни режиму мої надії на краще майбутнє для Афганістану перетворилися на відчай.
Сахар Фетрат
АфганістанФеміністка
Феміністка Сахар Фетрат, яка стояла за численними протестами проти гендерних стереотипів, у юності була біженкою в Ірані та Пакистані під час першого режиму Талібану. Вона повернулася до Кабула в 2006 році і в підлітковому віці стала активісткою-феміністкою.
Вона вплітає феміністичні погляди в оповіді та фільми, наприклад, у своєму документальному фільмі про вуличні переслідування "Не вірте моєму мовчанню" (Do Not Trust My Silence) (2013). Фетрат працювала з відділом освіти ЮНЕСКО в Афганістані та з Human Rights Watch.
Вона має ступінь магістра критичних гендерних досліджень Центральноєвропейського університету та зараз навчається на факультеті військових досліджень Королівського коледжу в Лондоні.
*Я сподіваюся побачити день, коли доступ дівчат до освіти стане основним правом, а не тим, за що потрібно боротися. Я сподіваюся побачити афганських дівчат, які борються за мрії, які вищі за гори батьківщини.
Благодійниця, бізнеследі та захисниця прав жінок і дівчат у всьому світі. Мелінда Френч Гейтс визначає напрямки та пріоритети однієї з найбільших у світі благодійних організацій у ролі співголови Фонду Білла і Мелінди Гейтс.
Вона також є засновницею інвестиційної компанії Pivotal Ventures, що заохочує соціальний прогрес для жінок і сімей, а також є авторкою книги-бестселера "Момент підйому" (The Moment of Lift).
Френч Гейтс має ступінь з комп’ютерних наук і ступінь MBA в Університеті Дьюка. Вона десять років займалася розробкою мультимедійних продуктів у Microsoft, перш ніж залишити компанію, щоб зосередитися на своїй родині та благодійній роботі.
*Пандемія Covid-19 виявила та посилила глибоко вкорінену нерівність у всьому світі. Жінки й дівчата мають бути у центрі наших зусиль з відновлення, це одночасно полегшить страждання в сьогоденні та створить міцніший фундамент для майбутнього.
Фатіма Гайлані
АфганістанУчасниця мирних переговорів
Одна з чотирьох жінок, які вели мирні переговори з "Талібаном" у 2020 році, з метою знайти "справедливе політичне врегулювання". Фатіма Гайлані – видатна політична лідерка й активістка, яка вже 43 роки займається гуманітарною діяльністю.
Вона була одним із жіночих облич афганського опору радянській окупації 1980-х років і речницею афганських моджахедів з вигнання в Лондоні. Вона повернулася до Афганістану після вторгнення США в 2001 році і допомогла написати нову конституцію Афганістану.
З 2005 по 2016 рік вона була президенткою Товариства Червоного Півмісяця Афганістану і досі є членкинею його правління.
*Я сподіваюся на змістовний національний діалог, який приведе до справжньої розбудови нації.
Кароліна Гарсія
АргентинаДиректорка у Netflix
Кароліна Гарсія, режисерка оригінальних серіалів у стрімінговому гіганті Netflix, народилася в Аргентині та виросла в Каліфорнії. Професійна танцівниця і співачка пройшла довгий шлях в індустрії розваг - вона починала з роботи стажеркою у Twentieth Century Fox.
Як креативна керівниця, вона відповідала за багато хітів Netflix, зокрема "Дивні дива", "Моторошні пригоди Сабріни", "13 причин чому", "Нетиповий" та "Виховання Діона".
Як одна з небагатьох латиноамериканців на керівних посадах у Голлівуді, Гарсія працює над розширенням представлення латиноамериканців на екрані та висвітленням їхніх історій, оскільки цей етнос наразі становить майже п’яту частину населення США.
*Останні кілька років вразили нас усіх, але життя коротке - навіщо витрачати наш дорогоцінний час на страх? Як каже моя бабуся, "життя треба жити", і настав час дослухатися до бабусі.
Сагі Гахреман
ІранПоетка
Ірано-канадська письменниця, співзасновниця і президентка Іранської квір-організації (IRQO).
Розташована в Торонто організація працює над захистом прав геїв, лесбійок, бісексуалів і трансгендерів, які проживають в Ірані або були змушені покинути країну, а також стежить за порушенням прав геїв в Ірані.
Поетка Сагі Гахреман заснувала у 2010 році видавництво Gilgamishaan Books, зосереджене на іранській квір-літературі. Всесвітньо відома редакторка і авторка чотирьох томів поезії, а також численних статей, Гахреман відома тим, що кидає виклик нормам і виступає проти гетеронормативності.
*Коли світ перезавантажиться, він має включати кожного з нас. Світ може бути вільним від Covid, лише якщо "Ми" почне включати квір-людей, які матимуть усі привілеї, які люди, які не належать до ЛГБТКІА+, сприймають як належне.
Гавга
АфганістанМузикантка
Талановита співачка, авторка пісень і композиторка, Гавга працює в музичній індустрії понад п'ять років. Її пісні - часто про дівчат і жінок в Афганістані - мають відданих шанувальників, а її тексти виражають протест проти нинішньої ситуації.
У 2019 році вона поклала на музику вірш Раміна Мажара "Я цілую тебе серед Талібану" (I kiss you amid the Taliban) - пісня одразу стала вірусною. Її останній сингл Tabassum присвячений "дітям, у яких війна стерла мрії".
Гавга каже, що пише музику, тому що "нескінченні війни в її країні ніколи не дають їй знайти мир", і її тексти відображають ці страждання.
*Небо моєї Батьківщини прикрашають стільки ж різнокольорових повітряних зміїв, скільки й ракет. Я думаю про своїх людей, особливо жінок і дітей, кожну хвилину кожної години. Страх за їхню безпеку – мій постійний супутник.
Ангела Гаюр
АфганістанВикладачка і засновниця онлайн-школи
Онлайн-школа Герата, яку заснувала викладачка Ангела Гаюр, має майже 1000 учнів і понад 400 викладачів-добровольців. Вона вирішила діяти, коли таліби наказали афганським дівчатам і молодим жінкам залишатися вдома, і тепер її онлайн-школа пропонує понад 170 різних уроків через Telegram або Skype, від математики та музики до кулінарії та малювання.
Сама Гаюр втеклаз Герата до Ірану в 1992 році, коли почалася громадянська війна, і пропустила п’ять років школи через тимчасовий візовий статус сім’ї.
Пізніше вона отримала кваліфікацію вчителя середньої школи, багато разів мігрувала і тепер оселилася у Британії.
*Я відмовляюся визнавати так звану необхідність зла: вічного щастя можна досягти, лише коли світ зупинить порочне коло банальності зла і не визнаватиме Талібан чи будь-яке інше зло.
Джаміла Гордон, лідерка думок у світі штучного інтелекту (ШІ), є засновницею Lumachain, першої у світі платформи, яка використовує ШІ для з’єднання зламаних ланок у глобальних ланцюгах постачання харчових продуктів.
Вона народилась у сомалійському селі і стала переміщеною особою в Кенії, після того як підлітком тікала від громадянської війни в своїй країні. Потім вона переїхала до Австралії і захопилася технологіями. До запуску Lumachain Гордон працювала міжнародною директоркою IBM та інформаційною директоркою групи Qantas.
Вона була лауреаткою глобальної премії Microsoft на Міжнародному конкурсі жіночого підприємництва 2018 року та стала інноваторкою року в Австралії та Новій Зеландії 2021 року в рамках премії "Жінки в ШІ" (Women in AI Awards).
*Я пристрасно вірю в силу штучного інтелекту, яка дає змогу людям із незахищених верств населення посісти належне місце в суспільстві, а також допомагає трансформувати бізнес.
Наджлла Хабіб'яр
АфганістанПідприємиця
Щоб допомогти афганським жінкам створити ткацький бізнес і продавати свої товари за кордоном без допомоги дорогих посередників, Наджлла Хабіб'яр заснувала підприємство Blue Treasure Inc і Ark Group. Вона керувала проєктами для USAID та Світового банку, зосередженими на розширенні прав і можливостей жінок та зміні клімату у зв'язку з бізнесом.
У період з 2012 по 2015 роки Хабіб’яр обіймала посаду генеральної директорки урядової агенції з просування експорту, допомагаючи збільшити експорт Афганістану до решти країн світу.
Вона також понад 13 років працювала в некомерційному секторі, підтримуючи освіту для дівчат і заснувавши організацію допомоги безпритульним Afghan Veracity Care for Unsheltered Families.
*Попри нещастя, які я пережила як афганська жінка, я сподіваюся, що зможу зробити свій внесок у те, щоб війна не перейшла у спадок наступному поколінню.
Лайла Хайдарі
ПакистанЗасновниця Mother Camp
Попри те, що тема наркозалежних є табуйованою, Лайла Хайдарі керувала єдиним у Кабулі центром реабілітації наркозалежних, Mother Camp, і з 2010 року допомогла майже 6400 афганцям. Вона використала власні заощадження, щоб створити центр, і фінансувала його, відкривши ресторан, у якому працюють наркозалежні, які проходять реабілітацію (його довелося закрити після падіння Кабула).
Сім'я Хайдарі родом з Баміана, але вона народилася біженкою в Пакистані. Її видали заміж у 12 років і тепер вона є активною захисницею прав жінок.
Вона знялася у відомому документальному фільмі "Лайла на мосту" (Laila at the Bridge) (2018) про її боротьбу за збереження свого центру попри погрози та спротив.
*Я сподіваюся, що усвідомлення пошириться, і ми матимемо більш моральний і гуманний світ. Ми живемо у взаємопов’язаному світі, де голос американського громадянина може кардинально змінити долю афганця.
Зарлашт Халаімзай, сама колишня біженка з Афганістану, є співзасновницею і генеральною директоркою Refugee Trauma Initiative (RTI) - організації, яка надає психологічну підтримку біженцям і допомагає їм упоратися з емоційними наслідками насильства та переміщення.
До заснування RTI вона працювала на сирійському кордоні з Туреччиною, допомагаючи вразливим дітям отримати доступ до освіти, а також консультувала неурядові організації з питань освіти і добробуту біженців.
Халаімзай була однією із перших стипендіатів Фонду Обами у 2018 році – групи з 20 світових лідерів у сфері громадських інновацій, спонсорованих колишнім президентом США Бараком Обамою.
*Моя надія на майбутнє - це припинення циклу насильства, яке продовжує руйнувати життя народу Афганістану.
Шамсія Хассані
ІранВулична художниця
Шамсія Хассані - перша в Афганістані жінка-авторка графіті та вулична художниця, яка додає кольорів спустошеному конфліктом місту. Вона використовує занедбані або пошкоджені будівлі Кабула для своїх муралів, які зображують упевнених, могутніх і амбітних жінок.
Вона народилась в Ірані в сім’ї афганців, вивчала образотворче мистецтво в Кабулі, викладала в Кабульському університеті та створювала мурали у понад 15 країнах. Журнал Foreign Policy назвав її однією зі 100 мислителів світу. Також вона стала героїнею бестселера Goodnight Stories for Rebel Girls 2, в якому містяться історії жінок-новаторок.
Попри вторгнення талібів, Хассані продовжує публікувати своє мистецтво в соцмережах.
*Протягом останніх 15 років, коли я мала надії щодо майбутнього своєї країни, усе змінювалося на гірше. У мене більше немає надії на яскравіший Афганістан - краще не сподіватися, ніж стати безнадійним.
На курсі ветеринарної медицини в Кабульському університеті Насрін Хусейні була однією з двох жінок у класі з близько 75 студентів. Вона виросла в Ірані як біженка, але повернулася до Афганістану для навчання, а пізніше переїхала до Канади зі стипендією для вивчення здоров'я тварин в Університеті Гуельпа.
Зараз Хусейні працює в імунологічній лабораторії та у вільний час є волонтеркою у некомерційній організації Canadian Hazara Humanitarian Services, де допомагає іншим хазарейцям та іншим маргіналізованим членам суспільства з Афганістану, які хочуть переселитися в Канаду.
Вона також співпрацює з молодіжною програмою Bookies, яка популяризує читання та оповідання серед афганських дітей.
*Афганські жінки та дівчата нажахані, і нинішня ситуація здається безнадійною, але вихід завжди є. Як казав Боб Марлі: "Ти ніколи не знаєш, наскільки ти сильний, поки бути сильним не стане твоїм єдиним вибором".
Момена Ібрагімі
АфганістанПоліцейська
Через три роки після початку роботи в поліції Момена Ібрагімі, відома як Момена Кербалаї, зазнала сексуального насильства з боку старшого співробітника. Тоді вона вирішила розповісти про свій досвід, а також про інші звинувачення в насильстві в афганській поліції.
Відтоді вона боролася за справедливість для себе та інших людей, які пережили зґвалтування та сексуальне насильство, попри погрози. "Я вважала, що хтось має висловитися, і я подумала, що цією людиною можу бути я, навіть якщо це коштуватиме мені життя", - сказала вона BBC.
Ібрагімі була серед тисяч людей, евакуйованих до Британії після того, як "Талібан" повернувся до влади в серпні цього року.
*Я б хотіла, щоб усі жінки, які роками воювали, навчалися та робили кар’єру, могли повернутися до роботи і бути вільними від сили, яка використовує свою владу проти людей.
Мугда Калра
ІндіяСпівзасновниця Not That Different
Активістка за права людей з аутизмом і мати 12-річної дитини, яка має аутизм, Мугда Калра стала співзасновницею Not That Different - руху дітей, зосередженого на інклюзивності та розумінні нейрорізноманіття. Вона створила єдиний у своєму роді комікс, спрямованим на те, щоб допомогти всім дітям краще зрозуміти аутизм і зробити їх союзниками їхніх нейрорізноманітних друзів.
Калра - медіа-фахівчиня з понад двадцятирічним досвідом роботи в індустрії мовлення, телеведуча й авторка документальних фільмів, а також тренерка із різноманітності та інклюзії.
Вона також відповідає за контент-стратегії у Bakstage, інтерактивному додатку для прослуховування подкастів.
*Пандемія змусила сім мільярдів людей пережити спільну реальність, самотніми у своїх світах, але пов’язаними одне з одним завдяки подібним стражданням. Я хотіла б, щоб цей спільний досвід викликав більше співчуття до наших ближніх.
Фрешта Карім
АфганістанЗасновниця мобільної бібліотеки Charmaghz
Кабульська неурядова організація Charmaghz перетворила автобуси на пересувні бібліотеки й об’їздила усе місто, щоб познайомити сотні дітей з книгами та мистецтвом.
Активістка за права дітей Фрешта Карім заснувала Charmaghz у 2018 році. Вона отримала ступінь магістра державного управління в Оксфордському університеті.
Вона почала свою кар’єру у віці 12 років - була ведучою дитячого телебачення та готувала репортажі про права дітей в Афганістані, і відтоді продовжує працювати в цій сфері.
*Я працюю з дітьми, бо вважаю, що вони можуть розірвати порочне коло пригнічення та насильства в Афганістані та створити простір для зцілення, нових наративів та нової політики.
Амена Карім'ян
АфганістанАстрономка
Інженерка-будівельниця й викладачка Гератського технічного інституту Амена Карім'ян була однією з перших жінок в Афганістані, яка зосередилася на розвитку астрономії в країні.
Вона є генеральною директоркою та засновницею Kayhana Astronomical Group, яка розпочала свою діяльність у 2018 році та заохочує молодь вивчати астрономію.
У липні 2021 року Карім'ян та її астрономічна група, що скаладалася виключно з дівчат, виграли нагороду Всесвітнього астрономічного союзу на Міжнародному конкурсі астрономії та астрофізики в Польщі - вони зайняли перше місце серед 255 команд із понад 50 країн.
*Оскільки таліби відмовляють дівчатам у праві на освіту, ми маємо бути більш об'єднаними, ніж будь-коли - астрономічна група Kayhana збирається онлайн щовечора. Єдина моя надія - прокласти шлях для молоді моєї батьківщини.
До того, як таліби захопили Кабул, Алія Казімі працювала в галузі прав людини та освіти. Вона три роки працювала волонтеркою в Червоному Хресті, запустила кондитерський та хлібопекарський бізнес для жінок і в 2020 році закінчила магістратуру з управління бізнесом. Вона також викладала в університеті та хотіла стати лекторкою.
Після захоплення влади талібами в 2021 році вона переїхала до США і зараз планує отримати ступінь доктора філософії.
Вона адресувала BBC листа, де пристрасно пише про свободу вибору жінок, особливо коли йдеться про вибір одягу.
*Моя єдина надія для Афганістану - мир. Мир - це те, що нам найбільше потрібно.
Велика БританіяІнститут прав людини Міжнародної асоціації юристів
Шотландська адвокатка, відома тим, що захищає права жінок і меншин, баронеса Гелена Кеннеді, королівська адвокатка, займається кримінальним правом протягом 40 років. Вона є директоркою Інституту прав людини Міжнародної асоціації юристів, який нещодавно почав надавати допомогу жінкам, які перебувають у групі ризику в Афганістані.
Протягом кількох років вона була директоркою коледжу Менсфілд в Оксфордському університеті та відповідала за створення інноваційного Інституту прав людини Бонаверо.
Баронеса Кеннеді опублікувала кілька книг про те, як система правосуддя дає збій стосовно жінок, і в 1997 році стала членкинею Палати лордів від лейбористів.
*Наші права людини позбавлені сенсу, якщо не буде адвокатів, які представлятимуть наші справи, і незалежних суддів - жінок і чоловіків - які їх розглядатимуть.
"Менструація - не табу" - таку інформаційну кампанію активістка за права жінок Хода Хамош проводила в афганських школах, щоб заохочувати відкриті розмови про місячні.
Вона народилась в Ірані в родині афганських біженців, потім разом із батьками повернулась до Афганістану. Мати підтримувала її потяг до навчання, всупереч поглядам більш консервативних родичів. Хамуш - поетка та журналістка, яка в 2015 році стала радіоведучою, висвітлюючи несправедливість щодо до жінок. Також вона започаткувала програму навчання грамотності для жінок у своєму селі.
Після захоплення влади "Талібаном", вона проводить навчальні заняття для дівчат з 7-го класу, яких більше не пускають до шкіл.
*Попри усю темряву, 2021 рік - це рік, коли жінки протистояли батогам і кулям і вимагали своїх прав безпосередньо у тих, хто їх забрав. Я називаю цей рік роком надії.
Міа Крішна Пратіві
ІндонезіяЕкологиня
Екоактивістка працює над вирішенням кризи пластикових відходів на острові Балі у некомерційній організації Griya Luhu. Разом з місцевою громадою її організація розробила "цифровий банк відходів", додаток для кращого збору та обробки відходів, а також для збору даних для підтримки подальших змін у сфері поводження з відходами.
Міа Крішна Пратіві, яка отримала ступінь інженера-еколога в Інституті технологій Бандунг, працює операційною менеджеркою, наглядаючи за щоденною діяльністю місцевого банку відходів.
Вона також є екологічною аналітикинею в Національній екологічній агенції міста Денпасар, Індонезія.
*У дусі балійської філософії трі хіта карана (Tri Hita Karana), повернімо баланс і гармонію нашій Матері-Землі. Можливо, ми були причиною проблеми забруднення, але ми також можемо стати її вирішенням.
Гайді Дж. Ларсон
СШАДиректорка проєкту "Довіра до вакцин"
Антропологиня і директорка проєкту "Довіра до вакцин" у Лондонській школі гігієни та тропічної медицини. Професорка Гайді Дж. Ларсон веде дослідження, яке зосереджується на соціальних і політичних факторах, що впливають на заходи охорони здоров’я, і її академічні інтереси пов’язані з управлінням ризиками та чутками та тим, як зміцнити довіру суспільства до вакцин.
Вона є авторкою книги "STUCK: як починаються чутки про вакцини – і чому вони не зникають" (STUCK: How Vaccine Rumors Start – and Why They Don’t Go Away), а також провідною дослідницею глобального дослідження щодо прийняття вакцинації під час вагітності.
Докторка Ларсон отримала Единбурзьку медаль 2021 року за свою наукову роботу про поширення дезінформації.
*Пандемія сталася в уже поляризованому світі. Жодна вакцина не врятує нас від глибших проблем, які нас розділяють; лише наші дії як індивідуумів і спільнот, як малих і великих лідерів, можуть допомогти перезавантажити світ.
Іман Ле Кейр
ЄгипетЗасновниця Trans Asylias
Сучасна танцівниця Каїрського оперного театру та хореографка Іман Ле Кейр змушена була втекти з Єгипту через переслідування поліції за те, що вона належить до ЛГБТК+. У 2008 році вона переїхала до США, отримала притулок і зараз живе в Нью-Йорку та є артисткою, танцівницею, акторкою та активісткою ЛГБТК+.
Ле Кейр є менеджеркою зі зв'язків з арабськими країнами та членкинею правління TransEmigrate, європейської організації, яка допомагає трансгендерним людям переїжджати до безпечніших країн.
У Міжнародний день видимості трансгендерів у березні 2021 року вона заснувала свій власний фонд Trans Asylias, місія якого полягає в тому, щоб "перемістити трансгендерних шукачів притулку на дружні до трансгендерів території" та надати їм емоційну підтримку.
*Пандемія наражає трансгендерних людей, які й так є найбільш вразливими на Землі, на ще більшу небезпеку, іноді змушуючи їх перебувати у сім’ях, які знущаються з них. Коли світ закрився, їхні крики про допомогу просто крають серце. Тепер світ має врятувати їх і допомогти їм зцілитися.
Використовуючи бджільництво як стратегію боротьби з лісовими пожежами, організація, яку заснувала Севідзем Ернестін Лейкекі, провела для понад 2000 бджолярів тренінги з виробництва меду, контролю якості та видобутку бджолиного воску, а також посадила понад 86 тисяч "бджололюбних" дерев для боротьби з вирубкою лісів.
Лейкекі є однією із засновників камерунської організації Gender and Environment Watch (CAMGEW), яка шукає вирішення екологічних проблем країни з гендерної точки зору. Її робота як кліматичної активістки зосереджена на розширенні прав і можливостей жінок та їхньому включенні в управління природними ресурсами.
Вона вірить, що ліси, як-от лісовий масив Кілум-Іджім площею 20 000 га, можна зберегти завдяки зусиллям усієї громади.
*Я хочу бачити світ, де не применшуватимуться екологічні та соціально-економічні права жінок у сферах збереження лісів та ініціатив щодо забезпечення засобів до існування.
Еліза Лонкон Антілео
ЧиліПрезидентка Конституційного конвенту
Еліза Лонкон Антилео, яку в 2021 році обрали однією з 17 представників корінних народів для написання нової конституції Чилі, є лінгвісткою, викладачкою та науковицею. Вона очолює Конституційний конвент - вперше корінні чилійці беруть участь у державній службі як представники своїх націй.
Лонкон належить до найбільшої корінної громади своєї країни, мапуче, і виступає за "багатонаціональну державу", яка надає автономію та права корінним громадам та визнає їхні культури та мови.
Попри те, що вона зростала в бідності та стикалася з етнічною дискримінацією, вона має ступінь докторки гуманітарних наук і наразі є професоркою Університету Сантьяго.
*Після того, як щодня під час пандемії ми бачили смерть зблизька, необхідно гарантувати рівні права людям та іншим істотам. Наше життя залежить від ресурсів Матері-Землі – від води й лісів до бджіл і мурах.
Хлоя Лопес Гомес
ФранціяБалерина
Хлоя Лопес Гомес стала першою темношкірою балериною, яка приєдналася до престижного Берлінського державного балету в 2018 році. Але танцівниця, колишня студентка московської академії Большого театру, зіткнулася з расовою дискримінацією та засудила дискримінаційну практику в балетному світі, який вона описала як "закритий та елітарний".
Після того, як вона публічно висунула свої звинувачення, її підтримали багато темношкірих танцюристів балету та танцюристів змішаного походження.
Лопес Гомес подала судовий позов після того, як компанія не продовжила її контракт у 2020 році. У результаті Берлінський державний балет розпочав внутрішнє розслідування щодо расизму серед своїх співробітників, вибачився і присудив танцівниці компенсацію у позасудовому порядку.
*На жаль, не всі ми народжуємося рівними в цьому світі, і наші шанси на успіх залежать від етнічної приналежності та соціального статусу. Я хочу жити у світі, де кожен має можливість повністю розкрити свій потенціал.
Махера
АфганістанЛікарка
Доктор Махера досі приймає пацієнток у гінекологічній лікарні, де вона працює.
Тепер вона має їздити в райони, де припинили надавати медичні послуги після захоплення влади талібами, і надавати медичну допомогу на передовій та пропонувати консультації нужденним пацієнтам.
Раніше вона працювала з жінками, які пережили гендерно зумовлене насильство, але ця робота припинилася, коли до влади прийшов "Талібан".
*Хоча зараз надія могла згаснути, жінки Афганістану не ті, якими були двадцять років тому, і вони можуть певною мірою захищати свої права. Мене насамперед турбує те, що для дівчат назавжди закрили школи.
Марал
АфганістанАктивістка
Сім'я Марал не хотіла, щоб вона брала участь у боротьбі за права жінок або долучалася до громадських груп. Вони вважали, що вона також не повинна працювати, оскільки є жінкою, але вона все одно це зробила.
З 2004 року Марал намагається заохочувати жінок дізнаватися про свої права, виходити на роботу та отримувати фінансову незалежність.
Вона також працює з жінками у сільській місцевості, які пережили домашнє насильство, надаючи їм притулок і допомагаючи їм добиватися справедливості.
*Я думала, що ми втратили все, і почувалася безпорадною, але коли я згадала все, що ми зробили, я знову набралася сміливості йти далі. Я не здамся - майбутнє належить тим, хто хоче миру та людяності.
Масума
АфганістанПрокурорка
Масума* - жінка-прокурор в Афганістані. Займалася судовими справами та збиранням доказів. Випускниця юридичного факультету, вона була однією з багатьох жінок, що здобули освіту в останні двадцять років в Афганістані. Пропрацювавши понад п'ять років у Генеральній прокуратурі, Масума пишалася тим, що служила своєму народові.
Після того, як таліби захопили владу в Афганістані, вони звільнили тисячі затятих злочинців й ісламістських бойовиків. Міжнародні правозахисні групи повідомляють про позасудові вбивства й викрадення державних службовців, попри оголошену талібами амністію.
Масума наразі переховується і не знає, що чекає на неї в майбутньому.
*Жінки і дівчата становлять половину населення світу. І якщо дати їм можливості, жінки зможуть служити своєму народу і країні так само, як чоловіки.
Перша жінка-прем'єр-міністр Самоа і лідерка партії Fa'atuatua i le Atua Samoa ua Tasi (FAST). Фіаме Наомі Матаафа прийшла в політику у віці 27 років, а також була віце-прем'єр-міністеркою, міністреркою у справах жінок, громад та соціального розвитку, а пізніше міністеркою юстиції.
Вона також є важливою верховною жінкою-вождем (матаї) і джерелом натхнення для самоанських жінок, які прагнуть обійняти політичні посади.
Її програма має сильну екологічну спрямованість, щоб боротися з надзвичайною кліматичною ситуацією в одному з найбільш вразливих до глобального потепління регіонів світу.
*Там, де є єдність, є надія для наших майбутніх поколінь.
Одна з трьох жінок-губернаторів районів в Афганістані, Саліма Мазарі цього року потрапила в заголовки газет як безстрашна лідерка проурядової міліції, яка боролося з талібами на передовій.
Мазарі була біженкою в Ірані, де отримала диплом, а потім повернулася в Афганістан. У 2018 році вона стала губернаторкою району Чаркінт у провінції Балх, де вела переговори щодо капітуляції понад 100 повстанців "Талібану". Її район чинив значний опір талібам у 2021 році, і до падіння Кабула був одним із небагатьох районів, які залишалися неокупованими.
Спочатку вважали, що її схопили, але вона змогла втекти до США, де наразі чекає на переселення.
*Я сподіваюся, що настане день, коли бути жінкою, хазарейкою, шиїткою і розмовляти перською мовою - а усе це є частиною моєї особистості - не буде злочином на моїй батьківщині.
Її коаліція об’єднує "стурбованих мам темношкірих синів" з усіх куточків США. Депельша Томас Макгрудер є засновницею і президенткою загальнонаціональних організацій "Об'єднання матерів темношкірих хлопців" (Moms of Black Boys (MOBB) United) та MOBB United for Social Change, які зосереджуються на зміні політики та уявлень, що впливають на те, як правоохоронні органи та суспільство загалом ставляться до темношкірих хлопців та чоловіків.
Наразі вона є головною операційною директоркою і казначейкою Фонду Форда, де наглядає за глобальними операціями та фінансами.
Раніше Макгрудер 20 років працювала у медіа та розважальному бізнесі, зокрема телевізійною журналісткою, а також обіймала керівні посади на MTV і Black Entertainment Television (BET).
*Я сподіваюся, що після пандемії світ стане милосерднішим, що люди усвідомлять, наскільки ми взаємозалежні, і стануть чутливішими до чужого становища та викликів.
Мулу Мефсін
ЕфіопіяМедсестра
Мулу Мефсін, яка є медсестрою вже понад 10 років, зараз працює у One Stop Centre в Мекелле, регіональній столиці Ефіопського регіону Тиграй, що потерпає від бойових дій. Центр надає медичні, психологічні та юридичні послуги жертвам сексуального насильства.
Три роки тому Мефсін розпочала кампанію за припинення насильства над молодими дівчатами та жінками в Тиграї - це питання набуло актуальності у зв’язку з громадянською війною, яка почалася наприкінці 2020 року й триває досі.
Попри особисту травму, медсестра Мефсін хоче продовжувати свою роботу з надією, що мир колись вдасться відновити.
*Я хочу перезавантажити світ, щоб покласти край усім конфліктам, змусити країни працювати заради миру, а не вести переговори про продаж зброї, і забезпечити виконання законів, які карають ґвалтівників і кривдників молодих дівчат і жінок.
Мохадезі Мірзає
АфганістанПілотеса
Як перша жінка-пілотеса комерційної авіакомпанії Афганістану, Мохадезі Мірзає взяла на себе керування літаком Kam Air Boeing 737 під час першого в історії Афганістану польоту з виключно жіночим екіпажем на початку цього року. Вона стала комерційною пілотесою у вересні 2020 року, після чого літала до Туреччини, Саудівської Аравії та Індії.
Коли таліби увійшли в Кабул, Мірзає вже була в аеропорту, готуючись до рейсу, який так і не вилетів. Натомість вона летіла як пасажирка, залишаючи рідну країну. Мірзає каже, що вона "відстоює рівність у суспільстві, де жінки та чоловіки можуть працювати разом пліч-о-пліч".
Вона сподівається, що скоро знову буде літати.
*Не чекайте! Ніхто не прийде і не дасть вам крила, якщо ви не будете сильними. Я боролася за своє, ви боротиметеся за своє, і РАЗОМ ми будемо нестримними.
Фахіма Мірзає
АфганістанВиконавиця танцю дервішів
Перша і єдина в Афганістані жінка-виконавиця танцю дервішів, який є частиною церемонії сама в ісламській суфійській практиці. Фахіма Мірзає заснувала змішану суфійську танцювальну групу під назвою Shohood Cultural and Mystical Organization, що означає "Інтуїція містиків".
Вона розглядає танець як спосіб створити собі простір у глибоко традиційному та релігійному суспільстві, де діяльність гендерно-змішаних груп досі вважається табуйованою. Вона організовувала заходи по всій країні та сподівалася сприяти толерантності в Афганістані.
У 2021 році вона була змушена втекти з країни, оскільки таліби вважають танець суфійських дервішів єретичним і таким, що суперечить ісламському закону.
*Я вірю, що на першому місці має бути духовність: ми повинні спробувати знайти мир всередині себе, і тоді цей внутрішній мир пошириться на весь світ.
Тлаленг Мофокенг, яку з любов'ю називають Докторка Т, є лікаркою і борчинею за право жінок на сексуальне та репродуктивне здоров’я, яка виступає за загальний доступ до охорони здоров’я, догляду за ВІЛ-інфікованими та послуг із планування сім’ї.
Наразі д-рка Тлаленг Мофокенг є Спеціальною доповідачкою Організації Об’єднаних Націй з питань права на фізичне та психічне здоров’я – перша жінка, перша африканка та одна з наймолодших людей, які обіймали цю посаду. Вона також є автором бестселера "Докторка Т: Посібник із сексуального здоров’я та задоволення".
У 2016 році Мофокенг стала однією із переможців премії "120 до 40" для молодих чемпіонів з планування сім’ї від Інституту населення та репродуктивного здоров’я Білла і Мелінди Гейтс.
*Як я хочу, щоб змінився світ? Практикуючи догляд за собою та любов до спільноти.
Таня Музінда
ЗімбабвеСпортсменка з мотокросу
Таня Музінда вирішила підкорити світ мотокросу (мотоциклетних перегонів по бездоріжжю), де домінують чоловіки - і стала чемпіонкою своєї країни у перегонах по бездоріжжю. Вона є першою зімбабвійською жінкою, яка виграла чемпіонат з мотокросу від початку змагань у 1957 році.
Натхненна батьком, колишнім байкером, вона почала тренуватися, коли їй було п’ять років. Зараз 17-річна Музінда сподівається стати першою темношкірою африканкою, яка виграє чемпіонат світу з мотокросу серед жінок. У 2018 році Африканський союз назвав її юною спортсменкою року.
На свої заробітки від мотокросу вона займається благодійністю - оплачує навчання приблизно 100 учням у школі в Хараре.
*Я не хочу перезавантажувати світ - він ніколи не був ідеальним, завжди було щось хороше, а щось погане. Давайте виправимо сьогодення, щоб майбутнім поколінням не довелося боротися за те, за що боремося ми.
Відома нігерійська письменниця та феміністська ікона, чиї роботи перекладені понад тридцятьма мовами. Чимаманда Нгозі Адічі переїхала до США у віці 19 років, щоб отримати ступінь в галузі комунікації та політичних наук.
Її перший роман "Пурпуровий гібіскус" (2003) отримав Премію письменників Співдружності, а в 2013 році її роман "Американа" увійшов до десяти найкращих книг The New York Times.
Знакова промова TEDTalk Адічі у 2012 році під назвою "Ми всі повинні бути феміністками" розпочала всесвітню розмову про фемінізм і була опублікована у вигляді книги у 2014 році. Нещодавно вона написала "Записки про горе" (Notes on Grief ) (2021), дуже особисту данину її батькові після його раптової смерті.
*Використаймо цей момент, щоб почати думати про охорону здоров’я як про право людини в усьому світі – те, на що людина заслуговує просто завдяки тому, що вона жива, а не тоді, коли може собі це дозволити.
Відзначена нагородами журналістка та авторка, Лінн Нгугі відома своєю роботою на платформі цифрових новин TUKO, де вона висвітлювала широкий спектр історій про людей, що надихають.
Спочатку вона працювала волонтеркою і доглядала за онкохворими, а в 2011 році розпочала кар’єру в медіа з компанією Kiwo, а потім з Qatar Foundation. Нгугі також відома інфлюенсерка та медіаперсона у своїй країні.
У 2020 році вона виграла премію "Журналіст-гуманітарій року", а цьогоріч - премію I Change Nations Community Ambassador Award.
*Я хотіла б, щоб світ перетворився на місце, де всі почуваються в безпеці.
Аманда Нгуєн
СШАСоціальна підприємиця
Вона є генеральною директоркою Rise - організації, яка захищає права жертв сексуального насильства та зґвалтування.
Активістка з громадянських прав і соціальна підприємиця Аманда Н. Нгуєн заснувала Rise після того, як в 2013 році її зґвалтували під час навчання в Гарвардському університеті, і тоді їй сказали, що вона має лише шість місяців, щоб висунути звинувачення, перш ніж докази будуть знищені. Вона допомогла розробити проєкт Закону про права жертв сексуального насильства, який гарантує право жертви зґвалтування зберігати докази.
У 2021 році її відео про злочини на ґрунті ненависті до азійців у США стало вірусним, що стало ключовим моментом для руху "Стоп ненависті до азійців".
*Ніхто не безсилий, коли ми збираємося разом. Ніхто не є невидимим, коли ми вимагаємо, щоб нас бачили.
Басіра Пайгам
АфганістанАктивістка за права гендерних меншин
Захищати права ЛГБТК+ в Афганістані - непроста справа, але, попри труднощі, Басіра Пайгам боролася за гендерну рівність та права гендерних меншин протягом останніх восьми років.
Вона проводила семінари з гендерної та сексуальної обізнаності та разом зі своїми колегами надавала консультації та фінансову підтримку для лікування членів ЛГБТК+ спільноти, які стали жертвами насильства. Вони також допомагали вразливим ЛГБТК+ людям зі схильністю до самогубства отримати доступ до психотерапії.
Зараз вона живе в Ірландії та продовжує виступати за визнання ЛГБТК+ спільноти Афганістану та їхніх прав і свобод.
*Я сподіваюся, що народ Афганістану зможе вільно дихати, не думаючи про свою релігію, стать та сексуальність. Ми не будемо мовчати, і спільними зусиллями нам вдасться змінити усталений спосіб мислення.
Наталія Пастернак Ташнер
БразиліяМікробіологиня та популяризаторка науки
У своїх колонках в пресі, виступах на радіо та телебаченні вона доносила важливу наукову інформацію, яка рятує життя, мільйонам людей у Бразилії під час пандемії Covid-19.
Наталія Пастернак - письменниця, популяризаторка науки та мікробіологиня за освітою, має ступінь доктора філософії з генетики бактерій в Університеті Сан-Паулу. Завдяки якості її робіт, її запросив до Колумбійського університету всесвітньо відомий нейробіолог і науковий письменник Стюарт Фаєрстайн.
Вона також є засновницею і чинною президенткою Інституту питання науки (Instituto Questão de Ciência), неприбуткової організації, яка займається просуванням наукових даних у державній політиці.
*Як онука Голокосту, я знаю, що авторитарні уряди можуть зробити з людьми. Виступи на користь науки в Бразилії під час пандемії були моїм внеском у те, щоб заклик "Ніколи не забувайте" продовжував жити.
Моніка Паулус
Папуа Нова ГвінеяЗахисниця прав людини
Щоб допомогти жертвам звинувачень у чаклунстві та пов’язаного з ними насильства (SARV), правозахисниця Моніка Паулус стала співзасновницею організації Highlands Women Human Rights Defenders Network. Організація надає притулок і юридичні консультації жінкам, звинуваченим у чаклунстві, і повідомляє про такі випадки ООН та інші міжнародні організації.
Завдяки їхнім зусиллям уряд Папуа створив комітети щодо насильства, пов’язаного з чаклунством.
У 2015 році Паулус була однією з "Жінок, які мають досягнення" ООН і отримала Премію Папуа Нової Гвінеї для жінок за мужність. Amnesty International Australia назвала її однією з найсміливіших жінок у світі.
*Нам потрібно перезавантажитися і пам’ятати, що всі ми є частиною людської раси, і стать ніколи не повинна стримувати нас або використовуватися проти нас.
Рехана Попал, спеціалістка з питань імміграції та цивільного права, зараз працює над підтримкою афганських перекладачів та інших осіб, які залишилися в країні після виведення британських військових з Афганістану.
Попал була першою афганською жінкою, яка працювала адвокаткою в Англії та Уельсі. Вона приїхала до Сполученого Королівства як дитина-біженець у віці п’яти років, викладала міжнародну політику та право, а зараз працює адвокаткою з прав людини.
У 2019 році премія Inspirational Women in Law Awards назвала її адвокаткою року.
*Я сподіваюся, що в майбутньому жінки та дівчата в Афганістані зможуть вільно отримувати освіту, працювати та жити без страху.
Юристка і активістка за права найбільш знедолених громад Індії. Манджула Прадіп походить з родини далітів з Гуджарату і відома своєю боротьбою проти кастової та гендерної дискримінації. Вона була виконавчою директоркою Navsarjan Trust, найбільшої в Індії організації за права далітів (раніше відомих як недоторкані).
Цього року вона стала співзасновницею Національної ради жінок-лідерів. Вона також заснувала організацію Wise Act of Youth Visioning and Engagement, яка прагне розширити можливості маргіналізованої молоді країни.
Вона була членкинею Міжнародної мережі солідарності далітів, висвітлюючи права далітів на Всесвітній конференції ООН проти расизму.
*Я хочу, щоб світ змінився і мав співчуття і любов, щоб жінки з незаможних спільнот торували у ньому шлях до мирного і справедливого суспільства.
Разма
АфганістанМузикантка
Досвідчена музикантка, Разма грає на інструменті, на якому зазвичай грають чоловіки. Вона походить з родини музикантів, вивчала музику та мистецтво й виступала з відомими артистами в Афганістані та за кордоном.
Вона каже, що через свою музику сподівалася показати світові новий бік Афганістану, але натомість це був "найтемніший рік" для афганських жінок. Для неї як музикантки, яка більше не може співати чи грати з іншими, це стало особливо спустошливим.
Коли таліби правили країною з 1996 по 2001 рік, музика була заборонена, і Разма побоюється, що історія для афганських музикантів повторюється.
*Думка про суспільство без музики та пісень пригнічує мене як ніколи. Я сподіваюся, що слабкі голоси жінок нашої країни зможуть перетворитися на голосний крик.
Рохіла
АфганістанШколярка
Рохіла - учениця, яка постраждала від виключення дівчат із афганських середніх шкіл за наказом талібів. Її улюблені предмети - наука та англійська мова, і вона хоче мати можливість разом зі своїми братами ходити до школи.
Рохіла каже, що дуже мало її знайомих дівчат мають доступ до інтернету, і їй важко вчитися без вчителя.
Її мрія - вчити психологію та отримати стипендію для навчання за кордоном.
*Афганістан тепер відрізаний від світу, і мої мрії отримати освіту здаються марними. Сподіваюся, що міжнародне співтовариство нас не забуде, і наші роки наполегливої праці не минуть даремно.
Альба Руеда, перша трансгендерна людина, яка обійняла високу державну посаду в своїй країні, є заступницею міністра політики розмаїття Аргентини в Міністерстві у справах жінок, гендеру та різноманітності.
Активістка та науковиця, вона є обличчям Trans Women Argentina, організації, яка проводила кампанію за законопроєкт про робочу квоту для трансгендерів, який резервує 1% робочих місць у державному секторі для трансгендерів і трансвеститів. Новаторський законопроєкт отримав широку підтримку в Конгресі і став законом у червні 2021 року.
У 2019 році Руеда подала до суду на католицького архієпископа, який відмовився змінити її церковні записи, щоб вони відповідали імені та статі в її державному документі, що посвідчує особу.
*2021 рік продемонстрував величезний вплив економічної політики на відтворення нерівності. (Ми повинні заохочувати) політику з трансфеміністською перспективою, яка дозволяє нам будувати інші види відносин і розвивати колективну та громадську турботу.
Руксана
АфганістанХірургиня
Докторка Руксана – хірургиня і доцентка. Вона є засновницею організації, яка надає базову медичну допомогу пацієнтам, які були переміщені з інших афганських провінцій через конфлікт.
Вона працювала у несприятливих умовах у різні періоди бойових дій, надаючи медичну допомогу найуразливішим. Докторка Руксана є волонтеркою у Національній програмі боротьби з раком і наразі проводить акцію з підвищення обізнаності щодо раку молочної залози.
Її захоплює робота хірурга й вона сподівається стати джерелом натхнення для афганських студентів-медиків.
*Кожна велика зміна є результатом відданості лідера. Можливо, я не лідерка, але я залишуся в Афганістані, щоб внести зміни у паралізовану та корумповану систему охорони здоров’я.
Законодателька й колишня депутатка афганського парламенту з північної провінції Джоузджан Халіма Садаф Карімі – політикиня з багаторічним досвідом.
Вона була однією з майже 70 жінок-депутаток у своїй країні та єдиною жінкою від узбецької меншини в парламенті, де вона боролася за права своєї громади. Має ступінь з політології та економіки. Відома борчиня за права жінок, Садаф Карімі отримувала численні погрози від "Талібану", і їй довелося кілька разів переїжджати.
У 2020 році її молодшого брата, студента університету, убили таліби.
*Егоїстичні режими завжди зазнавали невдач від початку. Я сподіваюся, що афганські жінки здобудуть свої права завдяки участі - політичній, культурній, економічній та соціальній – і таким чином зможуть запобігти гуманітарній кризі.
Її кар'єра охоплює понад два десятиліття - і привела її до номінації на "Оскар". Кінопродюсерка і режисерка Роя Садат була першою жінкою-режисером у країні, яка вийшла з епохи "Талібану", і в її фільмах звучать голоси афганських жінок, їхнє життя та обмеження, накладені на них.
Її фільм 2017 року "Лист до президента" номінувався від Афганістану на найкращий фільм іноземною мовою на 90-й церемонії вручення премії "Оскар".
Садат є президенткою та співзасновницею незалежної кінокомпанії ROYA Film House, також вона заснувала Міжнародний фестиваль жіночого кіно в Афганістані, і також є його президенткою.
*Протягом перших п’яти років правління "Талібану" я сподівалася, що це закінчиться, і для мене відкриються двері моєї школи. Сьогодні я все ще вірю, що голос свободи, голос народу переможе.
Шогуфа Сафі очолила перший афганський жіночий оркестр Zohra. Там грають дівчата віком від 13 до 20 років, деякі з них - з бідних сімей або сироти.
Оркестр назвали на честь перської богині музики Zohra. Він виконує суміш традиційної афганської музики і західної класики, з 2014 року виступає на національних та міжнародних сценах.
Після приходу до влади "Талібану", Національний інститут музики Афганістану (ANIM), де колись працювала Сафі, закрили. Після того, як їй вдалося втекти до Дохи, вона та деякі з її колег, яким довелося залишити свої інструменти в Афганістані, дуже хочуть знову грати разом.
*Надія ніколи не вмирає. Я вірю, що навіть у темряві моя диригентська паличка буде маяком надії й світла для Афганістану.
Сахар
АфганістанФутболістка
Одна з багатьох молодих жінок, які хочуть грати у футбол в Афганістані, але більше не можуть цього робити під владою "Талібану". Останні кілька років Сахар грала за місцеву футбольну команду і завдяки спорту зустріла багато друзів.
Коли цього року таліби захопили країну, вона переховувалася зі своєю сім’єю, а потім утекла до іншої країни.
Вона все ще боїться за своїх колежанок, які залишилися в країні, але сподівається, що тепер зможе втілити свої мрії повернутися на футбольне поле.
*Я хочу продовжувати свою освіту та докладати максимум зусиль для досягнення своїх цілей, щоб моя сім’я - і я сама - пишалася моїми досягненнями. Я хочу досягти успіху, щоб ніхто не міг сказати, що дівчата не можуть грати у футбол.
Сома Сара
Велика БританіяЗасновниця Everyone’s Invited
У червні 2020 року Сома Сара заснувала вірусний Інстаграм-акаунт та вебсайт Everyone's Invited, платформу для постраждалих від сексуального насильства. Тут жертви можуть анонімно ділитися свідченнями про сексуальне насильство з метою привернути увагу до сексизму та викорінити "культуру зґвалтування" у школах та університетах Британії.
Протягом свого існування проєкт зібрав понад 50 тисяч історій і набув популярності після вбивства Сари Еверард, яку викрали на вулиці Лондона в березні 2021 року.
Сома сподівається розширити фокус своєї кампанії за межі академічних установ, щоб боротися з ширшою культурою жінконенависництва.
*Я хочу, щоб світ вислухав, підтримав і повірив тим, хто пережив сексуальне насильство.
Махбуба Серай
АфганістанАктивістка за права жінок
Після 26 років у вигнанні у США Махбуба Серай повернулася до рідного Афганістану в 2003 році і відтоді стала співзасновницею та очільницею низки організацій, які боролися за права жінок і дітей, включно з добре відомою Афганською жіночою мережею (AWN), наріжним каменем молодого жіночого руху країни.
Вона присвятила своє життя розширенню прав і можливостей жертв домашнього насильства, боротьбі за здоров’я та освіту дітей, а також боротьбі з корупцією. Коли "Талібан" повернувся до влади в серпні 2021 року, вона залишилася зі своїм народом і мужньо висловлювала занепокоєння афганських жінок у місцевих та міжнародних ЗМІ.
Журнал TIME назвав її однією з 100 найвпливовіших людей 2021 року.
*Мир - ось моє бажання номер один для моєї країни. Я не хочу бачити в очах моїх сестер і дочок страх, що на них чекає невідоме майбутнє. Досить!
Відзначена нагородами турецько-британська авторка і захисниця прав жінок і ЛГБТК+.
Еліф Шафак опублікувала 19 книг, зокрема "10 хвилин 38 секунд у цьому дивному світі" (10 Minutes 38 Seconds in This Strange World), яка увійшла до короткого списку Букерівської премії, і "Сорок правил кохання" (The Forty Rules of Love), яка увійшла до добірки ВВС "100 романів, які сформували наш світ". Її роботи перекладені понад 50 мовами.
Шафак має ступінь докторки політичних наук і викладала в університетах Туреччини, США та Британії. У 2021 році її нагородили Міжнародною літературною премією Халдора Лакснеса за внесок у "оновлення мистецтва оповідання".
*На Сході й Заході, скрізь ми стоїмо на великому перехресті. Старого світу більше немає - замість того, щоб намагатися повернутися назад, ми можемо побудувати кращий і справедливіший світ, де ніхто не буде покинутий.
Аніса Шахід
АфганістанЖурналістка
Аніса Шахід - одна з найвидатніших репортерів Афганістану, понад десять років вона висвітлювала історії про порушення прав людини, політику та корупцію. Вона працювала на TOLO News, одному з найвпливовіших каналів країни, і висвітлювала останні новини з цієї сфери.
Шахід отримувала прямі погрози через те, що вона журналістка й жінка, і була змушена тікати після захоплення влади талібами 15 серпня. У 2020 році організація "Репортери без кордонів" відзначили її "мужні" репортажі під час спалаху коронавірусу.
У 2021 році афганська мережа Free Speech Hub визнала її журналісткою року та "обличчям свободи слова".
*На піку вигання та відчаю я сподіваюся побачити мир в Афганістані. Я сподіваюся побачити жінок і дівчат усміхненими. І я сподіваюся, що зможу повернутися на батьківщину, додому, на роботу.
Міна Смоллмен
Велика БританіяСвященнослужителька і просвітниця
У 2013 році вона стала першою жінкою-архідияконом Англіканської церкви серед темношкірих чи представників етнічних меншин. Наразі Міна Смоллмен - вчителька та англіканська священнослужителька на пенсії, яка виступає за те, щоб зробити вулиці Британії безпечнішими та реформувати поліцію.
У 2020 році вбили двох її доньок: Ніколь Смоллмен і Бібау Генрі. Їх зарізав 19-річний чоловік у лондонському парку. Смоллмен розкритикувала те, як поліція реагувала на перший дзвінок про зниклих безвісти, і сказала, що її доньки, можливо, стали жертвами "расового профілювання" та "класової дискримінації".
Вона каже, що пробачила вбивцю своїх доньок: "Коли ми ненавидимо когось, то у полон потрапляють не лише вони, а й ми, адже наші думки поглинула помста. Я відмовляюся давати йому таку владу".
*Як вчителька і священнослужителька, я присвятила своє життя вихованню хлопчиків і дівчаток, на яких люди дивилися зверхньо. Я прошу кожного з вас не мовчати, коли ви бачите дискримінацію. Ми МОЖЕМО робити зміни.
Барбара Смолінська
ПольщаПідприємиця, майстриня ляльок-реборн
Гіперреалістичні "ляльки-реборн" допомагають деяким жінкам пережити викидень або втрату дитини, а деяким - упоратися з проблемами тривоги, депресії та фертильності. Польська мисткиня Барбара Смолінська — дизайнерка і майстриня ляльок, яка створює реалістичні ляльки, які можна використовувати з терапевтичною метою.
Колишня музикантка Барбара Смолінська має професійну освіту в сфері косметології та є засновницею компанії Reborn Sugar Babies. Її ляльки ручної роботи використовувались у фільмах та для навчання лікарів, медсестер та акушерок у медичних установах.
Смолінська захоплюється своїм мистецтвом і вважає, що її творіння дають надію жінкам і покращують їхнє психічне здоров’я.
*Я хотіла б, щоб люди стали більш чуйними, більш відкритими та толерантними до відмінного, як у випадку з терапією за допомогою ляльок-реборн, яка може допомогти багатьом жінкам.
Ейн Сое Мей
М'янмаБорчиня за демократію
Ейн Сое Мей (не її справжнє ім'я) арештувала військова хунта М'янми, і вона пів року перебувала за ґратами, поки її не звільнили за нещодавньою амністією. Її утримували в одному з численних військових центрів для допитів і горезвісній в’язниці Інсейн. Вона каже, що перебування під вартою було надзвичайно важким для неї і стверджує, що її катували фізично та психологічно.
Ще зі студентських часів молода активістка брала участь у багатьох агітаційних та масових заходах. Після військового перевороту 1 лютого Сое Мей стала учасницею руху, що активно виступає проти збройних сил країни, який зокрема організував протест "каструлі та сковорідки" у лютому та "мовчазний страйк" наприкінці березня.
Після звільнення вона відновила політичну діяльність.
*Якби тільки можна було перезавантажити світ… Ми хочемо успішно подолати епідемію та побудувати мирне суспільство. Ми сподіваємося, що всі диктатури у світі будуть повалені і буде встановлена справжня мирна демократія.
СШАСпеціалістка з державних стратегій у The SAFE Alliance
Пайпер Стідж Нельсон, головна спеціалістка з державних стратегій у The SAFE Alliance в Остіні, штат Техас, працює над залученням громади до припинення жорстокого поводження з дітьми, сексуального насильства, домашнього насильства та торгівлі людьми.
Організація консультує молодих жертв зґвалтування, які більше не можуть отримати доступ до послуг з переривання вагітності, оскільки новий закон штату забороняє аборти вже з шостого тижня вагітності.
Стідж Нельсон присвятила своє життя захисту прав жінок і дівчат. Вона працювала в ініціативі Мішель Обами Let Girls Learn і комітеті Annie’s List, який виступає за посилення присутності та успішності жінок у політиці.
*Covid-19 вже спричинив соціальні зміни - люди почуваються вправі говорити про важливі речі. Зараз завдання полягає в тому, щоб пояснити кожному чоловіку, жінці та дитині важливість тілесної автономії та згоди.
Фатіма Султані
АфганістанАльпіністка
Після того, як Фатіма Султані у 2019 році почала займатися альпінізмом як хобі, вона поставила собі за мету зацікавити афганських дівчат альпінізмом.
Вона увійшла в історію, коли у віці 18 років піднялася на вершину Ношах - на висоту 7492 метри, ця вершина гірського хребта Гіндукуш є найвищою в Афганістані - і стала наймолодшою жінкою, яка будь-коли це робила. Вона була учасницею команди з дев'яти молодих афганських альпіністів, троє з яких були жінки.
Завзята спортсменка, Султані протягом останніх семи років була членкинею національної збірної з боксу, тхеквондо та джиу-джитсу.
*Афганські жінки 20 років боролися за свою свободу і права. Вони піднялися на високі гори і зробили собі ім’я. Я сподіваюся, що вони зможуть знову піднятися на високі гори всередині країни та за її межами.
Художниця і фуд-дизайнерка, що досліджує наш вибір стилю життя, особливо з погляду сучасних стосунків із їжею.
Аделаїда Лала Там народилася в Китаї, пізніше була жителькою Гонконгу, а нині живе і працює у Нідерландах. Її мистецтво критично аналізує промислове виробництво харчових продуктів і спонукає споживачів переглянути те, що вони їдять, та свою відповідальність за виробництво їжі.
У 2018 році вона отримала приз журі та приз глядацьких симпатій конкурсу Future Food Design Awards за інсталяцію, присвячену забою корів. Вона входить до списку 50 Next 2021 року, учасники якого формують майбутнє гастрономії.
*У 2021 році світ дуже змінився, тепер я хочу, щоб світ мав більше емпатії до того, що ми їмо, й до того, як їжа потрапляє на наші столи.
Сестра Енн-Роуз Ну Таунг
М'янмаКатолицька черниця
Католицька черниця стала символом протестів після військового перевороту у М'янмі - вона стала на коліна перед поліцією, щоб врятувати протестувальників, що ховалися в її церкві.
Світлина, на якій вона, широко розкинувши руки, стоїть перед озброєними поліцейськими, стала вірусною у березні 2021 року і принесла їй широке визнання.
Сестра Енн-Роуз Ну Таунг відкрито говорила про захист цивільного населення, особливо дітей. За освітою акушерка, останні 20 років вона присвятила служінню Богу. Останнім часом доглядає за пацієнтами з Covid у штаті Качин у М’янмі.
*Я з розбитим серцем спостерігала за подіями у М'янмі. Якби я могла щось зробити, я б звільнила всіх людей, яких тримають у в'язницях безпідставно, і зробила б людей рівними без будь-якої дискримінації.
Емма Теофелус
НамібіяПолітикиня
Минулого року вона стала однією з наймолодших міністрів Африки - на момент призначення їй було 23 роки. Емма Інамутіла Теофелус є членкинею парламенту та заступницею міністра інформаційних та комунікаційних технологій, якій доручили керувати офіційними комунікаціями щодо Covid-19.
До цього вона була молодіжною активісткою, яка виступала за гендерну рівність, права дітей та сталий розвиток, спікеркою у Молодіжному парламенті та молодіжним мером свого рідного міста Віндхук.
Теофелус здобула юридичну освіту в Університеті Намібії та має диплом з африканського фемінізму та гендерних досліджень Університету Південної Африки.
*Світ можна перезавантажити шляхом прискорення: нам потрібно прискорити реалізацію усіх планів, які розробляли роками. Немає часу для затримок. Насправді, ми взагалі вже вичерпали час.
Сара Вахеді
АфганістанГенеральна директорка стартапу Ehtesab
Вона є засновницею афганського технологічного стартапу Ehtesab, першим продуктом якого став додаток для сповіщень в режимі реального часу про безпеку, електрику та трафік мешканцям Кабула. Додаток виявився важливим джерелом інформації для афганців про сутність та масштаби небезпеки поруч із ними, адже надавав достовірну інформацію про напади із саморобними вибуховими пристроями (СВУ), публічні побиття та рейди.
У 2022 році Сара Вахеді сподівається запустити функцію доставки SMS-повідомлень, що дозволить отримати доступ до послуги людям у сільській місцевості, які не мають інтернету.
Технологічна підприємиця потрапила до переліку "Лідерів наступного покоління" журналу TIME за 2021 рік і зараз вивчає права людини та науку про дані в Колумбійському університеті.
*Афганці неминуче піднімуться всі разом, вимагаючи вільних і чесних виборів і свободи для відновлення нашої країни. Щоб досягти цього, необхідна стійка активність у боротьбі за загальну освіту та здоров’я як для дівчат, так і для хлопчиків.
Вера Вонг
СШАМодельєрка
Видатна дизайнерка весільного вбрання, що є в авангарді моди ще з 1970-х років, Вера Еллен Вонг розширила свій бізнес, додававши до нього парфумерію, видавничу справу, домашній дизайн тощо.
Вонг народилася і виросла в Нью-Йорку, має китайське походження. Була редакторкою відділу моди в журналі Vogue, потім директоркою з дизайну Ralph Lauren. Вона також талановита фігуристка і професійно виступала у підлітковому віці.
Вера - членкиня престижної Ради модних дизайнерів Америки, яка у 2005 році назвала її найкращим дизайнером жіночого одягу.
*Ми всі вразливі перед одними й тими самими речами. Чим раніше ми всі почнемо працювати разом, щоб врятувати планету - а в більш інтелектуальному й екзистенційному сенсі, наші життя - тим краще.
Наньфу Ван
КитайКінематографістка
Наньфу Ван походить із віддаленого села в Китаї, а наразі живе та працює у США.
Її дебютний фільм "Горобець-хуліган" (Hooligan Sparrow) (2016) увійшов до короткого списку премії "Оскар" за найкращий документальний фільм. Вона також зняла стрічку "Нація однієї дитини" (One Child Nation) (2019) і "Один подих" (Same Breath) (2021), яка розповідає про те, як уряди Китаю та Америки відреагували на спалах Covid-19.
Ван зростала у бідності, але має три ступені магістра в університетах Шанхая, Огайо та Нью-Йорка. У 2020 році вона отримала грант MacArthur Genius Grant за "створення відвертих образів, які досліджують вплив авторитарного управління, корупції та відсутності відповідальності".
*Здається, що весь світ прагне повернутися до відчуття нормальності, але саме обставини, які ми вважали нормальними, стали причиною кризи, яку ми зараз переживаємо.
Рошанак Вардак
АфганістанГінекологиня
Колишня депутатка парламенту та кваліфікована гінекологиня, д-рка Рошанак Вардак надає медичні послуги жінкам понад 25 років. Вона навіть працювала під час першого періоду правління "Талібану" як єдина жінка-лікар у своїй рідній провінції Майдан-Вардак.
Після їхнього падіння у 2001 році, вона стала депутаткою парламенту. Її район перебував під контролем талібів протягом останніх п’ятнадцяти років і там, як і в багатьох сільських районах, відбувалися важкі бої за участю сил НАТО.
Вона розповіла BBC, що захоплення влади "Талібаном" і кінець війни виглядали як "сон". "Я чекала цього дня, щоб усунути цих корупціонерів від влади", - сказала вона. Але останнім часом вона зосередилася на спробах знову відкрити школи, і порушені "Талібаном" обіцянки зробили її відвертою прихильницею освіти для дівчат.
*Моя єдина надія для Афганістану - змусити лідерів уряду за останні 40 років відповідати за свої дії проти нації.
Мінг-На Вен
МакаоАкторка
Мінг-На Вен озвучила головну героїню мультфільму "Мулан" (1998) і "Мулан II" (2004), а також знялася в популярному американському телесеріалі "Швидка допомога" та в медичній драмі "Незбагненно" - одному з небагатьох американських телевізійних проєктів за участю актора азійського походження у головній ролі.
Наразі виконує роль Фенек Шанд у популярному серіалі Disney+ "Мандалорець", а також з'явиться у наступному епізоді серіалу "Книга Боби Фетта". У 2019 році Мінг-На отримала нагороду "Легенда Діснея".
У 2022 році має отримати зірку на голлівудській "Алеї слави".
*Перезавантаження світу - це не реальний варіант, то навіщо повертатися назад? Я вірю, що все відбувається з певною метою. Кожен новий день - це перезавантаження. Тож живіть сьогоденням із вдячністю.
Ребел Вілсон
АвстраліяАкторка, письменниця і продюсерка
Голлівудська мегазірка: акторка, письменниця, продюсерка і режисерка - і водночас випускниця юридичного факультету. Її акторська кар'єра почалася на сценах Сіднея, де вона часто писала власні твори. Перш ніж переїхати до США в 2010 році, вона зробила собі ім'я в австралійській комедії.
У Голівуді вона дебютувала у комедійному хіті "Подружки нареченої". Вона зіграла роль у фільмі "Кролик Джоджо", що отримав "Оскар", але, мабуть, найбільш відома як "Товста Емі" в музичній трилогії "Ідеальний голос" (друга частина трилогії 2015 року стала найбільш касовою музичною комедією всіх часів).
У 2022 році Вілсон зніме свій перший повнометражний фільм.
*Різноманітність, повага та інклюзія мають бути невід'ємною частиною усіх сфер життя.
АфганістанАктивістка за права людей з інвалідністю
Якубі та її чоловік, які обидвоє незрячі, заснували організацію Rahyab для освіти та реабілітації незрячих людей в Афганістані. Правозахисниця Бенафша Якубі також була уповноваженою у Незалежній комісії з прав людини в країні, де зосереджувалась на освіті незрячих дітей.
Після вторгнення талібів вона була змушена покинути країну, але залишається активною захисницею прав людей з інвалідністю, яких, як вона боїться, таліби дискримінуватимуть.
Умови для людей з інвалідністю і дискримінація залишаються серйозними проблемами в Афганістані, де одна з найбільших у світі кількість людей з інвалідністю на душу населення, частково через десятиліття конфліктів.
*Якщо я на щось і сподіваюсь, то це знову побачити свою країну з набагато більшою свободою та більшою інклюзією для всіх нас, афганців, щоб ми могли працювати над її розвитком.
Малала Юсуфзай
ПакистанЗасновниця Фонду Малали
Наймолодша лауреатка Нобелівської премії миру Малала Юсуфзай - пакистанська активістка з питань освіти для дівчат і Посланець миру ООН. Вона з 11 років виступає за право молодих жінок на освіту.
Малала почала вести блог для BBC про життя під владою талібів у Пакистані та про заборону дівчатам відвідувати школу. У жовтні 2012 року в її автобус сів озброєний чоловік і вистрілив їй у голову.
Після одужання вона продовжила свою роботу як співзасновниця некомерційного Фонду Малали, прагнучи побудувати світ, де кожна дівчина може вчитися та бути лідеркою без страху.
*Сотні мільйонів дівчат сьогодні не ходять до школи. Я хочу бачити світ, де кожна дівчина матиме доступ до 12 років безкоштовної, безпечної та якісної освіти. Де всі дівчата можуть вчитися та бути лідерками.
Вона була змушена покинути Росію після негативної реакції на її участь у рекламі супермаркету, де її сім'я брала участь у святкуванні гей-прайду, у серпні минулого року. Психотерапевтка та активістка ЛГБТК+, вона зараз живе в Іспанії.
Юма (яка попросила не називати її прізвище) стала активісткою після того, як Росія у 2013 році ухвалила закон про "гей-пропаганду", який забороняв "пропагування нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх".
Вона надає психологічну допомогу ЛГБТ-людям з Чечні, які стверджують, що їх катувала російська поліція у 2017-2018 роках. Вона також підтримує ЛГБТ-фестивалі та заходи в Росії.
*Примусова ізоляція показала, наскільки важливі близькі стосунки. Має сенс подивитися на те, що ми робимо у світі, що ми хотіли б зробити для своїх близьких.
Зала Зазай
АфганістанПоліцейська
Перша жінка-заступник начальника Управління кримінальних розшуків поліції в афганській провінції Хост, яку сильно дестабілізувала діяльність повстанських груп. Старша лейтенантка Зала Зазай була однією з близько 4000 жінок-поліцейських в країні і пройшла професійну підготовку в Академії поліції Туреччини.
Під час служби вона стикалася з залякуваннями з боку колег-чоловіків, а також із погрозами вбивства з боку повстанців.
Після захоплення Афганістану талібами в 2021 році Зазай була змушена покинути свою країну. Відтоді вона переймається безпекою інших жінок-поліцейських, які змушені переховуватися в Афганістані.
*Моя мрія в майбутньому - знову носити форму й кидати виклик традиційному та патріархальному суспільству. Я хочу знову працювати для афганських жінок у якомусь віддаленому місці, де жінки не мають права працювати.
Як обирали 100 жінок?
Команда проєкту BBC "100 жінок" склала короткий список жінок із тих, кого знайшли вони, та запропонували мовні служби Всесвітньої служби BBC.
Ми шукали кандидаток, які потрапляли до новинних заголовків або були учасницями важливих подій протягом останніх 12 місяців, а також тих, чиї історії надихають, які досягли чогось значного або вплинули на своє суспільство, й при цьому не обов'язково потрапили до новин.
Потім кандидаток оцінювали відповідно до цьогорічної теми - жінки, які допомагають "перезавантажити" світ, знову його віднайти після того, як глобальна пандемія змусила багатьох із нас переоцінити свій спосіб життя. Жінок обирали неупереджено та враховуючи регіональне представництво.
Цього року проєкт BBC "100 жінок" ухвалив безпрецедентне рішення присвятити половину списку жінкам з однієї країни - Афганістану. Нещодавні події в країні потрапили в новинні заголовки по всьому світу та змусили мільйони афганців поставити під сумнів своє майбутнє. Правозахисні групи висловлюють побоювання щодо того, що під керівництвом "Талібану" жінки не матимуть прав і свобод.
Присвятивши половину списку жінкам, які походять або працюють у цій країні, ми хотіли підкреслити, скільки з цих жінок були змушені зникнути із суспільного життя, а також дати почути голос тих, кого дедалі частіше змушують мовчати.
3 грудня таліби випустили указ від імені свого верховного лідера, який доручив міністерствам "вжити серйозних заходів" щодо прав жінок.
Указ встановлює правила, які регулюють шлюб і власність жінок, вказуючи, що жінок не можна примушувати до шлюбу і не можна розглядати як "власність".
Але цю декларацію розкритикували, оскільки в ній не згадують середню освіту для дівчат і обмеження права жінок на роботу.
Над проєктом працювали
Продюсери та редактори: Валерія Перассо, Амелія Баттерлі, Лара Оуен, Джорджина Пірс, Кавун Хамуш, Ханія Алі, Марк Ши. Редакторка проєкту BBC "100 жінок": Клер Вільямс. Продюсери: Пол Сарджент, Філіппа Джой, Ана Лусія Гонсалес. Розробка: Аю Відянінгсіх Іджаджа, Олександр Іванов. Дизайн: Дебі Лоізу, Зої Бартолем'ю. Ілюстрації: Джілла Дастмальчі.
Авторські права на фото: Фаділ Беріша, Гервін Полу/Talamua Media, Грегг ДеГуайр/Getty Images, Netflix, Менні Джефферсон, Університетський коледж Лондона (UCL), Zuno Photography, Брайан Мвандо, С.Х. Райхан, CAMGEW, Ферхат Елік, Хлоя Десноєрс, Reuters, Будевійн Боллманн, Імран Карім Хаттак/RedOn Films, Патрік Дауз, Кейт Воррен, Шеррідон Пойер, Фондо Семіллас, Magnificent Lenses Limited, Дарсі Хемлі, Ray Ryan Photography Tuam, Карла Поліцелла/Міністерство у справах жінок, гендеру та різноманітності (Аргентина), Матіас Салазар, Acumen Pictures, Мерсія Віндвай, Карлос Орсі/Questão de Ciência, Юрій Огарков, Setiz/@setiz, Мейд Антараван, Пітер Герлі, Джейсон Белл, Університет Шеффілда Халлам, Керолайн Мардок, Емад Манкуса, Девід М. Бенетт/Getty, East West Institute Flickr Gallery, Рашид Лован, Абдулла Рафік, RFH, Дженні Льюїс, Ram Parkash Studio, Oslo Freedom Forum, Кіана Гаєрі/Malala Fund, Фатіма Хасані, Насрін Раофі, Мохаммед Анвар Даніш'яр, Софі Шейнвальд, Паєз Джаханбін, Джеймс Баттен.
Що таке "100 жінок"?
Проєкт BBC "100 жінок" щороку називає 100 впливових жінок з усього світу, які своїм прикладом надихають інших. Ми створюємо документальні фільми, сюжети та інтерв'ю про їхнє життя - історії, у центрі яких стоять саме жінки.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.
