Для України космос ще досяжний

Україна за останні десятиріччя не тільки зберегла за собою право залишатися в клубі космічних держав, але й утримується в першій десятці найбільш активних.

"Україна – це космічна держава, у нас є підстави це стверджувати",- каже перший космонавт періоду незалежності Леонід Каденюк. Він літав у космос спільно з американцями на "Спейс-шатлі" у 1997 році. З того часу, Леонід Каденюк – людина, яка уособлює символічний український прорив на навколоземні орбіти.

Вихідці з України ще за часів Радянського Союзу регулярно поповнювали загін космонавтів. Однак за роки незалежності космічний політ Каденюка - поки що єдиний.

Цей факт для українців, особливо старшого покоління, яке виховувалось на прикладах космонавтів росіянина Юрія Гагаріна та його послідовників з УРСР Павла Поповича і Георгія Берегового, може здатися втратою частини досягнень радянського минулого.

Що завжди заважало Україні повністю реалізувати космічний потенціал?

На це запитання пан Каденюк відповідає: "Держава не приділяє уваги космічній галузі. Так було у всі роки. При Кучмі трохи краще, потім спад за Ющенка, Януковича. На космос дають копійки. От минулого року було виділено близько 10 мільйонів гривень. Це смішно. Якийсь футболіст донецького "Шахтаря" коштує набагато дорожче".

Спільні проекти з Росією ще є

"Україна є і залишиться космічною державою", - впевнено повторює інший співрозмовник ВВС Україна Едуард Кузнєцов. Він зараз обіймає посаду радника голови Державного космічного агентства. А раніше з 1992 року працював на керівних посадах і був заступником керівника цієї державної структури.

У 1996 році пан Кузнєцов у Бразилії обирав місце для майбутнього стартового майданчика космічних ракет. Цей спільний проект досі не запрацював на повну силу, однак амбітність задуму вражає. Виведення з екватору на орбіту космічних супутників вважається найменш затратним.

"В Україні є найбільше у світі КБ "Південне", є "Південний машинобудівний завод". Протягом всіх років незалежності наш світовий внесок у комерційні пуски складав від 11 до 4 відсотків. Всього було здійснено понад 140 пусків ракет українського виробництва з різних космодромів – Байконур, Плесецьк, з платформи "Морського старту", об'єкту "Ясний". Запустили близько 300 космічних апаратів на замовлення 20 країн світу", - розповідає Кузнєцов.

За словами пан Кузнєцова, навіть минулого року космічна галузь випустила продукції на 2,8 млрд. гривень. "Вона прибуткова!" - підкреслює радник космічного агентства. І одразу ж додає, що від держави завжди очікують помітного внеску на наукові розробки та технології.

Цього року багато підприємств показали негативну динаміку. Це пов’язано з війною на Сході і анексією Криму.

З Росією припинено співпрацю у багатьох проектах. Однак продовжує працювати спільне ЗАТ "Космострас".

"Це підприємство мало укладені договори з багатьма країнами. Порушувати договори – це надзвичайно високі фінансові втрати", - пояснює радник голови космічного агентства.

"Запускали південнокорейський супутник, це ж багатомільйонне замовлення. Окрім того є, зобов’язання перед іншими країнами про забезпечення Міжнародної космічної станції. Там використовуються, наприклад, наші елементи стикування. Люди ж залишаться на орбіті і ніхто їх звідти не зможе забрати, якщо все припинити".

Після анексії Криму Україна втратила Євпаторійський центр. Однак його аналог створюють на материковій частині.

Ракета "Сатана" стала мирним "Дніпром"

"Ми успадкували від Радянського Союзу військовий потенціал. Колись на підприємствах Дніпропетровська виготовляли 100 ракет на рік, а найкращі "цивільні" замовлення , які потім надходили, не перевищували 5-6 ракет на рік", - каже керівник інституту космічних досліджень Олег Федоров.

Ракетоносій "Дніпро", який колись створювали під ядерні боєголовки, перетворився на робочу конячку, що виносить на орбіту комерційні супутники.

Україна завдяки цій ракеті, яку на Заході називали "Сатана", змогла брати участь в багатьох комерційних пусках.

У міжнародному проекті "Морський старт", який базувався на використанні плавучої платформи для запусків, використовувалась ракета "Зеніт-3SL" .

Але не лише ракетоносії з Дніпропетровського КБ "Південне" і "Південного машинобудівного" можуть гарантувати Україні право називатися космічною державою.

"Зараз одне із завдань – підвищити довговічність наших космічних апаратів. Супутники забезпечують потрібну інформацію для сільського господарства, допомагають боротися з надзвичайними ситуаціями. Але СІЧ-2, на жаль, довго не літав", - каже директор інтистуту.

Зараз Україна не має діючих супутників. Представники відомства обережно натякають на те, що незабаром на орбіту мають вивести телекомунікаційний "Либідь". Його старт міг відбутися ще у минулому році. Але після анексії Криму станція прийому інформації та управління залишилась на непідконтрольній території.

На черзі також супутники СІЧ-2м. Нещодавно керівництво конструкторського бюро "Південне" заявило і про можливість розробки супутника Січ-2-1. Він зможе багато чого "побачити" з космосу і його інформація потрібна силовикам.

Війна на Сході змусила Україну згадати про потенціал "Південмашу" як виробника ракетної зброї. Підприємство, що давно відоме жорстким дотриманням режиму таємності, зараз вже не приховує, що може організувати випуск ракет для систем залпового вогню . Окрім того дніпропетровські конструктори та виробники можуть створити новий високоточний оперативно-тактичний ракетний комплекс, ракетний зенітний комплекс і крилаті ракети.

Якби замість цих заяв українська армія ще раніше мала таку зброю, повідомлення з полів збройного конфлікту про нестачу "градів", "точок", та "нових таємних розробок" ще декілька місяців тому мали б не такий драматичний для країни характер.

"Балкантавра" української міжнародної співпраці

Колишній президент Віктор Янукович, який був відомий тим, що часто перекручував назви та факти, під час одного з публічних виступів довго не міг згадати назву космодрому в Бразилії Алкантара. Врешті пан Янукович виголосив слово "Балкантавра".

Космодром поблизу екватора, в спорудженні якого бере участь Україна, може запрацювати не раніше наступного року.

Звідти українська сторона планує запускати ракетоносії "Циклон-4". Вони виноситимуть на орбіту космічні апарати з мінімальними, зважаючи на вигідне географічне розташування стартового майданчика, фінансовими затратами.

Радник державного космічного агентства Едуард Кузнєцов каже, що ще в середині 90-х років разом з дипломатичними працівниками знайшов "точку" для космодрому на 4 градуси нижче екватора. "Це навіть вигідніше, ніж європейський космодром Гвіана. Тоді цим займалися і Кучма, і Ющенко, щоб забезпечити Україні незалежний вихід у космос".

Бразильська сторона, за словами співрозмовника ВВС Україна, "трохи пригальмовує" через проблеми спочатку з підготовкою до чемпіонату світу з футболу, а тепер до Олімпіади.

"Ми могли б працювати на цьому майданчику вже років десять, сподіваємося, наступного року буде перший пуск", - каже Кузнєцов.

На сайті "Алкантари" можна бачити повідомлення про доставку обладнання і пояснення, що "ситуація в Україні не позначилась на проекті".

На тому ж сайті можна бачити фото з будівельного майданчика, які свідчать, що на об’єктах тривають роботи.

Космос для України ще не став далі

Українська космічна галузь довгі роки орієнтувалась на Росію. Та до анексії Криму та конфлікту на Сході навіть країни Заходу покладались на вже існуючі у світі можливості, щоб зосередитись на інших сегментах космічних досліджень.

Тому зараз російські "Союзи" стали єдиним засобом доставки вантажів та екіпажів на Міжнародну космічну станцію.

НАСА у США та космічні агентства інших країн форсовано розробляють власні засоби виведення космічних апаратів на орбіту. До великої та дуже витратної боротьби за космос все активніше залучаються приватні компанії.

Україна бере участь у створенні ракети "Антарес" американської компанії Orbital Sciences. Ракета спочатку створювалася не як альтернатива, а як додатковий спосіб доставки вантажів на орбіту і МКС.

Україна розробляє в цій ракеті першу ступінь, американська компанія другу.

Дивитися відео випробувального польоту.

На думку радника космічного агентства Едуарда Кузнєцова, українська космічна галузь ще навіть раніше, ніж Захід, стала на комерційні рейки розвитку: "Протягом всіх років, які ми працювали, ми заробляємо гроші".

"Добре було б, якби Україна змогла відправити в космос ще одного космонавта. Ми запропонували близько 50 експериментів для Міжнародної космічної станції. Логічно, щоб ними займався якраз український член екіпажу", - каже єдиний за роки незалежності космонавт Леонід Каденюк.

І одразу прагматично уточнює: "Однак зараз треба думати про економіку, просувати наші ракетоносії. Космічна галузь зовсім "не виживала" ці 23 роки, а працювала. Тому вона має майбутнє".