Вагітні українки та малюки не можуть вилетіти з Іраку вже три місяці. Ось їхні історії

В Іраку досі залишаються маленькі діти та вагітні жінки з України. Вони марно намагаються повернутися додому три місяці поспіль.

Понад сотня українців "застрягли" в Іраку. З-поміж них - вагітні жінки, маленькі діти та трудові мігранти, що через карантин втратили роботу. Всі прагнуть якнайшвидше повернутися додому, але досі це не вдавалося.

Впродовж двох місяців карантину Україна не давала дозволу на приліт з Іраку рейсу з пасажирами на борту.

Так, 7 травня в Києві приземлився іракський літак. Гіпотетично українці з Багдада та інших міст могли б повернутися ним, але він прилетів порожнім.

Формальна причина - брак дозволу з українського боку на посадку з пасажирами.

У безпеці, але далеко від мами

Крім цього випадку, українська лікарка з Харкова Ельвіра Ізмаїлова та її чоловік Сафар Юсиф ще п'ять разів намагалися повернути в Україну свого однорічного малюка Адама.

Двічі вони купували авіаквитки - й втрачали кошти. Рейси скасовували перед самим вильотом.

"Я їздила в "Бориспіль". Чекала там сина. Але, на жаль, щоразу марно", - розповідає Ельвіра.

Українська бабуся Адама захворіла - й Ельвіра мусила їхати її доглядати. Тоді батько відвіз хлопчика до своїх батьків в іракському місті Фаллуджа на два тижні.

Відтоді минуло три місяці. За цей час малюк підріс і навчився спілкуватися з мамою по відеозв'язку, цілуючи екран.

З Іраку хлопчика має вивезти батько.

З майбутнім чоловіком Ельвіра познайомилася в Харкові. Вони обоє вчилися в місцевому медичному університеті.

"Мій чоловік дуже серйозний, відповідальний. Здивувало, коли, подзвонивши вперше, запитав, чи я їла, а не куди ми підемо", - розповідає українка про початок їхніх стосунків.

Україну Сафар називає своїм другим домом. Він мешкає тут уже 11 років.

"Одружилися ми в Харкові. У нас було звичайне українське весілля: з нашими музикантами та тамадою", - розповідає Світлана.

"Підвези лікаря" по-іракськи

В Іраку перед вильотом Сафару потрібно отримати дозвіл на вивіз дитини, громадянина України. Його дають лише на десять днів у міграційній службі за місцем прописки.

Ця служба у Фаллуджі закрита на карантин. Працює центральне відділення в Багдаді, де чоловіку запропонували їхати до Фаллуджі…

Стукаючи в закриті наглухо двері, Сафар хотів їх сфотографувати, за що його мало не заарештувала поліція. В поствоєнному Іраку не можна знімати без дозволу державні будівлі.

Взагалі, спроби українців в Іраку повернутися додому нагадують квест коридорами кафкіанської бюрократії. Причому одразу двох країн, одна з яких досі вдається до воєнних методів контролю за порядком. І все це - на карантині з його колізіями.

Довго в такому блуканні не проглядався фінал. Сподівалися, що рейс має відбутися 24 травня, але його теж скасували.

Авіакомпанія "Браво" готова була виконати рейс Київ-Багдад-Київ. Пасажири мали заплатити за квитки по $450.

Але іракська сторона не погодилася евакуювати з Києва своїх громадян. А для авіаперевізника принципово летіти з пасажирами на борту як до Іраку, так і назад.

Українці допомагали один одному дістатися будь-якими можливими шляхами до аеропорту до вечора неділі, 24 травня. Що більше людей збереться разом, то вищими є шанси на відправку з Києва навіть порожнього літака. Але все виявилося марним.

Прорватися до летовища - це окрема пригода, варта пера романістів. Наприкінці священного для мусульман місяця Рамадан країна повністю заблокована. На дорогах виставлені КПП, через які пропускають лише медиків та військових.

Відтак дехто з українців вимушений був просити знайомих лікарів проїхатися з ними до Багдада. Ось така послуга "підвези лікаря" по-іракськи.

Від самого початку карантину в цій близькосхідній країні діяли суворі обмеження.

"Коли президент оголосив початок карантину в Україні та дав час на повернення з-за кордону, тут уже не працювали аеропорти, були перекриті дороги, - пригадує Світлана Соловей. - Тому залишалося лише чекати".

Ще тоді багато людей не встигли на останні доступні рейси. Просто не було шансів легально дістатися до столиці.

Станом на 23 травня, за офіційними даними, на коронавірус в Іраку захворіли майже чотири тисячі людей. З них понад дві з половиною вже одужали. 147 людей померли.

Як і Ельвіра, Світлана вийшла заміж за іракця. Вони зіграли й мусульманське весілля нікях, й українське. Молоде подружжя мешкає в Багдаді й чекає первістка.

Поки Ельвіра переживає, чи пустять на борт літака її маленького Адама, адже дозвіл на його вивіз з Іраку вже недійсний, у Світлани є інший привід для хвилювання. Чи їй самій дозволять сісти на літак до України? В Іраку вагітним жінкам такі подорожі дозволяють лише до 27 тижня.

"Я хочу народити дитину вдома, в Україні, де я все знаю: і пологовий будинок, і лікарів, - каже Світлана. - Але рейс переносили так багато разів, що в підсумку в мене 33 тижні вагітності".

Українці наголошують, що самостійно оплатять і свої квитки, й обсервацію на батьківщині.

Ще на початку карантину міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевнив, що держава допоможе повернутися всім "застряглим" українцям.

Головне - аби це було безпечно й люди відбули два тижні самоізоляції в Україні.

Втім, наприкінці квітня уряд не включив іракську столицю до переліку міст, звідки буде здійснюватися евакуація.

Тим часом однорічний Адам із батьком у буквальному сенсі сиділи на валізах у Багдаді. Вчергове чекали рейс, який вкотре не відбувся.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!