Валерій Боянівський Для Бі-Бі-Сі, Мінськ

	Пісня А.Рибака набрала найбільше балів в історії Євробачення

Його переможна пісня називається «Fairytale» («Казка»), і його феєричний успіх на Євробаченні в Білорусі теж сприймають як казку.

Слухати пісню тут

Аляксандр Рибак співав на конкурсі «Євробачення» пісню, яку написав сам, про своє перше кохання, яке трапилося шість років тому.

З цею піснею він тріумфально переміг на відбірковому конкурсі у Норвегії, з нею ж причарував і московську публіку «Євробачення», і аудиторію 16 країн, яки надали йому вищу оцінку на конкурсі – 12 балів.

Перша десятка Євробачення 1. Норвегія (387 балів) 2. Ісландія (218 балів) 3. Азербайджан (207 балів) 4. Туреччина (177 балів) 5. Британія (173 балів) 6. Естонія (129 балів) 7. Греція (120 балів) 8. Франція (107 балів) 9. Боснія і Герцеговина (106 балів) 10. Вірменія (92 балів)

Серед цих країн була і Білорусь, де народився Аляксандр Рибак.

Вперше так сталося, що Білорусь на Євробаченні переможні 12 балів віддала не Росії – партнерці по союзній державі.

До 1993 року батько Аляксандра Рибака грав у Мінському камерному оркестрі, а мама була редактором музичної редакції Білоруського телебачення.

Родина жила в маленький кімнаті в комунальній квартирі. І коли батька Аляксандра запросили до Норвегії, Рибаки особливо не роздумували, чи прийняти запрошення.

Вони переїхали до Норвегії та стали там відомими музикантами. Тепер же головною зіркою у їхній родині став син Аляксандр.

В Білорусі у нього залишилися бабусі Зінаїда Гурина, яка мешкає в Мінську, та Марія Савіцкая з Вітебська. Мабуть, вони й були найвідданішими вболівальниками Аляксандра Рибака.

Як розповідають, під час фіналу «Євробачення» в Зінаїди Гуриної тиск підскочів до 180. Вона колись переконувала Аляксандра займатися не популярною, а класичною музикою, тепер же вона радіє його перемозі та радить онуку берегтися зіркової хвороби.

А ось що про свою надзвичайну радість після фіналу «Євробачення» розповіла інша бабуся Рибака, Мария Савіцкая:

«Знаєте, начебто піднімаєшся кудись у хмарах і начебто десь летиш... Тому що дійсно ми не чекали. Гадали, що він буде спереду, але такий потужний був конкурс, що ми не думали, що з таким відривом він переможе. Такий чудовий настрій тепер у нас! Так ми раді за нього!»

Білоруси щиро святкували перемогу свого земляка у квартирах та на вулицях.

В інтернет-форумах Аляксандра вітали тисячі земляків та називали його норвезьким білорусом, білорусом-вікінгом.

Один із відвідувачів спілки minsk_by в Живому журналі http://community.livejournal.com/minsk_by написав:

«Щиро радий за Сашу. Молодець. Гарна пісня. Шкода, що наша країна для нього та родини нічого не зробила. На мій погляд, це незаперечна істина: хочеш стати відомим у Білорусі – залишай її».

Перший голова незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич в цілому погоджується з цим песимізмом:

«Білорусь є великим джерелом талантів. Але такий талант зміг удосконалитися у вільній країні, у Норвегії. Я знаю багатьох білоруських вчених, яки досягли великих успіхів у Сполучених Штатах, Канаді... У нас би вони вивчали в учбових закладах таку історію, від якої болить голова».

Конкурсант «Євробачення» від Білорусі Пьотр Єлфімов не потрапив до фіналу, його виступ та поведінка на конкурсі вже викликали не одну суперечку та скандал між продюсерами, режисерами та головою білоруської делегації.

Пісня Єлфімова, на думку мінського музичного критика Вітовта Мартиненка, написана в стилі 80-х років. На думку пана Мартиненка, одна з причин того, що Білорусь досі не перемагала на Євробаченні, в тому, що тут майже не розвивають свою власну естраду, а живуть у полоні російських поп-зірок.

Україна свої 12 балів також віддала за Норвегію.