|
Формат українських виборів визначено? | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Верховна Рада спеціальною постановою призначила вибори президента на 31 жовтня. За це проголосували 429 народних депутатів. Цього ж четверга Верховна Рада ухвалила у першому читанні зміни до закону про вибори президента. Законопроект підтримали 411 народних депутатів, отже, умови виборчих перегонів також стають більш визначеними. Іван Плющ ініціював прийняття окремої постанови щодо призначення виборів президента на 31 жовтня ще наприкінці минулого року. Тоді Конституційний Суд дозволив нинішньому президентові Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін, а серед законопроектів, які змінювали Конституцію, були і такі, що пропонували відмовитися від загальнонародних та прямих виборів президента і перенести їх до парламенту. Фіксація дати “В суспільстві і в парламенті було розмаїття думок: а чи будуть вибори, а які будуть вибори, а де будуть обирати, а кого? Тому я вважав за доцільне, аби Верховна Рада прийняла таку постанову і поклала край цьому розмаїттю думок щодо виборів президента”. За час, що пройшов з моменту реєстрації постанови наприкінці минулого року до голосування за неї, у ситуації довкола президентських виборів дещо змінилося. Президент кілька разів публічно пообіцяв прямі і загальнонародні вибори у законні терміни, а також заявив, що він не збирається балотуватися на третій термін. Конституційна реформа також набула дещо більш визначених форм, і депутати на позачерговій сесій у лютому відмовилися від ідеї обирати президента в парламенті. Проте навіть ця постанова не дає відповіді на питання, коли почнеться виборча кампанія, адже із тексту постанови було виключено посилання на закон про вибори президента, який може змінитися вже найближчим часом. Шеф-редактор часопису "Політична думка" Володимир Полохало каже, що постанова про призначення виборів на 31 жовтня є з одного боку суто формальною, бо визначає лише дату виборів, а не те, як вони відбуватимуться, але з іншого боку – символічною, або такою, що зафіксувала згоду політичних сил щодо того, що вибори мають відбутися саме цього року: Йдеться про те, що фіксується дата згідно із старою Конституцією, але сьогодні ще важко визначити, які будуть правила гри, тобто які будуть внесені доповнення до закону про вибори президента, наскільки законодавчо буде забезпечена або мінімізована можливість використання адміністративного ресурсу, якою мірою опозиція та суспільство можуть впливати на сам процес виборів, і, зрештою, яким буде термін самої виборчої кампанії”. Кампанія може початися в липні Також певні зміни можуть відбутиться і у формуванні виборчих фондів кандидатів. При реєстрації кандидати вноситимуть заставу у розмірі 500 тисяч гривень, і повертатимуть її лише за умови, що за результатами виборів наберуть не менше 7% голосів виборців. Представник президента в парламенті Олександр Задорожній дуже задоволений новим законопроектом і вважає, що саме він визначатиме все, що відбуватиметься в Україні 31 жовтня: "Цей законопроект у значній мірі відтворює бажання зробити вибори прозорими, аж до прозорості виборчих скриньок, в які вкидатимуть бюлетені, щоб всі бачили, як все це відбуватиметься. Крім того, у цьому законопроекті відтворені новітні методи регулювання виборчих процесів". У той таки час лідеру "Нашої України", одному із можливих кандидатів на президентську посаду Вікторові Ющенку новий закон про президентські вибори не подобається. Він каже, що новий закон навряд чи сприятиме проведенню чесних і прозорих виборів, але попри це пан Ющенко налаштований на перемогу: "Ми переможемо при будь-якому законі, за будь-якої погоди, бо тим, хто сьогодні називається владою, шансу на перемогу ніхто не дасть". |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||