"Як я заснув під розмову Олівера Стоуна з Володимиром Путіним"

У понеділок ввечері Showtime, платний розважальний канал кабельного телебачення США, з помпою почав транслювати чотиригодинну документальну передачу кінорежисера Олівера Стоуна "Інтерв'ю з Путіним".

Інтерв'ю знімали від липня 2015-го до лютого цього року - упродовж 20 годин. Його транслюватимуть годинними порціями до четверга.

Подивившись першу з них, ваш кореспондент не почув жодного гострого запитання, які Стоун, можливо, приберігає до кінця, а поки намагається завоювати прихильність співрозмовника і приспати його пильність.

Поки всі запитання без винятку були доброзичливими, хоча відповідь на одне з них ризикувала ще нижче обвалити котирування Путіна в ліберальних колах США.

"У вас узагалі бувають погані дні?" - турботливо запитав Олівер Стоун.

"Я ж не жінка, у мене поганих днів не буває", - бадьоро відказав пан Путін і зробив невеликий екскурс в область менструального циклу.

Спантеличений Стоун зауважив, що його співрозмовник одним махом зачепив половину Америки. Путін миролюбно спробував виправити ситуацію, але лише поглибив яму, в яку потрапив.

Деяким колегам надіслали перші дві години серії на попередній перегляд, і багато хто вже згадав цей епізод у відгуках.

Усю першу годину Стоун критикував Америку запекліше, ніж Путін. Той не заперечував, але звучав більш примирливо, ніж гість, який, наприклад, звинуватив Волл-стріт у прагненні знищити економіку Росії, а владні кола США - в бажанні панувати над Росією.

Інтерв'юер також підтримав російську версію, за якою американці обіцяли Москві не розширювати НАТО до кордонів Росії, а потім надурили.

Складалося враження, ніби Олівер Стоун працює на RT, хоча там працює не він, а його син Шон.

Як пише Мередіт Блейк у Los Angeles Times, "Стоун давно створив собі репутацію політичного провокатора, знявши, наприклад, неканонічні версії президентства Ніксона і замаху на Джона Кеннеді, а також гуманізувавши іноземних лідерів, включно з Фіделем Кастро і Уго Чавесом".

За словами Блейк, схильність режисера руйнувати загальноприйняті версії американської історії спонукала критиків оголосити його бранцем конспірологічних теорій.

Автор вважає, що залучити Путіна тоді, коли в США всі говорять про Росію, було великою перемогою режисера і телеканалу.

Як зауважила в понеділок помічниця Дональда Трампа Келліенн Конвей, американські демократи зараз так захоплені російським втручанням у вибори 2016 року, що вимовляють слово "Росія" частіше, ніж "Америка".

З іншого боку, компліментарний портрет російського лідера, який наразі намалював Стоун, так суперечить путінському образу, який останнім часом створюють американські демократи, що може відштовхнути частину аудиторії.

"Навіть Гітлер був популярніший!" - зауважує Стоун.

До того ж, перша серія інтерв'ю була, на мій погляд, виснажливо нудна. Та й в Америці цей жанр не дуже популярний. Тож комерційний успіх "Інтерв'ю з Путіним" не гарантований.

"Шалено безвідповідальний любовний лист"

У місцевих критиків бесіди Стоуна з Путіним поки точно не мали успіху.

Один із найбільш уїдливих відгуків вийшов з-під пера Марлоу Стерна з ліберального сайту Daily Beast. Його величезна стаття називається ​​"Шалено безвідповідальний любовний лист Олівера Стоуна Володимиру Путіну".

Перша її фраза не покращує картини. "Коли Америка надсилає своїх людей брати інтерв'ю у Володимира Путіна, - пише автор, - вона не шле найкращих".

Автор нагадує, що в 2014 році вийшов документальний фільм Стоуна "Україна в огні", який він характеризує як "маячний зразок кремлівської пропаганди, який стверджує з мізерними доказами, що ЦРУ організувало українську революцію 2014 року".

За словами Стерна, у вересні Стоун заявив, що за зламом електронних архівів Національного комітету Демпартії стоять свої, а не російські агенти, як вважають американські спецслужби.

За висловом автора, "Інтерв'ю з Путіним" "явно ставить на меті гуманізувати Путіна і демонізувати Америку".

"У перших двох серіях, наданих пресі, - йдеться далі, - є сцени, в яких Путін годує коней і прогулюється в садах під звуки струнних інструментів; кадри, де чоловік на сьомому десятку навчає хокею втричі молодших хлопців, а також улесливі зауваження Стоуна на кшталт "ви досить дисципліновані, сер", або "ви дуже щаслива людина!".

Олівер Стоун, за словами Стерна, не лише не надокучає Путіну гострими питаннями, а й по суті дає йому трибуну, з якої "хитрий екс-оперативник КДБ може крутити фактами швидше, ніж смерч крутить президентською перукою" (мабуть, мається на увазі не Трамп, який, здається, зачісує власне волосся).

Так, "Путін заперечує, що Росія була агресором буквально у всіх світових конфліктах, включно зі вторгненням в Грузію та Україну; він ставить російську економіку за приклад американській, хоча ВВП Росії ледь перевищує половину каліфорнійського; він навіть звинувачує США в Карибській кризі".

"Чому він буде брехати?"

"Я інтерв'юю його, чому він буде брехати?" - запитав Стоун у розмові з зірками телекомпанії CBS.

"Кліп, який ви щойно показали, - парирувала ведуча Нора О'Доннел, - де він каже, що, "на відміну від багатьох наших партнерів, ми ніколи не втручаємося у внутрішні справи інших країн", - це ж чистої води брехня".

"Це ви так кажете, а я не зовсім упевнений, що це так", - заперечив Стоун.

Інший ведучий CBS, Чарлі Роуз, який теж свого часу брав інтерв'ю у Путіна, зауважив, що розвідслужби США впевнені у втручанні Росії в американські вибори.

"Я не знаю, Чарлі, - сказав Стоун. - Навіщо їм це?".

Консервативний сайт Newsbusters передрукував цю розмову під заголовком "Легковірний Олівер Стоун про бандита Путіна: "Навіщо цей державний діяч стане мені брехати?!"

Не знайшов режисер розуміння і у журналу Foreign Policy, який пише, що Стоун "якось примудряється озвучувати генеральну лінію Кремля і одночасно покладається на найбанальніші американські кліше про Росію".

"Лестощі, але мало скепсису", - охарактеризувала "Інтерв'ю з Путіним" New York Times.

Позитивні відгуки мені поки не траплялися, але Америка велика, і десь вони можуть бути.