Літо, море, Хемінгуей…

Їдучи в літню відпустку, майже кожен мандрівник традиційно кладе у валізу разом із кремом від сонця "щось почитати".

Хтось - щоб убити час, чекаючи на свій рейс в аеропорту чи в чергах на залізничному вокзалі; хтось - щоб не надто нудьгувати, вкриваючись засмагою на пляжі, а хтось - тому що книжка є його неодмінним супутником будь-де.

ВВС Україна вирішила поцікавитись у киян та гостей міста, що вони читають цього літа, і який із творів світової чи української літератури супроводжуватиме їх у цьогорічній відпустці.

Ця тема обговорюється на форумі <link type="page"><caption> "Які книжки Ви читаєте у відпустці?"</caption><url href="http://newsforums.bbc.co.uk/ws/uk/thread.jspa?forumID=15930" platform="highweb"/></link>

Як свідчить проведене опитування, з настанням літа літературні вподобання мешканців столиці дещо змінюються, адже книжка о цій порі року, за словами переважної більшості респондентів, має насамперед сприяти відпочинку, а отже не має бути аж занадто обтяжливою. Але не обійшлося і без доволі несподіваних відкриттів: у своєму літньо-відпустковому "маст-рід" списку опитувані називали і книжки з диференційних рівнянь, і навіть посібник із хімії білків.

Пляжна культура

В одній із місцевих книгарень на питання ВВС Україна, які книжки найбільше розкуповують влітку, нам розповіли, що найбільшим попитом користуються трилери, детективи та любовні романи, адже вони не тільки в міру легкі за змістом, але ще й мають доволі зручний формат – маленькі та компактні, а отже не займуть багато місця у дорожній сумці.

Для позначення таких книжок у літературному світі існує запозичений з англійської термін "beach books" - пляжні книжки, – що сьогодні у валізі мандрівника займають таке ж за значущістю місце, як і інші пляжні атрибути, на кшталт "пляжного капелюшка" чи "пляжної парасольки".

Під категорію таких книжок підпадає легке, необтяжливе чтиво, до якого можна вдатися, сидячи у літаку, або засмагаючи у комфортному шезлонзі на березі моря, каже нам он-лайн <link type="page"><caption> словник</caption><url href="http://www.urbandictionary.com/define.php?term=beach%20book" platform="highweb"/></link> урбаністичної англійської. Такі пляжні твори зазвичай закінчуються гарантованим хепі-ендом, герої традиційно зникають за обрієм разом із заходом сонця, а закохані живуть довго і щасливо. "Подібні книжки не з тих, що їх виставляють на загальний огляд на книжкових полицях у себе вдома, ... але ж, погодьтеся, на дворі занадто спекотно, аби читати Толстого", - пише один з користувачів цього он-лайн ресурсу.

А як не Толстой, то хто ж? Кого читати і кого читають у найспекотнішу пору року? На інтернет форумах дописувачі радо діляться порадами та рекомендаціями, а друковані та он-лайн видання навперебій пропонують добірки "найгарячіших" книжок сезону на будь-який смак: від перекладних романів до книжок з антропології. Читачам ж лишається тільки обирати.

Книжкова географія

Поспілкувавшися з киянами та гостями міста, журналісти ВВС Україна побачили, що дехто з них влітку і справді схиляється до так званої "пляжної" літератури, хоча в повсякденному житті читає щось більш "серйозне".

Одна з респонденток на ім’я Ольга розповіла, що загалом дуже багато і охоче читає, віддаючи перевагу політичній літературі, але на пляжі більш охоче почитала б "якийсь трилер, бо там є кохання, інтерес якийсь, щось більш легке". Користувачі соцмереж теж пишуть, що почитали б щось, що "не напружує і красиве", наприклад Коельйо.

Натомість, деякі прагнуть використати вільний у відпустці час з користю та попри спеку читають щось "по роботі". Одна з дописувачів у соціальній мережі vkontakte на ім’я Олександра розповіла, що працює науковим співробітником, і їдучи у відпустку, захопила з собою наукову працю "Хімія білків" та Джека Лондона, при чому до останнього "руки так і не дійшли".

Подібну історію розповів і співрозмовник ВВС Україна на ім’я Антон, що є аспірантом одного зі столичних вишів. За його словами, переважно все, що він читає у відпустці, - це наукові статті та дослідження, які необхідно опрацювати до закінчення "відпочинку". Хлопець пожалівся, що залюбки більше б читав художньої літератури, зокрема саме української, наприклад, твори Стефаника, але на це просто немає часу.

Між класикою і бульварним чтивом

Серед опитаних були і такі, що обирають книжки за географічним принципом – залежно від того, куди саме поїдуть у відпустку. Так, одна з респонденток на ім’я Вероніка розповіла, що якби вона збиралася їхати до Росії, то взяла б з собою збірки Ахматової чи Цвєтаєвої з поваги до літературного надбання цієї країни, а користувач мережі facebook Вікторія написала, що до Іспанії її "супроводжувала" збірка творів Федеріко Гарсії Лорки, а до Італії, щоб просякнутися духом країни, вона захопила твори Умберто Еко.

"Влітку я зазвичай перечитую улюблені книжки, які вже колись читала. Скажімо, "Майстра та Маргариту" Булгакова чи "Сто років самотності" Маркеса, бо в школі та універі все це читалося похапцем, не було часу затриматися та насолодитися твором, та й тоді багато чого ще не розумілося, а зараз на відпочинку я залюбки перечитую ці книжки. Знаходжу для себе щось нове. Як на мене, то це і є найкраще з того, що можна почитати влітку", - розповіла ВВС Україна відвідувачка однієї зі столичних книгарень на ім’я Марія.

ВВС Україна також стрілися читачі, книжковий список котрих влітку складається з творів виключно на морську, пригодницьку або просто літню тематику.

Серед названих книжок фігурують "Море, море" Айріс Мердок та навіть такі твори з дитинства, як "Робінзон Крузо" Даніеля Дефо чи "Діти капітана Гранта" Жуля Верна, бо саме ці книжки, за словами опитаних, створюють необхідний для відпочинку настрій, а декому навіть допомагають подумки повернутися у дитячі роки - в той час, коли закінчувався навчальний рік, і попереду простягалось нескінченне літо, сповнене пригод.

Проте дехто зі співрозмовників ВВС Україна переконаний, що попри любов до творів Кафки чи Хемінгуея, відпустка має проходити без будь-яких книжок – пляжних чи ні - і тим паче без комп’ютера, адже на те вона і відпустка, щоб відпочивати, знайомитись з тим, що тебе оточує, та спілкуватись з людьми, а не з книжками.