Чи споживали б ви м’ясо, отримане без убивства?

Нашому світові загрожує продовольча криза, оскільки в ньому зростають апетити до м'яса. Чи може курка, що бігає подвір'ям ферми у Сан-Франциско, стати розв'язанням проблеми?

У 1931 році Вінстон Черчилль спрогнозував, що одного дня людство "перестане займатись абсурдом, вирощувати цілу курку заради грудки чи крильця, й вирощуватиме ці частини окремо".

Цей день настав через вісімдесят сім років. Про це ми дізналися в продуктовій компанії Just із Сан-Франциско, де скуштували курячі нагетси, отримані з клітин курячої пір'їни.

Курка смакувала як курка і при цьому залишалася живою. З розповідей очевидців, вона блукала десь на фермі неподалік від лабораторії.

Це м'ясо не слід плутати з вегетаріанськими бургерами, що мають рослинну основу, та іншими замінниками м'яса, що набувають популярності в супермаркетах.

Ні, це справжнє м'ясо, вирощене з тваринних клітин. Описують його по-різному: окультурене, штучне, вирощене в пробірці чи навіть "чисте" м'ясо.

Виготовлення курячого нагетса в маленькому біореакторі забирає близько двох днів. Для прискорення процесу поділу клітин застосовується білок. Це своєрідний каркас, який дає продукту та культурі (тобто розростанню) середовище, від якого м'ясо живитиметься під час росту.

Цього продукту ще немає в продажу в жодній країні світу. Однак генеральний директор Just Джош Тетрік обіцяє, що вже до кінця 2018 року він з'явиться в меню кількох ресторанів.

"Ми виготовляємо яйця, морозиво, масло та інше з рослин, а м'ясо робимо з м'яса. Просто для цього не потрібно вбивати тварину", - уточнює Тетрік.

Нам дали покуштувати, і результати вразили. Шкірочка була хрусткою, а м'ясо - ароматним, хоча внутрішня текстура виявилась трохи м'якшою, ніж у нагетсів з McDonald's чи KFC.

Тетрік та інші підприємці, що працюють над виробництвом клітинного м'яса, пояснюють, що хочуть зупинити забій тварин і захистити довкілля від шкідливого впливу промислового фермерства.

За їхніми словами, вони шукають розв'язання проблеми - як нагодувати перенаселену Землю, не знищуючи при цьому планету. І вказують на те, що їхнє м'ясо не містить ГМО і в процесі вирощування не вимагає застосування антибіотиків.

За даними ООН, вирощування тварин на їжу - одна з причин глобального потепління, забруднення води та повітря. Конвенційна тваринна галузь намагається підвищити свою ефективність і менше шкодити довкіллю, проте багато людей висловлюють сумніви в тому, що надалі вона встигатиме задовольняти зростання світових апетитів до тваринного білка.

Щороку ми вбиваємо 70 мільярдів тварин, щоб нагодувати сім мільярдів людей, каже доктор Юма Валеті, кардіолог, засновник каліфорнійської компанії Memphis Meats, провідного виробника штучного м'яса на клітинній основі.

За його словами, коли більше людей вибереться з бідності, глобальний попит на м'ясо зросте вдвічі. Людство не в змозі буде вирощувати достатньо худоби й курей, щоб задовольнити апетити дев'яти мільярдів людей, а саме таким буде населення Землі до 2050 року.

"З цих тваринних клітин ми можемо вирощувати буквально будь-яке м'ясо, птицю і морепродукти, - запевняє доктор Валеті. - На мою думку, це одна з найважливіших інновацій сучасності".

Багато американців стверджують, що стали вживати менше м'яса. Але за даними міністерства сільського господарства США, за поточний рік пересічний споживач з'їсть понад 100 кг м'яса худоби та птиці. Це приблизно на 9 кг більше, ніж американці споживали у 1970-х роках.

Піонером клітинного сільського господарства є голландський вчений Марк Пост. Його перший гамбургер, вирощений у лабораторних умовах і підсмажений 2013 року, коштував 300 000 доларів (228 000 фунтів).

Наразі жодна компанія не розширила виробництво для того, щоб клітинні котлети з'явилися в продажу, однак за приблизними оцінками Поста, якби він розпочав масове виробництво своїх бургерів, то зміг би знизити вартість кожного до 10 американських доларів.

"Звичайно, це поки що зависока ціна", - визнає він.

Якщо компанії Just все-таки вдасться цього року виготовити достатню кількість курячих нагетсів для продажу, то навряд чи вони з'являться в меню американських ресторанів. Уряд США ще й досі вирішує їхню долю.

Основну масу харчових продуктів у США контролює Управління з нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA). Втім, за деякими з них наглядає міністерство сільського господарства (USDA). Тобто якщо ви купуєте в США заморожену піцу, то її версію з пепероні контролює USDA, а версію з сиром - FDA.

"Ми ведемо переговори з багатьма країнами Азії та Європи", - розповідає Тетрік. "Поки що нічого не ясно" з регулюванням у США, де USDA та FDA проводять публічні слухання, пояснює він.

"Я думаю, країни хочуть перебрати на себе роль лідера в цій справі. Коли йдеться про брак харчів, відновлюваність ресурсів чи будівництво цілковито нової економіки, кожній країні хочеться бути в авангарді", - каже Тетрік.

Кінцева мета - розширити виробництво штучного м'яса від лабораторій до великих промислових фабрик.

У цю сферу сьогодні залучені десятки компаній. Вони залучають венчурний капітал з Кремнієвої долини та від інших інвесторів за її межами. Серед тих, хто вклав гроші в цю технологію, - такі мільярдери, як Білл Гейтс і Річард Бренсон.

Також цей продукт доволі несподівано отримав фінансову підтримку в компанії Tyson Foods, яка вклала кошти в Memphis Meats, хоча сума не розголошується.

Tyson - найбільший переробник м'яса в США. Щотижня компанія переробляє близько 424 000 свиней, 130 000 корів і 35 мільйонів курей. Тож навіщо їй інвестувати в клітинне м'ясо?

Компанія вирішила "дещо змінити профіль - з м'ясної стати білковою", пояснив Том Мастробуоні, фінансовий директор Tyson Ventures, венчурного підрозділу Tyson.

"Ми ухвалили свідоме рішення - станемо найбільшою протеїновою компанією", - додав він.

Новітні технології Кремнієвої долини асоціюються з вільним генеруванням ідей та духом підприємництва. Проте не варто забувати, що Сполучені Штати Америки - це все ж країна, де велике значення мають давні традиції.

Асоціація скотарів США має сильне лобі, а ковбой - це шанований символ з романтичним ореолом. Іншого такого в історії країни, напевно, не знайдеться.

Тож власники ранчо на Середньому Заході долучаються до дискусії про те, яким чином позиціонуватиметься на ринку новий продукт - як чисте, клітинне, отримане без забою м'ясо, етичний білок чи просто м'ясо?

На своєму ранчо в Озарксі, гірському регіоні, що простягається від Міссурі до Арканзасу, Калена та Біллі Брюси годують череду чорної ангуської худоби. Допомагає їм у цьому чотирирічна донечка Вілла.

"Це м'ясо треба правильно маркувати - як білок, виготовлений лабораторним шляхом, - вважає Біллі Брюс. - Бо для мене м'ясо - це те, що стоїть у нас за спинами. Жива тварина, що дихає".

З цим погоджується штат Міссурі. На вимогу фермерів, його законодавчий орган видав наказ, згідно з яким етикетки з написом "м'ясо" дозволено клеїти лише на продукт, отриманий з худоби. Це вже натяк на побоювання щодо тенденцій, які можуть невдовзі зашкодити традиційному сільському господарству.

"Щоб не вводити в оману споживачів, щоб вони знали, що купують і чим годують сім'ї, нам здається, що такий продукт треба називати якось інакше", - каже Калена Брюс.

Директор з політики та інформування Асоціації скотарів США у Вашингтоні (округ Колумбія) Ліа Бйондо очікує, що закон штату Міссурі приймуть також інші штати.

"Ми дозволимо цим компаніям самостійно вирішувати, як називати свою продукцію. Головне, щоб вона не називалась яловичиною чи м'ясом", - зазначає Бйондо.

Але в будь-якому разі - чи їстиме хтось такі продукти? Особливо тут, у місцевості, де розводять худобу?

Відвідувачів Lamberts, традиційного ресторану Середнього Заходу в Озарку, штат Міссурі, ще доведеться переконувати.

"М'ясо - це те, що виросло на фермі, у полі", - твердить Джеррі Кімрі, будівельник з Лебанона, штат Міссурі.

Вчителька Ешлі Поспісіл, також з Лебанона, не хотіла б їсти штучне м'ясо.

"Я хочу бути впевненою в походженні м'яса і знати, що воно натуральне, а не створене в лабораторії", - пояснює Ешлі.

З цим погоджується Лінда Гілбурн, яка з апетитом поїдає (яловичий) стейк, перш ніж вирушити додому в Гатрі, штат Оклахома.

"Для мене краще, щоб спочатку воно було живе і бігало на чотирьох ногах", - каже вона.

"Те, що створює людина, мене чомусь відлякує. Ми й так достатньо вже біди накоїли. Мені більше до душі те, що створив Бог", - зізнається Лінда.

Пані Гілбурн - аж ніяк не єдина, хто з пересторогою ставиться до ідеї "їжі Франкенштейна", як її охрестили скептики. Але Джош Тетрік наполягає на тому, що клітинне м'ясо абсолютно позбавлене численних тваринних захворювань, до яких вразливе традиційне виробництво м'яса.

Він робить ставку на людський досвід і прихильне ставлення до прогресу.

"Зрештою, людство перестало колоти лід і тепер бере його в морозилці, перестало вбивати китів, щоб отримати гас, і тепер очищує для цього нафту, а від гасу перейшло до електричних лампочок… хоч колись лампочку й називали творінням диявола… однак людство цілком спроможне прийняти щось нове.

"Так відбувається завжди. Якби довелося робити ставки, я б сказав, що з м'ясом теж так буде", - запевняє Тетрік.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.