Як боти маніпулюють у політичних інтернет-баталіях

Автор фото, Reuters
- Author, Це Їнь Лі
- Role, BBC Monitoring
Чи доводилось вам останнім часом обговорювати політичні питання у соцмережах? Дуже ймовірно, що вашою розмовою намагалися маніпулювати боти, вважають дослідники.
Фахівці з Оксфордського інституту інтернету (Oxford Internet Institute, далі OII) проаналізували розмови у мережах Facebook i Twitter на теми, пов'язані з політикою США, Росії, України, Німеччини, Канади, Китаю, Тайваню, Бразилії та Польщі.
Серед усіх дискусій про вибори, політичні кризи та питання національної безпеки дослідники з ОІІ не знайшли жодної, де б думка учасників не піддавалася спробам маніпуляції.
Боти у пропаганді
Боти - це програми, що виконують прості одноманітні завдання. З їхньою допомогою здійснюють те, що в ОІІ називають "модельованою пропагандою" - поширюють у соцмережах оманливу інформацію.
Боти можуть "спілкуватися" з людьми - наприклад, дублювати неправдиві новини у Twitter; вони також можуть користуватися алгоритмами соцмереж, щоб підняти популярність бажаної теми.
Вони можуть бути повністю або частково автоматичними. Завдяки ним одна-єдина особа може створити ілюзію спільної думки багатьох людей. Їх також використовують для придушення критики - нападів на окремих людей чи дискредитації хештеґів.
В різних країнах дослідники з ОІІ вдавалися до різних методів виявлення ботів.
Втім, у минулому цей інститут уже критикували за таврування окремих дописувачів у соцмережах як "ботів", тоді як самі дописувачі це ревно заперечували.
"Twitter-бот може запустити хто завгодно"
Ботів запускають авторитарні держпосадовці, зовнішні консультанти, яких наймають компанії, або й окремі люди, що розуміються на цій технології, сказано в дослідженні ОІІ.
"Оскільки Twitter API [API - прикладний програмний інтерфейс, спосіб комунікації між різними програмами] відкритий для всіх, Twitter-бот може запустити хто завгодно", - пояснює керівник дослідження Семюел Вуллі.

Читайте також:

Хоча боти та інші засоби пропаганди в кожній країні використовуються по-різному, залежно від особливостей політичного контексту, спостерігаються й певні тренди.
Наприклад, у кожній країні громадські об'єднання змушені докладати величезних зусиль, аби захиститися від несправедливих інформаційних атак.
Що ж до авторитарних країн, тут соціальні мережі - одна з основних арен, за які бореться влада під час політичних криз.
На передовій дезінформації
Модельована пропаганда особливо поширена в Україні, свідчить дослідження.
Тут спостерігається "висока активність Росії… спрямована на маніпуляцію суспільною думкою", адже з 2014 р. Україна знаходиться "на передовій чисельних кампаній з дезінформації".
Дослідники пояснюють, як саме проходять такі кампанії.
Спочатку "фейкове" повідомлення публікують в періодичному виданні в інтернеті чи в приватному блозі. Це нескладно, бо "багато українських інтернет-видань… за гроші готові опублікувати що завгодно".
Потім боти поширюють це повідомлення в соцмережах; дуже часто воно доходить до уваги "лідерів думок" з великим числом підписників.

Автор фото, AFP/Getty
Привернувши достатньо уваги, повідомлення майже часто потрапляє до провідних ЗМІ, включно з телеканалами.
Дослідники наводять приклад, пов'язаний з ураженням у 2014 р. літака рейсу МН17 авіакомпанії Malaysia Airlines.
За однією з "теорій змови", літак був збитий у повітрі українським винищувачем. Ця теорія постала з Twitter-повідомлення іспанського авіадиспетчера Карлоса (@spainbuca), якого насправді не існує.
Допис @spainbuca поширили інші користувачі, а потім і телекомпанія RT, а також інші російські новинні агентства.
Міністерство інформаційної політики України пізніше заявило, що проросійські повідомлення поширювались через той акаунт ще на початку року.
За підрахунками ОІІ, близько 45% російських Twitter-акаунтів політичного спрямування є високо автоматизованими - "по суті, вони лише транслюють урядову пропаганду".
"Зброя проти демократії"
Важко дати кількісну оцінку впливу ботів.
Втім, дослідники з ОІІ переконані, що "на сьогодні, модельована пропаганда - один з найпотужніших видів зброї проти демократії".
Вони закликають адміністраторів соцмереж серйозніше підійти до боротьби з ботами.
Провідний дослідник професор Філіп Говард запропонував кілька технологічних рішень цієї проблеми:
- зробити відбір дописів, які потрапляють на сторінки новин, більш "випадковим", так щоб користувачі не опинялися в замкненому колі однодумців;
- запровадити рейтинг достовірності новинних сторінок;
- дозволити зовнішню перевірку алгоритмів, які використовуються для поширення тих чи інших дописів.
Водночас професор Говард зауважує, що уряд має проявляти обачливість і не висувати надмірних обмежень до соцмереж, щоб не придушувати там політичні дискусії.

Автор фото, Reuters
У відповідь керівництво мережі Twitter заявило, що зовнішні дослідження діяльності ботів на їхній платформі "часто неточні та ненадійні з точки зору методології".
В заяві також зазначено, що діяльність ботів у Twitter заборонена і що адміністрація постійно "вживає заходів, щоб гарантувати ефективність наших технологій перед лицем нових викликів".
Прес-секретар компанії Facebook відмовилась дати коментар з цього приводу.












