Альбій Шудря Бі-Бі-Сі, Севастополь-Київ

	"Квас" - він і російською, і українською квас. Але якою мовою писати "Севастопольський!?

Міністерство освіти й науки України назвало неправомірним і таким, що обмежує конституційні права громадян на здобуття освіти державною мовою, рішення Севастопольскої міської Ради стососовно кількості годин на викладання українською у севастопольських школах.

Севастопольські депутати вирішили не збільшувати кількість годин на викладання окремих предметів українською мовою.

Тим часом представники міністерства у Севастополі стверджують, що на вивчення російської мови надається стільки ж годин, як приблизно і в школах Росії. Водночас в Криму лише 7 шкіл, а в Севастополі – одна школа з українською мовою навчання.

Флот чи фліт?

Мовне питання в Севастополі стало не менш політизованим, ніж проблема базування Чорноморського флоту. Однак українську тут все ж вчать, причому чимало людей зіштовхнулися з такою необхідністю вже в дорослому віці. Я знайшов тих севастопольців, які не тільки подолали "мовний бар'єр", але й зробили це у свій оригінальний спосіб.

Пісня “Легендарний Севастополь” російською мовою і пісня “Величавий Севастополь” українською. Україномовна версія з'явилась ще декілька років тому. Але представники місцевих проросійських організацій досі обурені. Вони кажуть, це образа для міста.

	Деякі проросійські організації Севастополя пов'язують майбутнє міста виключно з російським флотом

У Севастополі на вулицях українська мова звучить рідко. Українську чутно в телепередачах і по радіо. Надписи українською використовуються на щитовій рекламі. З Києва до державних установ надходять офіційні документи українською мовою, місцеві чиновники готують звіти до столиці теж українською. Українською звучать й військові команди на кораблях ВМС України.

Однак навіть окремі свідчення поширення української мови викликають невдоволення деких проросійськи налаштованих політиків. Заяви про надто швидку “українізацію” лунають так само часто, як і висловлювання про нерозривні зв’язки Севастополя з російським Чорноморським флотом.
В радянські часи Севастополь був єдиним містом на території України, де в школах не викладали українську мову.

Гаррі Поттер по-калиновому

Дмитро Базів, заступник голови Севастопольської адміністрації, вивчив українську мову вже після школи – коли навчався в Київському університеті імені Тараса Григоровича Шевченка. Тезу щодо прискореної “українізації” вважає надуманою:

“Іноді в нас кажуть у Севастополі: “Ползучая украинизация нас достала, заставляют нас смотреть, а мы не понимают на украинском языке”. То я завжди кажу: чи українізація так повільно повзе, що вона вже стільки років, а ви досі не розумієте українську мову, чи щось не так”.

Я завжди кажу: чи українізація так повільно повзе, що вона вже стільки років, а ви досі не розумієте українську мову, чи щось не так

А самому чиновнику міської адміністрації Дмитру Базіву подолати мовний бар'єр допомогла книга про Гаррі Потера в перекладі українською. Спочатку треба було осягнути книгу обсягом 900 сторінок. Потім про Гаррі Потера було перечитано все.

“Я осягнув, і після цього перечитав усі книжки. Перед перекладачем просто капелюх можна зняти. До речі, російські фанати “Гаррі Поттера” дуже критикують російський переклад, дуже неякісний”.

Корисний ящик

Дмитро Білоцерківець – представник однієї з українських молодіжних організацій. Українську в школі вчити змоги не мав. Але українська мова, як каже Дмитро, була для нього ствердженням життєвої позиції і важливою умовою продовження активної політичної діяльності. Практичні навички української отримав завдяки перегляду телепередач.

“Я не знаю, просто почав розмовляти українською, сам по собі. Дивно вийшло, але таке буває”, - каже він.

Марія Васильєва вивчила українську швидше не завдяки, а заради телебачення. Марія хотіла працювати тележурналістом в Києві. Українська відкрила для неї можливість досягти мети - стати кореспондентом телеканалу 1+1.

Мене прийняла щира жіночка, яка зібрала групу десь із 5 осіб, і сказала, що всі ми будемо співати хором. Така була у неї методика

“Спочатку я звернулася до севастопольського осередку українського товариства “Просвіта”, бо це єдині, мабуть, люди, які володіють українською мовою. Там мене прийняла щира жіночка, яка зібрала групу десь із 5 осіб, і сказала, що всі ми будемо співати хором. Така була у неї методика”.

Замість співу в хорі, як це запропонували в Севастопольській “Просвіті”, Марія обрала іншу методику. Основним підручником майбутньої журналістки україномовного телеканалу став словник. Допомагали й колеги-журналісти.

	Української преси в Севастополі майже нема. Але в багатьох місцевих виданнях пишуть про насильницьку українізацію. Проти неї ж виступають на мітингах

“Після того мені знайомий позичив товстий словник, який зараз літературні редактори називають російсько-російським, але на 96-й рік це було величезним проривом. І я вчила по 20 слів на день, більше жіночий мозок, мабуть, не здатний сприймати”, - жартує вона.

Олександр Артемів вважає своїм головним вчителем української свою бабусю. Вона допомогла і привила любов до мови.

“Моя бубася була з України, з Житомирської області, матері не було вдома, і мене бабуся, так би мовити, пригорнула до України”.

Навиків розмовної мови в мене не так багато, як хотілося б мені, тому що у Севастополі з україномовним середовищем досить складно, і мені нема де нею користуватися

Олена Губанова працює у військовій установі українського військового флоту. Олена готує різноманітні ділові документи та накази. В школі, як і всі інші представники її покоління, Олена українську не вивчала. Але завдяки восьми рокам роботи в україномовному середовищі, мовою оволоділа. Не вистачає лише розмовних навиків.

“Я вивчила українську мову, тому що користуюся нею кожен день на роботі і роблю ділові документи. Навиків розмовної мови в мене не так багато, як хотілося б мені, тому що у Севастополі з україномовним середовищем досить складно, і мені нема де нею користуватися”.

За офіційними даними, близько 6 відсотків усіх школярів Севастополя потребують навчатися в школах з українською мовою. Практично таку змогу можуть отримати лише 3 відсотки школярів. З семи десятків шкіл лише одна школа-інтернат дає змогу забезпечити навчання повністю українською мовою. Дорослому ж населенню міста українізуватися ще важче. І тому ті, хто не має до української упередженого ставлення, шукають власні методи вивчення.