|
Закон про вибори місцевих органів влади | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Український парламент у вівторок, після цілого дня розгляду, ухвалив закон про вибори місцевих органів влади, який кардинально змінює виборчі правила для обрання депутатів усіх рівнів. Йдеться про запровадження пропорційної системи виборів усіх Рад, окрім сільських. Цей законопроект є найбільш суперечливим у політичній реформі, оскільки і значна частина депутатів парламенту, і лідери регіонів - проти “партизації” виборів місцевих рад. Однак, саме така концепція закону є результатом домовленостей між лівою опозицією і лідерами парламентської більшості. Без цього закону ліві сили відмовилися розглядати зміни до Конституції. Беззастережна підтримка зліва Повністю підтримували закон про партійні вибори до місцевих органів влади лише дві фракції – соціалістів і комуністів. Їхні партії таким чином можуть отримати непогане представництво у місцевих органах влади. Пройшовши не одну виборчу кампанію, ліві розуміють, що саме така виборча система для них є найбільш вигідною у порівнянні із мажоритарними виборами, де, як правило, перемагають фінансово сильні кандидати. Представник СПУ Йосип Вінський переконував, що така пропорційна виборча система потрібна виборцям: “Треба змінювати систему виборів, оскільки чинна ситема призвела до того, що зараз у місцевих радах – засилля чиновницького апарату. Місцеві ради перетворилися із рад, що мають представляти інтереси виборців, на ради, що представляють інтереси чиновників”. Застереження мажоритарників Однак таких, як Йосип Вінський, у парламенті небагато. Чи не всі фракції та групи висловлювали застереження щодо виборчого закону. Найбільш запеклими противниками законопроекту були депутати, що обиралися по мажоритарних округах. Представник фракції “Регіони України” Валерій Коновалюк зауважив, що “3% членів партій в Україні – це не все суспільство. Люди не сприймають сьогодні політичних партій, і я, як колишній депутат міської ради, можу сказати, що виборці завжди обирали тих, хто міг би вирішувати місцеві проблеми”. Наскільки певні домовленості? Однак багато хто з тих, хто висловлюється проти партійних виборів, все ж проголосували за такий закон. Оскільки таким є зобов'язання у політичній угоді, підписаній лідерами 10 фракцій – більшості і двох лівих. Ці домовленості, однак, взагалі не враховують думки регіональних еліт, які наполягають на тому, аби утриматися від пропорційних виборів на всіх рівнях і обмежитися – для експерименту – лише міськими радами в обласних центрах, у Києві і Севестополі. До речі, таку пропозицію підтримує і фракція “Наша Україна”. Не взяли до уваги депутати і заклики Верховної Ради Криму, яка запропонувала ухвалити окремий закон про вибори до кримського парламенту, зважаючи на автономний статус півострова. Тим часом, у кулуарах парламенту зараз можна почути припущення про те, у 2006 році вибори до Рад усіх рівнів зовсім не обов'язково відбуватимуться за законами, що ухвалюються нині на підставі політичних домовленотстей між лідерами більшості і лівою опозицією. Мажоритарники вже готують подання до Конституційного суду. Окрім того, депутати висловлюють припущення, що виборчі закони, швидше за все, можуть зазнати суттєвих змін після того, як конституційну реформу буде завершено. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||