Ольга Бурда для Бі-Бі-Сі, Київ

Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози, який пройшов минулого тижня, запровадив на початку минулого року одним із своїх останніх указів тодішній президент Леонід Кучма.

Проте у нової влади до вирішення тієї проблеми руки ще не дійшли, відтак державної політики у тій галузі просто немає, хоча в Україні щороку реєструється понад 16 тисяч нових випадків захворюваності на рак молочної залози, а щогодини від тієї хворби вмирає 1 українка.

За останні роки той показник зріс у 2,6 разів.

Найгірша хвороба - запущена

Першим небезпечним віком медики називають 40-45 років, другим – 60-65 років. Серед причин високої смертності жінок з тим діагозом вважають передусім пізню діагностику, бо лікувати запущену хворобу набагато важче і дорожче, аніж виявлену на ранніх стадіях.

Лариса Лопата, яка нині очолює жіночу громадську організацію "Разом проти раку", на власному досвіді переконалася, що таке безкоштовна державна медицина та як вона залежить від фази політичної активності в країні.

Щастило тим жінкам, що потрапляли до лікарень перед виборами. От нещодавно були парламентські, президентські вибори. Тоді було чудове фінансування і жінки мали можливість пройти лікування. Після виборів гроші якось раптом закінчувалися і багато жінок втрачали можливість долікуватися Лариса Лопата

"Був період, коли я приходила до лікарні зі своїми зеленкою, йодом, бинтами, тобто, там не було навіть елементарного, - розповідає вона. - Щастило тим жінкам, що потрапляли до лікарень перед виборами. От нещодавно були парламентські, президентські вибори. Тоді було чудове фінансування і жінки мали можливість пройти лікування. Після виборів гроші якось раптом закінчувалися і багато жінок втрачали можливість долікуватися. Лікування дуже дороге, один курс хіміотерапії, напрклад, коштує півтори тисячі доларів, а таких курсів може знадобитися 4".

Представники міністерства охорони здоров‘я визнають, що в Україні немає спеціально навчених лікарів-мамологів. У онкодиспансерах є посада психолога, а самого психолога немає через низьку зарплатню. Немає в Україні і реабілітаційних центрів, які б допомогли прооперованій жінці повернутися до повноцінного життя.

Рік очікування – це жінка сидить перед дзеркалом і ридає. Думає, розсмокчеться. Я не знаю терміну меншого за рік. Жінка сидить вдома. Намацала щось у себе, поплакала і сидить вдома. Є жінки, які до 45 років взагалі не були жодного разу в гінеколога. Про це теж треба казати. Хоча б до лікаря дійдіть! Онколог Андрій Бабік

Повоєнний рентген

Про ці проблеми давно говорять громадські організації. До них не дуже охоче, але починає дослухатися влада, яка поки що може гарантувати лише мінімум – діагностику всім бажаючим, хоча, за визнанням представника міністерста охорони здоров‘я Віктора Корогода, у більшості населених пунктів, тобто у великих містах та районних центрах України, стоять рентгенівські апарати випуску післявоєнних років.

"Якщо в якійсь лікарні цього мамографа немає, це не є проблемою, тому що створена система, коли на мамографічне обстеження посилають до іншої лікарні, і це не є перешкодою, щоб жінка швидко і кваліфіковано пройшла обстеження у комплексі. Комплекс включає обстеження на мамографі, візуальне та пальпаторне обстеження і певною мірою біохімічне. Якщо потрібно, певні онкомаркери або біопсія".

Онколог замість мамолога

Забезпечити Україну лікарями, які знаються на хворобах жіночих грудей, влада обіцяє за два роки. До того часу жінки з будь-яким болем у грудній залозі мусять іти до онколога. Фахівці ж кажуть, що більшість жінок, в яких виявляється рак на пізніх стадіях, не прийшли до лікаря раніше, бо не змогли подолати психологічний бар‘єр, за яким онкологія – то вирок. Чимало жінок просто легковажно ставляться до свого здоров‘я, нарікає керівник відділу мамології однієї з приватних клінік Андрій Бабік.

"Рік очікування – це жінка сидить перед дзеркалом і ридає. Думає, розсмокчеться. Я не знаю терміну меншого за рік. Жінка сидить вдома. Намацала щось у себе, поплакала і сидить вдома. Є жінки, які до 45 років взагалі не були жодного разу в гінеколога. Про це теж треба казати. Хоча б до лікаря дійдіть!"

Андрій Бабік називає рак грудної залози хворобою цивілізації, і Україна тут не виняток - вона йде пліч-о-пліч з найрозвинутішими європейськими країнами. Серед причин захворювання – стреси, порушення біологічного ритму життя (зокрема, нічна робота), а також небажання народжувати дітей та годувати їх грудним молоком. За спостереженнями фахівця, в Україні сільські жінки хворіють на рак грудей рідше, ніж мешканки міст.